Рішення № 14352546, 10.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 18/11/11

Суддя

за позовом приватного підприємства “Кримопт-Стройматеріали” (99045, АР Крим, м.Севастополь, вул. Тульська, буд. 14, кв. 9)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Грін-К” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд.47, кв. 25)

про стягнення 48 738,09 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не прибув.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.12.2010 року звернувся позивач –приватне підприємство “Кримопт-Стройматеріали” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Грін-К” про стягнення 48 738,09 грн., на підставі договору поставки № 080307 від 02.03.2007 р., ст.ст. 525, 526, 625, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 54 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.12.2011 року порушено провадження у справі № 18/11/11, судове засідання призначене на 27.01.2011 р. Розгляд справи відкладався на 10.02.2011 р., 17.02.2011 р., 23.02.2011 р., 10.03.2011 р. та продовжувався.

Впродовж вирішення спору до господарського суду Запорізької області від представника позивача надходили клопотання, в яких він просив суд розглянути справу без участі представника позивача за документами, що є у справі. Надані клопотання задоволені та залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судові засідання 27.01.2011 р., 10.02.2011 р., 17.02.2011 р., 23.02.2011 р., 10.03.2011 р. не з’являвся, про причини неявки суд не повідомляв. Ухвали, які були направлені відповідачу, повернулися до суду.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Адресою місцезнаходження відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8591544 від 02.02.2011 р., є адреса вказана у позові, а саме: м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 47, кв. 25.

Таким чином, сторони є повідомленими належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

Розгляд справи був закінчений 10.03.2011 р., судом винесено рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2007 р. приватне підприємство “Кримопт-Стройматеріали” (надалі –позивач, покупець) та товариства з обмеженою відповідальністю “Грін-К” (надалі –відповідач, постачальник) уклали договір поставки № 080307 (надалі –договір).

Згідно із п. 1.1. договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: пісок будівельний, пісок кварцовий, щебінь гранітний, відсів гранітний (надалі –товар), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах та порядку, передбачених цим договором.

Початок відвантаження: не пізніше 10-ти днів з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору сторони узгодили порядок оплати: покупець здійснює 100 % передоплату вартості залізничного тарифу та додаткових зборів, необхідних для відвантаження узгодженої партії товару, та 100 % передоплату вартості товару на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено в додаткових угодах.

Позивач здійснив попередню оплату за товар, що підтверджується: банківськими виписками про операції з березня 2007 р. по червень 2007 р., на загальну суму 77 680,00 грн.

Відповідачем був поставлений товар позивачу, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000052 від 15.03.2007 р., № РН-0000060 від 23.03.2007 р., № РН-0000067 від 23.03.2007 р.,№ РН-0000088 від 18.04.2007 р., № РН-0000097 від 20.04.2007 р., на загальну суму 46 753,20 грн.

Таким чином, відповідач не виконав своє зобов’язання щодо поставки товару позивачу на суму 30 926,80 грн.

З матеріалів справи встановлено, що товар позивачу не переданий, у зв’язку із цим позивач втратив інтерес щодо його отримання. Позивачем було направлено відповідачу претензію із вимогою повернути позивачу суму у розмірі 30 896,80 грн. в строк до 20.12.2010 р. Вказану претензію відповідач залишив без реагування та задоволення.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30 926,80 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Тобто, зі справи вбачається, що між сторонами склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу товарів, які породили взаємні права та обов’язки, а саме: щодо позивача –оплатити і прийняти товар, а щодо відповідача –прийняти оплату і передати товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. ... Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України проголошує: якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 2 780,87 грн. за період часу з 22.12.2007 р. по 20.12.2010 р. та 15 030,42 грн. втрат від інфляції за період часу з січня 2008 р. по листопад 2010 р., за порушення виконання грошового зобов’язання відповідачем.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 3 ст. 693 ЦК України, ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 2 780,87 грн. 3 % річних за період часу з 22.12.2007 р. по 20.12.2010 р. суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в сумі 2 778,33 грн. (при розрахунку 3 % річних позивачем не враховано, що 2008 рік був високосним), в частині стягнення 2,54 грн. –3 % річних суд відмовляє в задоволенні позову. Щодо стягнення із відповідача 15 030,42 грн. втрат від інфляції за період часу з січня 2008 р. по листопад 2010 р., суд вважає дану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (при перерахунку судом втрат від інфляції отримана сума навіть більша, ніж заявлено позивачем до стягнення, тому суд задовольняє суму заявлену позивачем до стягнення).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Грін-К” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 47, кв. 25, код ЄДРПОУ 30457210, р/р 26009217101 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь приватного підприємства “Кримопт-Стройматеріали” (99045, АР Крим, м. Севастополь, вул. Тульська, буд. 14, кв. 9, код ЄДРПОУ 31156029, р/р 26002000132687 в ПАТ “ЧБРР”, МФО 348577) 30 926,80 (тридцять тисяч дев’ятсот двадцять шість) грн. 80 коп. основного боргу, 15 030,42 (п’ятнадцять тисяч тридцять) грн. 42 коп. втрат від інфляції, 2778,33 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 33 коп. 3 % річних, 487,36 (чотириста вісімдесят сім) грн. 36 коп. державного мита та 235,99 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 16.03.2011 р.