Рішення № 14352738, 10.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2011 р.Справа № 5013/69/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи №5013/69/11

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Добра господа", с. Зоря Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 2495,35 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.02.2011 року;

від відповідача - Буц О.В., довіреність б/н від 16.02.2011 року.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) подано позов до приватного підприємства "Добра господа" (далі - ПП "Добра господа") про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2495,35 грн. та 10,26 грн. 3% річних.

Заявою б/н від 10.02.2011 р. (вх.№02-15/3897/11 від 10.02.2011 р.) позивачем зменшено розмір позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2495,35 грн. боргу (а.с.71).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що позивач не звертався до ПП "Добра господа" з вимогою передати товар, а відтак не має права вимагати стягнення коштів (а.с.83-84).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між приватним підприємством "Добра господа" ("продавець") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("покупець") укладено договір купівлі-продажу від 19.01.2010 року (далі - договір від 19.01.2010 року), за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупця товари, найменування, кількість, ціна та загальна вартість яких відображається у накладних, а покупець - прийняти та оплатити їх (а.с. 10-11).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог частини першої статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктами 2.1, 3.2, 3.3 договору від 19.01.2010 р. передбачено, що найменування, кількість, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару визначається сторонами у накладних.

На виконання умов зазначеного договору відповідачем було передано у власність позивача продукти харчування (м'ясообрізь, головизна яловича, м'ясо яловичини І категорії) на загальну суму 38004,65 грн., що підтверджується видатковими накладними та не заперечується сторонами (а.с.46-54, 55, 85).

Пунктом 3.5 договору від 19.01.2010 року сторони узгодили, що оплата товару здійснюється протягом 1 дня, можлива передоплата.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано відповідачеві платіжними дорученнями №1 від 18.08.2010 р. 2000 грн., №2 від 03.09.2010 р. - 3000 грн., №3 від 21.09.2010 р. - 7500 грн., №4 від 04.10.2010 р. - 10000 грн., №5 від 18.10.2010 р. - 4000 грн., №6 від 01.11.2010 р. - 10000 грн., №7 від 18.11.2010 р. - на загальну суму 40500 грн. (а.с.25-31).

Згідно платіжного доручення №1 від 18.08.2010 р. позивачем перераховано 2000 грн. за товар згідно договору від 19.01.2010 р. В рядку "призначення платежу" решти платіжних доручень позивачем зазначено як підставу перерахування коштів договори від 04.10.2010 р., від 21.09.2010 р., від 03.09.2010 р.

За повідомленнями ФОП ОСОБА_1 та ПП "Добра господа" між сторонами не укладались договори від 04.10.2010 р., від 21.09.2010 р., від 03.09.2010 р., а також не існували інші правовідносини, ніж за договором від 19.01.2010 р. (а.с.72, 106, 108).

Позивач з посиланням на статті 665, 670, 693 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 2495,35 грн. оплаченого ФОП ОСОБА_1, але не переданого відповідачем товару.

В силу вимог статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно правил статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Договором від 19.01.2010 р. не встановлений строк передачі покупцеві товару.

У відповідності до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із системного аналізу зазначених норм та умов договору купівлі-продажу від 19.01.2010р. вбачається, що обов'язку відповідача повернути грошову суму, сплачену покупцем за товар, який не був переданий останньому продавцем, мають передувати дії, пов'язані з визначенням сторонами, зокрема у накладних, найменування, кількості та ціни за одиницю товару, а також звернення покупця з вимогою передати оплачений товар.

Відповідно до правил статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На вимогу суду позивачем не подані докази звернення до ПП "Добра господа" з вимогою передати оплачений товар. Не надано господарському суду і належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів відмови відповідача передати товар позивачеві. Докази узгодження сторонами найменування товару, його кількості, ціни за одиницю товару на суму отриманих відповідачем коштів в розмірі 2495,35 грн. у відповідності до пунктів 2.1, 3.2, 3.3 договору від 19.01.2010 р. в матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на оплату послуг адвоката відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В.Таран

Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 11.03.2011 року.