Рішення № 14352618, 10.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 30/5009/275/11

Суддя

За позовом: Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь», м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про стягнення збитків, заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Фролова І.О., довіреність № 1-юр від 30.04.2010р.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Пасько І.О., довіреність № 08-00-17-17/8389 від 02.11.2010р.;

Образцова М.Ю., довіреність № 08-00-17-17/2123 від 10.03.2011р.;

Міське комунальне підприємство «Основаніє»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь»19799,77 грн. збитків, заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/275/11, розгляд справи призначено на 17.02.2011р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 22, 611 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та висновки перевірки Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області. При цьому вказує, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності МКП «Основаніє»за період з 01.03.2009р. по 01.04.2010р. встановлені наступні порушення: підрядником при складанні актів виконаних робіт ф. № КБ-2в застосований завищений усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку на загальну суму 14252,44 грн.; при проведенні вибіркового контрольного обміру встановлено завищення обсягів будівельних робіт на загальну суму 5415,60 грн. За змістом позовної заяви, загальна сума збитків, завданих Міському комунальному підприємству «Основаніє»неправомірними винними діями відповідача складає 19799,77 грн.

Доповненнями до позовної заяви від 01.03.2011р. за № 57/03 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення суми збитків, просить стягнути з відповідача 19668,04 грн.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 19668,04 грн. збитків, заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із нез’явленням у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 10.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2011р.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та у доповненнях до неї.

Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області –третя особа у справі –у відзиві на позовну заяву заявлений МКП «Основаніє»позов про стягнення з ТОВ «Цоколь»грошових коштів в сумі 19799,77 грн. вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Вказує, що проведеною ревізією встановлено, що допущені контрагентом позивача ТОВ «Цоколь»порушення при складанні актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в призвели до завищення вартості виконаних підрядних на суму 14252,44 грн. Також, відзначає про завищення обсягів і вартості виконаних відповідачем робіт на загальну суму 5415,60 грн. в акті виконаних робіт форми КБ-2в за вересень 2009р., що було встановлено контрольним обстеженням об’єкту.

Присутні у судовому засіданні посадові особи Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області в повному обсязі підтримали викладені у відзиві на позов доводи. Крім того, представники третьої особи надали усні пояснення про проведеній перевірці, зокрема, відносно здійснення контрольного обстеження. За твердженням посадових осіб КРУ в Запорізькій області, представник відповідача на виклик позивача не з’явився, контрольне обстеження здійснювалось у відповідності до вимог діючого законодавства та затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006р. № 550 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Цоколь»- письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 17.02.2011р. про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на 10.03.2011р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 18.02.2011 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і за три тижня до дати слухання.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв’язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвала, яка відправлена господарським судом Запорізької області у зв’язку із незнаходженням адресата не поверталася. Крім того, згідно відмітки на поштовому повідомлення ухвала про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримана уповноваженим представником ТОВ «Цоколь»26.01.2011р.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.03.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників позивача та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

                               ВСТАНОВИВ:

В період з квітня 2009 року по вересень 2009 року між Міським комунальним підприємством «Основаніє»(Замовником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цоколь»(Підрядником, відповідачем у справі) було укладено ряд договорів підряду:

- договір підряду № 139/05 від 22.05.2009р. на виконання капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 1-Б по вул. Ленінській м. Запоріжжя;

- договір підряду № 141/05 від 22.05.2009р. на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 5/16 по вул. Мурманській м. Запоріжжя;

- договір підряду № 218/06 від 06.07.2009р. на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 20 по вул. Центральному м. Запоріжжя;

- договір підряду № 347/09 від 14.09.2009р. на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 1-А по вул. Аваліані м. Запоріжжя.

За умовами пункту 4.1 перелічених Договорів (договори є типовими), Замовник забезпечує фінансування будівництва об’єктів в межах коштів, передбачених затвердженим бюджетом міста, наданих Головним розпорядником коштів –Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, на фінансування предмету договорів шляхом перерахування коштів Замовнику для здійснення розрахунку з Підрядником за виконані роботи та витрат на утримання служби Замовника.

Згідно з п. 4.2 Договорів оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаних Замовником довідок про вартість виконаних підрядних робіт у формі КБ-3 у термін 15 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договорів на рахунок Замовника. Розрахунок вартості фактично виконаних робіт у формі КБ-2в, КБ-3 виконується Підрядником згідно з вимогами державних будівельних норм, узгодженої договірної ціни, проектно-кошторисної документації.

За умовами п. 7.1 вказаних Договорів здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним законодавством і оформлюється актом прийняття об'єкту в експлуатацію.

В червні 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізької області було здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності МКП «Основаніє»за період з 01.03.2009 по 01.04.2010 року, за результатами перевірки складено Акт № 060/0015 від 27.08.2010р.

Перевіркою встановлено наступні обставини.

За період, що підлягав ревізії, розрахунки МКП «Основаніє»з підрядниками організаціями здійснювалися на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форми № КБ-3в). В бухгалтерському МКП «Основаніє»вищезазначені розрахунки проведені в розрізі договорів на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Так, відповідно до оборотних відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»з доданими до них довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в загальна вартість виконаних підрядних робіт за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. склала 24811196,20 грн., з яких на суму 1236890,00 грн. МКП «Основаніє»були прийняті підрядні роботи від ТОВ «Цоколь»відповідно до укладених договорів, вартість підрядних робіт сплачена повністю.

В акті зафіксовано, що 11 підрядними організаціями для визначення розміру кошторисного прибутку при виконанні капітального ремонту застосовано показники –4,84грн/лд-год та 5,01грн/люд-год –згідно Табл. 2 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку по видам робіт»Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами №5), тоді як згідно п. 3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000 (зі змінами № 6), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 19.03.2009р. № 114 та введених в дію 19.03.2009р., розмір кошторисного прибутку визначається згідно Додатку 12 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва» і для робіт з ремонту житла дорівнює –2,71грн/люд-год.

Необґрунтоване застосування усередненого показника для визначення розміру кошторисного прибутку в порушення п. 3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000 призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 63672,06 грн., з яких ТОВ «Цоколь»вартість робіт завищено на суму 14252,44 грн. (Додаток 103 до акту).

Крім того, контрольним обстеженням встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, вказаними ТОВ «Цоколь»в акті виконаних робіт форми №КБ-2в за вересень 2009 року № 1/347, чим порушено п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та що призвело до завищення обсягів і вартості виконаних робіт на загальну суму 5415,60 грн.

В наданих на виконання ухвали господарського суду Запорізької області письмових поясненнях начальник Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області підтверджує висновки проведеної перевірки щодо виявлених ревізією порушень стосовно контрагента позивача ТОВ «Цоколь».

За результатами ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області на адресу Міського комунального підприємства «Основаніє»було направлено лист від 21.09.2010р. № 08-06-14-14/7117 «Про обов’язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни», що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь»19668,04 грн. (з урахуванням зменшення заявленої до стягнення суми) збитків, заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із Акта ревізії фінансово-господарської діяльності Міського комунального підприємства «Основаніє»за період з 01.03.2009 по 01.04.2010 року від 27.08.2010р. № 060/0015 та Додатку 103 до акту, ТОВ «Цоколь»при складанні актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за червень 2009 року № 1мур та № 1л, а також за липень № 1цен та № 1, внаслідок необґрунтованого застосування завищеного усередненого показника для визначення розміру кошторисного прибутку (4,84грн/люд-год), в порушення п. 3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000, було завищено вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 14252,44 грн.

Також, під час ревізії КРУ в Запорізькій області було проведено вибірковий контрольний обмір обсягів виконаних підрядних робіт і контрольним обстеженням встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, вказаними ТОВ «Цоколь»в акті виконаних робіт форми №КБ-2в за вересень 2009 року №1/347, чим порушено п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та що призвело до завищення обсягів і вартості виконаних робіт на загальну суму 5415,60 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, наведені вище порушення державних будівельних норм, що скоєні відповідачем при складанні ним актів виконаних робіт КБ-2в, призвело до завищення вартості виконаних робіт і, як слідство, завдало збитків МКП «Основаніє»у вигляді надлишкового перерахування МКП «Основаніє»бюджетних коштів відповідачу на оплату вартості робіт.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.

У ст.ст. 224, 225 ГК України, на які посилається позивач в якості підстави для стягнення з відповідача збитків, закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включаються також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб’єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб’єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності у спорі, що розглядається у рамках господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації тощо.

Третя підстава –це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена підстава складається з чотирьох елементів, які називаються умовами господарсько - правової відповідальності. До них відносяться:

-          наявність факту порушення, тобто порушення норми закону, внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого (позивача у справі);

-          протиправність поведінки правопорушника;

-          причинний зв’язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;

-          вина правопорушника.

Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.

Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов.

В даному випадку позивач вбачає свої збитки у сумі надлишкового перерахування відповідачу бюджетних коштів на оплату вартості підрядних робіт по актам, які були складені підрядником з порушенням державних будівельних норм.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.

Відповідно до п. 4.2 наведених вище договорів, які укладені за типовою формою, розрахунок вартості фактично виконаних підрядних робіт у формі КБ-2в, КБ-3в повинен виконуватися підрядником згідно з вимогами державних будівельних норм.

В наслідок порушення відповідачем п.3.1.18.2 та п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, було завищено вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 19668,04 грн. (14252,44 грн. завищення по кошторисному прибутку + 5415,60 грн. завищення обсягів виконаних робіт).

У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з нормами ст. 614 ЦК України відповідальність за порушення зобов’язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності).

Частиною 2 ст. 883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення збитків, які виникли внаслідок завищення вартості виконаних підрядних робіт, оскільки факт порушення відповідачем державних будівельних норм та завищення обсягів виконаних робіт позивачем доведений та документально підтверджений. Вищевикладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та сумою перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду жодних пояснень та заперечень відносно встановлених перевіркою порушень та завданих позивачу збитків.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 19668,04 грн. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цоколь»(69002, м.Запоріжжя, вул. Артема, 71; п/р № 2600014470001 в АТ «Індекс-банк»м. Дніпропетровськ, МФО 307015, код ЄДРПОУ 31950126) на користь Міського комунального підприємства «Основаніє»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 13; п/р № 35448009003672 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, Код ЄДРПОУ 20485152) 19668 (дев’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 04 коп. збитків, 196 (сто дев’яносто шість) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.03.2011р.