Рішення № 14352798, 14.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.

Справа № 6/138

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37,

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст,

про стягнення 47745,44 грн

Представники сторін:

від прокуратури - Деревінська Олена Сергіївна, посвідчення № 835;

від позивача - Куца Владилена Володимирівна, довіреність № 04-8/1197 від 30.06.2009;

від відповідача - Новікова Тетяна Валеріївна, довіреність № 16/01 від 31.01.2011.

Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави, уповноваженим в Кіровоградській області органом якої виступає Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовом про відшкодування закритим акціонерним товариством "Капустянський граніт" збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок скиду стічних вод в сумі 47745,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані встановленням позивачем факту скиду відповідачем зворотних вод та забруднюючих речовин з перевищенням затверджених нормативів, що підтверджено актами відбору проб, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб води.

Відповідачем позовні вимоги заперечено, про що зазначено у відзиві на позовну заяву від 31.08.2011 № 18 (т. 1 а.с. 69–75), уточненні та доповненні до відзиву (заперечення) на позовну заяву від 14.02.2011 № 38 (т. 2 а.с. 65 –70), поясненні та доповненні до відзиву від 28.02.2011 № 52 (т. 3 а.с. 1–6), клопотанні від 11.03.2011 № 68 (т. 3 а.с. 82 - 84).

В судовому засіданні 14.03.2011 прокурором та позивачем позовні вимоги підтримано.

Розглянувши наявні матеріали справи, надані сторонами в підтвердження вимог і заперечень докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із вимогами статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоди природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і не використані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Пунктом "б" частини 1 статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 № 55 передбачено, що до функцій інспекції належить здійснення державного контролю за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів; забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Водним кодексом України встановлено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно зі статтею 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об’єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

За змістом статті 1 Водного кодексу України, водокористування це - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

На підставі дозволів на спеціальне водокористування, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 14.01.2009 № 10358 А/Кір (т. 2 а.с. 15 –34) та від 14.01.2009 № 10359 А/Кір (т. 2 а.с. 35 –51) з терміном дії до 30.12.2010 та 14.01.2014 відповідно, відповідачу затверджено 14.01.2009 "Гранично-допустимий скид речовин, що надходять у водний об’єкт з зворотними водами" (т. 1 а. с. 81 – 91, 30, 31), у тому числі норматив гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин до водного об’єкту.

Відповідно до вказаних дозволів, водовідведення здійснюється відповідачем по декількох випусках – по Капустянському кар’єру у струмок Кучерявий басейну р. Плетений Ташлик, по Ташлицькому кар’єру у р. Плетений Ташлик.

На підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області від 16.08.2010 № 367, відповідно до направлення № 722/10, для проведення в термін з 16 по 21 серпня 2010 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Капустянський граніт" були направлені інспектори з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області.

За результатами планової перевірки дотримання ЗАТ "Капустянський граніт" вимог природоохоронного законодавства складено акт від 18.08.2010 № 939, який підписано уповноваженими представниками сторін, до того ж без зауважень з боку ЗАТ "Капустянський граніт" (т. 1 а.с. 8 –18).

І направлення на проведення перевірки і складений за її результатами акт отримано головним інженером ЗАТ "Капустянський граніт" Тикулом В.Л.

У розділі "Водні ресурси" вказаного акта, зокрема, зазначено, що облік забираємої та скидаємої кар’єрної води ведеться по продуктивності та часу роботи насосу по формі ПОД-12; лабораторний аналіз проводить Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області; на час перевірки за результатами вимірювань показників складу та властивостей проб води, протокол № 1 від 12.01.2010, встановлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів на Капустянському та Ташлицькому кар’єрах, а саме по Капустянському кар’єру: завислі речовини – 12,2 при нормі 11,0 мг/дм.куб.; сухий залишок - 1016,0 при нормі 926,0 мг/дм.куб., сульфати –272,6 при нормі 212,7 мг/дм.куб., ХСК –30,4 при нормі 24,7 мг/дм.куб., нітрати –3,94 при нормі 3,16 мг/дм.куб., залізо –0,30 при нормі 0,28 мг/дм.куб., СПАР –0,05 при нормі 0,04 мг/дм.куб.; по Ташлицькому кар’єру: завислі речовини – 11,4 при нормі 11,0 мг/дм.куб.; сухий залишок - 1096,0 при нормі 926,0 мг/дм.куб., сульфати –293,2 при нормі 212,7 мг/дм.куб., хлорди – 88,0 при нормі 86,8 мг/дм.куб.; ХСК –31,6 при нормі 24,7 мг/дм.куб., нітрати –3,52 при нормі 3,16 мг/дм.куб.

Згідно довідки від 18.08.2010 № 342, виданої ЗАТ "Капустянський граніт" за період з 01.01.2010 по 18.08.2010 товариством було скинуто в р. Плетений Ташлик недостатньо очищених кар’єрних вод по Капустянському кар’єру – 34400 куб.м., по Ташлицькому кар’єру – 9130 куб.м.(т. 1 а.с. 25).

На підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.08.2010 № 939 складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2010 № 011824 (т. 1 а.с. 19 - 20) та винесено постанову від 18.08.2010 № 011824 про накладення на заступника голови правління по охороні праці ЗАТ "Капустянський граніт" Притулено Н.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн (т. 1 а.с. 21 –22), які отримані та підписані без зауважень.

Згідно квитанції від 01.09.2010 штраф оплачено у добровільному порядку (т. 1 а.с. 23).

За наслідками перевірки позивачем винесено припис від 18.08.2010 № 581, згідно з яким відповідача зобов’язано вжити заходів, що спрямовані на усунення порушень вимог чинного природоохоронного законодавства, зокрема: довести скид кар’єрних вод на Ташлицькому та Капустянському кар’єрах до нормативів ГДС, у термін до 18.11.2010, який прийнято відповідачем до виконання. Доказів оскарження правомірності вимог припису відповідачем не надано.

В матеріалах справи наявні три акти відбору проб вод, а саме:

- акт від 30.12.2009 № 161, в якому зазначено, що відбір проб поверхневих, підземних, зворотних вод виконано заступником голови правління з ОП ЗАТ "Капустянський граніт" Притулено Н.І. із зазначенням місця відбору: 1) скид зворотних вод Ташлицького кар’єру в р. Плетений Ташлик та 2) скид зворотних вод Капустянського кар’єру в р. Чорний Ташлик (т. 1 а.с. 57);

- акт від 30.06.2010 № 79, в якому зазначено, що відбір проб поверхневих, підземних, зворотних вод виконано головним механіком ЗАТ "Капустянський граніт" Гетманенко В.П. із зазначенням місця відбору: 1) скид кар’єрних вод після механічної очистки Ташлицького кар’єру ЗАТ "Капустянський граніт" в річку Плетений Ташлик та 2) скид кар’єрних вод після механічної очистки Капустянського кар’єру ЗАТ "Капустянський граніт" в струмок Кучерявий басейну ріки Чорний Ташлик (т. 2 а.с. 58);

- акт від 19.08.2010 № 95, в якому зазначено, що ст. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області Погрібняк С.І. в присутності головного інженера Тикула В.Л. ЗАТ "Капустянський граніт" виконано відбір проб зворотних вод із зазначенням місця відбору по Ташлицькому кар’єру - скид в річку Плетений Ташлик та по Капустянському кар’єру – скид в р. Плетений Ташлик (т. 2 а.с. 58 –59).

Вказані акти підписані виконавцями відбору проб, а третій і представником ЗАТ "Капустянський граніт" Тикулом В.Л.

Фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області було здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, скидання яких здійснено ЗАТ "Капустянський граніт" (протоколи від 12.01.2010 № 1, 08.07.2010 № 79, 31.08.2010 № 94), та встановлено, що фактичні показники концентрацій забруднюючих речовин, які взяті як середнє значення із вказаних протоколів, не відповідають затвердженим відповідачу величинам гранично допустимих скидів (т. 1 а.с. 26 –29, 64 –66).

Згідно розрахунку розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виконано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, становить 47745,44 грн (т. 1 а.с. 32 –34).

Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача 28.09.2010 за вих. № 08-8/1890 була направлена претензія, з розрахунком розміру збитків, яку відповідачем отримано 30.09.2010 (т. 1 а.с. 35 - 37) та залишено без розгляду.

Відповідач у повному обсязі заперечив позовні вимоги, так як вважає, що ним не заподіяно шкоди навколишньому природному середовищу; третій протокол вимірювання показників складу та властивостей проб води від 31.08.2010 № 95 не може братися до уваги, тому що відбір проби та аналіз води здійснювалися після розрахункового періоду; акт відбору проб від ЗАТ "Капустянський граніт" підписаний не уповноваженою особою відповідача; відбір проби за цим актом здійснювався позивачем фактично із зумфа (очисна споруда), а не з контрольного створу, про що свідчать пояснення головного інженера Тикула В.Л., а також тим, що відповідачем не здійснено наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об’єкт.

Відповідно до ч. 2 розділу 1 „Галузь застосування” Керівного нормативного документу КНД 211.1.0.009-94 “Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, затвердженого Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.1994 року № 125, положення цього керівного документа розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю.

Підпунктом 3.2 КНД 211.1.0.009-94 Гідросфера передбачено, що систематичний відбір проб з метою контролю скидів стічних вод проводиться водокористувачем. Вибірковий або контрольний відбір проб застосовують для забезпечення контролю діяльності водокористувачів. Такий відбір проб здійснюють підрозділи аналітичного контролю органів Мінекобезпеки України на місцях.

Згідно з розділом 6 КНД 211.1.0.009-94 Гідросфера час та частоту відбору проб встановлюють з метою контролю, з урахуванням особливостей об'єктів контролю, на основі наявних або спеціально одержаних даних щодо неоднорідності складу та властивостей вод об'єкту контролю. Відбір проб водокористувачем повинен здійснюватись з частотою, що дозволяє контролювати неоднорідність складу або властивостей вод у прийнятих межах з прийнятою ймовірністю. Частоту відбору зменшують до одного разу за період контролю, якщо значення показників складу та властивостей вод у заданому місці відбору стабільні за часом та не виходять за встановлені або нормативні значення припустимих розбіжностей величин показників. Якщо значення показника або групи показників вийшли за межі встановлених припустимих розходжень, для з'ясування причин розходжень частоту відбору підвищують. У період очікуваних або наявних змін складу і властивостей вод об'єкту контролю, що сталися у результаті аварії, повені, ремонту і т.п.; проби відбирають у 2 - 3 рази частіше ніж звичайно, з відповідним коригуванням частоти відбору, після стабілізації значень показників, що контролюються. Час та частоту відбору проб у місцях систематичного відбору періодично коригують з урахуванням одержаних результатів, а також даних щодо можливих або наявних змін у об'єктах контролю.

Нормами пунктів 7.7, 9.1 КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера визначено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу. На відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова чи об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

Пунктами 10.1 та 10.2 цього ж нормативного документу, що регулює відбір проб, передбачено, що до відбору проб допускаються особи, що мають підготовку до виконання цієї роботи та пройшли відповідний інструктаж. Відбір проб повинен вестися в присутності або після попереднього повідомлення особи, відповідальної за експлуатацію об'єкту, де встановлені місця відбору.

Як в акті відбору проб вод, так і в протоколі вимірювань наявні посилання на методики, національні стандарти, керівні документи, якими керувалися відповідні спеціалісти. Акт містить відомості, передбачені п. 9.1 КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера, інформацію про час приймання проб лабораторією та результатів проведення досліджень на придатність для проведення вимірювань.

При огляді у судовому засіданні 28.02.2011 оригіналів дозволу на спеціальне водокористування Капустянського кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" від 14.01.2009 та дозволу на спеціальне водокористування Ташлицького кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" від 14.01.2009, зокрема заходів по охороні та раціональному використанню водних ресурсів (т. 2 а.с. 22, 48) встановлено, що безпосередньо такого виду заходу як відбір проб води, вказані заходи не містять. Поряд з тим Тикул В.Л. є одним із відповідальних виконавців з виконання заходів по охороні та раціональному використанню водних ресурсів по Капустянському кар'єру.

Відповідачем же надавались в якості доказу того, що Тикул В.Л. не є уповноваженою та відповідальною особою відповідача щодо відбору проб води, того, що він не володіє відповідними знаннями з питань відбору проб води, іншими питаннями поводження з водними ресурсами, та не має відповідного права на підписання такого роду документів - заходи по охороні та раціональному використанню водних ресурсів від 14.01.2009 (т. 2 а.с. 91), в яких в графі "Відповідальний виконавець" взагалі не зазначено відповідальним виконавцем Тикула В.Л., що з урахуванням огляду оригіналу дозволів, не відповідає дійсності.

Крім того, наказ "Про призначення уповноваженої та відповідальної особи з питань охорони та раціонального використання водних ресурсів", виданий відповідачем - 02.03.2010, тобто після видачі дозволів (т. 2 а.с. 93), і доказів направлення або повідомлення позивача про існування якого, не надано.

З інформації, яка зазначена у направленні на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Капустянський граніт" № 722/10 (т. 2 а.с. 14) вбачається, що планова перевірка повинна була проводитись з 16 по 21 серпня 2010 і копію якого отримав саме Тикул В.Л., про що свідчить його підпис на направленні.

Таким чином, виконання відбору проб зворотних вод було виконано 19.08.2010, тобто в період проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем за участю особи, яка є відповідальним виконавцем по виконанню заходів по охороні та раціональному використанню водних ресурсів, крім того, заздалегідь попередженої про час проведення перевірки.

Що стосується заперечень відповідача щодо місця відбору проб, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера місце відбору проб визначають, базуючись на схемі розташування та взаємодії об'єктів контролю з урахуванням їхніх особливостей та мети контролю. Вода у місці відбору проб повинна добре перемішуватись.

Як зазначено позивачем та наведено у письмових поясненнях місце відбору проб визначається фахівцем інспекції з урахуванням розташування та взаємодії об'єкту контролю. Важливим фактором, що визначає концентрацію речовини у створі при випуску вод, є розведення стоків основним потоком. Причина розведення - турбулентність, тобто усі природні водотоки є турбулентними потоками. Розведення існують завжди. Причиною початкового розведення є додаткова турбулентність, що утворюється на межі струї зворотних вод й основного потоку й обумовлена різницею швидкостей руху цих потоків.

Отже, обране інспектором місце відбору проби (у місці здійснення скидання) забезпечить найбільш можливу повноту репрезентувати показники складу зворотних (кар'єрних) вод.

Екоінспекційний контроль за забрудненням водних об'єктів та дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод полягає, по-перше, у спостереженні за якістю води і в місці скиду, і в природних вводах, що забруднюються, а по-друге, у порівнянні результатів спостережень із встановленими нормами - нормативами якості природних вод та нормативами на гранично допустимий скид (ГДС) для даного підприємства.

Існують певні нормативи стосовно того, яким чином слід виконувати відбір проб води. Як правило, це три точки - у місці скиду, вище за течією на 0,5 км (фоновий створ) та 0,5 км нижче за течією (контрольний створ). Місце відбору проби залежить від мети контролю та поставленої задачі стосовно показників, які контролюються та потребують визначення.

Так, відбір проб може здійснюватись тільки в місці скиду стічних вод, коли проводиться перевірка лише дотримання нормативів ГДС, а в деяких випадках відбір проб проводиться і в місці водозабору, якщо контролюється скид води, забраної перед тим зі свердловини, а іноді у свердловинах здійснюється контроль стану підземних вод для перевірки наявності впливу, наприклад, місць видалення відходів підприємств. Екоінспекційні відділи інструментально-лабораторного контролю можуть додатково проводити контроль стану вод за координатами та з регулярністю, які встановлюються програмою державного моніторингу довкілля регіону.

Відповідно до 4 розділу Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 № 116, зареєстрованої в міністерстві юстиції України від 22.12.1994 за № 313/523, контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень.

Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів

До показників, що контролюються, зокрема входить витрата зворотних вод (куб.м/год), концентрації нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом порівняння виміряних показників із відповідними одноіменними встановленими показниками (фактичними, відповідними ТПС, відповідними ГДС).

Для визначення порушення треба виявити перевищення встановлених витрат зворотних вод над заміряними витратами зворотних вод, встановлену концентрацію речовини над заміряною концентрацією речовини.

За наслідками проведеного дослідження акту відбору проб від 19.08.2010 встановлено, що результати вимірювань проб зворотних вод, які відбиралися, зберігалися та транспортувалися без порушення вимог чинного керівного нормативного документу, методик виконання вимірювань, отримані із застосуванням методик, можна вважати достовірними.

Відповідачем не заперечуються показники складу та властивостей проб, що зафіксовані в протоколах вимірювань за результатами хімічних аналізів зворотних вод, які покладені позивачем в основу розрахунку суми збитків, що дає підстави вважати зазначені акти та протоколи належними доказами наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами.

Твердження відповідача стосовно того, що проба відбиралися у неналежному місці, не може бути прийняте до уваги, оскільки не знаходить свого підтвердження в Акті відбору проб вод від 19.08.2010 та положеннях КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера. Встановлено, що акт складено в присутності посадової особи відповідача та підписаний останніми без жодних зауважень щодо процедури відбору проб, є запис про те, що місцем відбору проб є зворотна вода в районі скиду. Форма Акту відбору проб, який складено позивачем відповідає формі Акту відбору проб, яка затверджена наказом Мінекоресурсів України від 31.12.2003 № 194, та яка в повній мірі містить відомості, наявність яких передбачена вимогами вищевказаного керівного нормативного документу.

В акті відбору проб вод, який без зауважень підписаний головним інженером Тикулом В.Л., вказано, що проби відібрано 19.08.2010 на Ташлицькому кар'єрі о 09 год., на Капустянському кар'єрі о 10 год., у місці скиду вод в річку Плетений Ташлик.

Слід зазначити, що у актах відбору проб від 30.12.2009 та 30.06.2010 (проби відбирались безпосередньо представниками відповідача) також зазначено, що проби відібрано у місці скиду вод у водні об'єкти.

Як повідомлено представниками відповідача, проби відбирались у контрольних створах, поряд з тим, результати інстументально-лабораторних аналізів свідчать про те, що фактичні показники концентрацій забруднюючих речовин не відповідають затвердженим відповідачу величинам гранично допустимих скидів.

Господарським судом не може бути прийнято в якості належного доказу пояснення Тикула В.Л., в якому зазначено, що відбір проб здійснено із зумфа (очисної споруди кар'єрів), так як воно датоване лише 02.11.2010 і про його існування позивач не повідомлявся.

Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок скиду ЗАТ "Капустянський граніт" недостатньо очищених стічних вод виконано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Мін’юсті 14.08.2009 за № 767/16783 (далі – Методика № 389).

Відповідно до пункту 1.2 Методики № 389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Методика визначає забрудненість водних об’єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об’єкт із зворотними водами і, зокрема, п. 2.1, який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС. Так, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об’єкт з перевищенням ГДС вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

Наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об’єкт – частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період.

Ступінь забруднення зворотних вод оцінюється концентрацією, тобто масою домішок в одиницю об’єму мг/куб.дм. або г/куб.м.

Тлумачення поняття забруднення вод наводиться у ст. 1 Водного кодексу України – це надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин. Більш детально вказане поняття визначено в ДСТУ 3041-95 "Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення". Зокрема, забруднення вод – надходження до водного об’єкта фізичних, хімічних, біологічних речовин на енергії, що спричиняє погіршення якості вод.

У п. 1.1. Інст рукції про порядок розробки та затвердження гранично допусти мих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними вода ми, затвердженої наказом Мінекології України від 15 грудня 1994 року № 116 визначаються поняття норми якості води, які являють собою сукупність встановлених допустимих значень показників складу і властивостей води водних об'єктів, в межах яких надійно відвертається шкода здоров'ю населення, забезпечуються нормальні умови водокористування і екологічне благополуччя водного об'єкта. Показники, що входять до сукупності норм якості води, називаються нормованими показниками складу і властивостей води. Вони включають нормовані властивості води, тобто загальні вимоги до фізичних, хімічних, біологічних характеристик властивостей води і нормовані речовини, що характеризуються нормами їх вмісту і гранично допустимими концентраціями (ГДК) у воді водних об'єктів для різних категорій водокористування.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Пунктом 2.2. Методики № 389 встановлено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Таким чином, Методика встановлює альтернативні способи фіксації фактів скиду зворотних вод, тому використання при розрахунку суми збитків, як способу фіксації одночасно інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єкта господарювання та розрахункового методу, не є обов’язковим, оскільки такого не витікає із змісту норм Методики № 389.

Крім того, пунктом 5.2 Методики № 389 встановлено, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13) та протоколів виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин виконується на підставі даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп) та лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. У разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності (п.5.6).

Методикою № 389 встановлено, що при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п. 2.3), при цьому вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів (п. 2.3.1).

Розрахунок виконано на підставі результатів інструментально-лабораторних вимірювань зворотних вод, проведених відомчою акредитованою лабораторією.

Відділ інструментально-лабораторного контролю інспекції атестований у відповідності з вимогами нормативної документації (свідоцтво про атестацію за реєстраційним номером 08/07, дійсне до 26.12.2010) на право виконання вимірювань відповідних показників об’єктів, що обстежуються (т. 2 а.с. 52 –55).

Відповідно до пункту 2.4 Методики № 389, з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Факт скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС, а саме невідповідності фактичних показників концентрацій забруднюючих речовин затвердженим відповідачу величинам гранично допустимих скидів встановлено за результатами аналізу проби води, відібраної згідно акта від 30.12.2009 № 161, про що свідчать результати вимірювання, відображені в протоколі № 1 від12.01.2010.

В подальшому, як було зазначено вище, відібрано ще дві проби води.

За результатами інструментально-лабораторних вимірювань, середні фактичні концентрації забруднюючих речовин за контролюємий період у зворотних водах по Капустянському (Ташлицькому) кар’єрах склали: по сухому залишку – 973,0 мг/куб.дм. при ГДС 926,0 мг/куб.дм., по завислим речовинам – 11,9 мг/куб.дм при ГДС 11,0 мг/куб.дм. (11,4 мг/куб.дм при ГДС 11,0 мг/куб.дм.), по нітратам – 7,07 мг/куб.дм. при ГДС 3,16 мг/куб.дм. (3,28 мг/куб.дм. при ГДС 3,16 мг/куб.дм.), по ХСК – 26,13 мг/куб.дм. при ГДС 24,7 мг/куб.дм. (24,8 мг/куб.дм. при ГДС 24,7 мг/куб.дм.).

Вказане свідчить про фактичне перевищення встановлених дозволом на спецводокористування гранично допустимих показників скиду забруднюючих речовин у даний водний об’єкт затверджених документом Гранично-допустимого скиду речовин, що надходять у водний об’єкт з зворотними водами від 14.01.2009.

В акті перевірки відображено, що облік забираємої та скидаємої кар'єрної води ведеться по продуктивності та часу роботи насосу по формі ПОД-12.

Проби відібрано 19.08.2010 на Ташлицькому кар'єрі о 09 год., на Капустянському кар'єрі о 10 год., тобто на початку дня, що відображено у акті відбору проб вод.

На час відбору проб інформація щодо кількості скинутої води наявна за період з 01.01.2010 по 18.08.2010 згідно довідки відповідача, а так як облік витрат води ведеться за даними показників роботи насосу, то на початок дня, неможливо встановити якими будуть показники витрати води в цілому за 19.09.2010.

Положення п. 7.1 Методики № 389 (на підставі якого розраховані заявлені до стягнення збитки), визначають порядок та методологію проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Формула (12) Методики № 389 (наведена у п. 7.1) не містить у собі застосування показників скидів, тобто швидкості скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт (в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю часу), а заснований на застосуванні показників концентрації забруднюючих речовин (в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю об’єму).

Зазначене свідчить про можливість визначення збитків за наведеною методологією. Для їх визначення достатньо встановлення факту перевищення затверджених нормативів гранично допустимого скиду, що обумовить правомірність застосування положень пункту 7.1 Методики та формули (12), а також встановлення фактичної концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах.

Саме з урахуванням зазначеного, судом відхилено клопотання відповідача від 14.03.2011 № 72 про призначення екологічної експертизи (т. 3 а.с. 101 – 102).

Крім того, вказане клопотання подане відповідачем в останній день строку розгляду справи (з урахуванням його продовження за клопотанням відповідача).

Вирішення спору потребує лише правової оцінки встановлених екологічною інспекцією фактів та обставин, а отже, призначення екологічної експертизи є недоцільним, так як експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування та якщо наявні у справі докази є суперечливими.

Також, на вирішення експерта запропоновано поставити питання, на яке експерт не зможе відповісти з об’єктивних причин, у зв’язку з відсутністю об’єкту дослідження (зразків проб зворотних вод, скинутих протягом контрольного періоду).

Не підлягає задоволенню також подане в останній день строку вирішення спору клопотання відповідача від 14.03.2011 № 71 про залучення до участі у справі Кіровоградського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т. 3 а.с. 99–100), так як рішення з даного господарського спору не може вплинути на його права та обов'язки, так як дана установа, як зазначає сам відповідач, здійснює контроль та приймає складену відповідачем звітність з використання водних ресурсів та розрахунки щодо скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт.

Відповідно до пункту 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Пунктом 7 статті 44 Водного кодексу України встановлено, що всі водокористувачі зобов’язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти.

Згідно пункту 9 статті 44, статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу.

Частина 1 статті 66 Водного кодексу України передбачає обов’язковість дотримання при користуванні водними об’єктами для промислових потреб встановлених умов спеціального водокористування та екологічних вимог.

Стаття 72 Водного кодексу України регулює відноси щодо використання вод у процесі експлуатації шахт, кар’єрів і рудників при видобуванні корисних копалин. Так, підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар’єрні та рудникові води під час видобування корисних копалин, зобов’язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об’єкти.

Відповідно до пункту 2.8 Інст рукції про порядок розробки та затвердження гранично допусти мих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними вода ми, затвердженої наказом Мінекології України від 15 грудня 1994 року № 116 для шахтно-рудничних, кар'єрних, дренажних та скидних зворотних вод, склад яких значною мірою обумовлений природними факторами, але не пов'язаний з використанням води водоприймачів, розрахунок ГДС речовин проводиться на загальних підставах виходячи із розрахункових умов водоприймачів у періоди скиду цих зворотних вод.

Статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у забрудненні вод та недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і в порядку, встановлених законодавством України.

Частиною другою статті 110 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи ч воєнних дій.

Положенням щодо відповідальності осіб, винних у допущенні наднормативних, аварійних і залпових випадків і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище закріплені також і в статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлені особливості застосування цивільної відповідальності відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За порушення правил охорони водних ресурсів заступника голови правління ЗАТ "Капустянський граніт" Притулено Н.І. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Постанову про адміністративне стягнення винесено на підставі ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення за забруднення вод шляхом скиду недостатньо очищених кар’єрних вод в річки Плетений Ташлик, що мало наслідком перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин. У даному випадку штраф накладено на Притулено Н.І. як на посадову особу. Зазначена постанова не оскаржена, штраф сплачено добровільно у повному обсязі.

Також, за результатами проведеної перевірки до державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від посадових осіб ЗАТ "Капустянський граніт" зауважень, скарг не надходило

З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідач здійснював скид недостатньо очищених кар'єрних вод у водні об'єкти, господарський суд дійшов висновку про наявність вини відповідача в заподіяній шкоді, яка виникла внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача і заподіяною шкодою, та наявністю підстав для задоволення позову повністю і стягнення з відповідача 47745,44 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю та стягуються в доход державного бюджету.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт" (27124, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст, код ЄДРПОУ 31652348, р/р суду не відомі) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34894892) в дохід Мар'янопільської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на р/р 33113331700335 в ГУДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23680948, код бюджетної класифікації 24062100 - шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 47745,44 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт" (27124, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст, код ЄДРПОУ 31652348, р/р суду не відомі) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) державне мито в сумі 477,45 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт" (27124, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст, код ЄДРПОУ 31652348, р/р суду не відомі) в доход Державного бюджету на рахунок УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок 31214264700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації 22050003 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" - 236,00 грн витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 21.03.2011.