Рішення № 14352526, 11.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.11 Справа № 9/54/10

Суддя

м. Запоріжжя За позовом Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41) в особі Запорізької філії АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд 5, прим. 107) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131)

про стягнення суми 31818 грн. 40 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача –Середня К.В. (довіреність № 399/03 від 07.12.2010р.);

Від відповідача –Балак О.Г. (довіреність № б/н від 27.01.2011р.), Карпенко Ю.С. (довіреність № б/н від 11.03.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 31818 грн. 40 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/54/10, судове засідання призначено на 27.01.2011р. У судовому засіданні 27.01.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24.02.2011р. Ухвалою суду від 24.02.2011р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено до 11.03.2011р. В судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено перерву до 02.03.2011р., потім - до 11.03.2011р.

11.03.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 230, 232 ГК України та стягнути з відповідача суму 31818 грн. 40 коп., що складається з суми 28145,63 грн. пені нарахованої за порушення строків погашення основного боргу, суми 128,49 грн. пені нарахованої за порушення строків сплати відсотків та 3544,28 грн. неустойки за невиконання відповідачем п.п. 7.3., 7.4. кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р. Свої вимоги обґрунтовує обставинами викладеними у позові з урахуванням пояснення на відзив відповідача за вих. .№ 01-001/0358 від 22.02.2011р., що подане ним до канцелярії суду 22.02.2011р., та заперечень на додаткові пояснення відповідача та заяву відповідача про застосування позовної давності (наданих позивачем у судовому засіданні 11.03.2011р.).

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважає що для стягнення пені вже сплинув строк позовної давності. Підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, що поданий до суду 26.01.2011р., у заявах про застосування позовної давності (поданих до суду 26.01.2011р., 02.03.2011р.), у додаткових поясненнях, наданих відповідачем в судовому засіданні 24.02.2011р. та у судовому засіданні 02.03.2011р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2007р. між Акціонерним банком “Брокбізнесбанк” в особі Запорізької філії АТ “Брокбізнесбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” та ТОВ “Вікан” (позичальник) було укладено кредитний договір № КЛ-Ю/07/0019.

Відповідно до п. 1.1. договору банк відкриває позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 1.1.1. кредитного договору кредитна лінія надається у розмірі 300000 грн.

Згідно з п. 1.1.2. кредитного договору термін користування кредитною лінією встановлений до 03.09.2009р.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору повернення кредитної лінії здійснюється шляхом здійснення платежу (траншу) на позичковий рахунок, відкритий банком позивальнику, згідно графіка погашення, але в строк не пізніше 03.09.2009р. Позичальник повертає основну суму кредитної лінії траншами згідно наступного графіку:

-          50000 грн. - до 26.06.2008р.

-          100000 грн. - до 26.11.2008р.

-          50000 грн. - до 25.06.2009р.

-          100000 грн. - до 03.09.2009р.;

Пунктом 8.1. договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області № 27/111/10 від 19.08.2010р. в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду № 27/111/10 від 10.11.2010р. встановлено, що ТОВ “Вікан” має перед ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” в особі Запорізької філії АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” заборгованість за кредитним договором № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р. у розмірі 27213 грн. 71 коп. Тож, вказану суму стягнуто з відповідача на користь банку.

Також, рішенням господарського суду Запорізької області № 27/111/10 від 19.08.2010р. в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду № 27/111/10 від 10.11.2010р. відмовлено ПАТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” в особі Запорізької філії АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача відсотків в розмірі 1675,62 грн. та зазначено, що у відповідності до умов кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р. нарахування відсотків можливе лише в межах терміну користування кредитною лінією, тобто до 03.09.2009р.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р., зокрема, за порушення строків погашення основного боргу –сум 50000 грн. та 100000 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період з 04.09.2009р. по 15.12.2010р. в розмірі 28145,63 грн.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією та/або сплати процентів за користування кредитною лінією та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік –365 днів, місяць –рівний календарній кількості днів.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною ж 6 статті 232 ГК України встановлено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення відповідачем строків погашення заборгованості за кредитною лінією встановлений рішенням господарського суду Запорізької області № 27/111/10 від 19.08.2010р. в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду № 27/111/10 від 10.11.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється позовна давність в один рік.

Проте, в розрахунку пені позивачем не вірно визначений період її нарахування, а саме: не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, строки сплати основної суми кредитної лінії визначені сторонами у п. 2.4. договору та положення ч. 2 ст. 258 ЦК України. Пеня нараховується позивачем на прострочені відповідачем суми 50000 грн. та 100000 грн., однак враховуючи, що п. 2.4. договору встановлені різні строки повернення вказаних сум (50000 грн. - до 25.06.2009р., 10000 грн. - до 03.09.2009р.), то і період нарахування пені на кожну суму повинен бути різним. Також, при розрахунку пені необхідно враховувати визначений законодавством для даного виду стягнення спеціальний строк позовної давності. Так, правильним періодом нарахування пені є: на суму 50000 грн. період з 24.12.2009р. по 26.12.2009р., за цей період пеня становить - 84,25грн.; на суму 100000 грн. період з 24.12.2009р. по 04.03.2010р., за цей період пеня становить - 3987,67 грн.

          Крім того, п. 7.5. кредитного договору сторони встановили, що неустойки, передбачені ст. 7 договору, підлягають сплаті на письмову вимогу банку за реквізитами, вказаними банком.

Матеріали справи містять вимогу банку за вих. № 01-001/3419 від 25.08.2010р. про сплату відвідачем пені за договором. Так, у вимозі банком нараховано відповідачу пеню згідно з п. 7.1. договору –27018,76 грн.; пеню згідно з п. 7.3. договору –500 грн. (250 грн.+ 250 грн.); пеню згідно з п. 7.4. договору –2500 грн.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р., а саме: за порушення строків сплати основної суми кредитної лінії задовольняється частково в сумі 4071,92 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню за прострочення відповідачем строків сплати відсотків за користування кредитною лінією за загальний період з 30.09.2009р. по 07.07.2010р. в сумі 128,49 грн.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Запорізької області № 27/111/10 від 19.08.2010р. в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду № 27/111/10 від 10.11.2010р. встановлено, що нарахування відсотків можливе лише в межах терміну користування кредитною лінією, тобто - до 03.09.2009р., суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь суму 3544,28 грн. неустойки за невиконання п. 7.3., 7.4. кредитного договору № КЛ-Ю/07/0019 від 04.09.2007р., що складається:

-           за не відкриття в банку поточних рахунків у період з 03.09.2007р. по 15.12.2010р., неустойку у розмірі 2500 грн.;

-          за ненадання в строк до 25 липня 2010р. банку фінансової інформації, пов'язаної з діяльністю відповідача у II кварталі 2010 р. (в тому числі балансу (форму № 1), звіту про фінансові результати (форму № 2), неустойку у розмірі 250 грн.;

-          за ненадання в строк до 25 жовтня 2010р. банку фінансової інформації, пов'язаної з діяльністю відповідача у III кварталі 2010 р. (в тому числі балансу (форму № 1), звіту про фінансові результати (форму № 2), неустойку у розмірі 136,07 грн.;

-          за ненадання в строк до 07 липня 2010 р. довідок з інших банків, в яких у відповідача відкриті поточні рахунки та/або існує кредиторська заборгованість про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, неустойку у розмірі 250 грн.;

-          за ненадання в строк до 07 жовтня 2010р., 07 листопада 2010р., 07 грудня 2010р. довідок з інших банків, в яких у відповідача відкриті поточні рахунки та/або існує кредиторська заборгованість про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, неустойку у розмірі 408,21 грн.

Пунктом 4.2.4. кредитного договору передбачено обов’язок позичальника відкрити в банку поточні рахунки та перевести на них обіг грошових коштів з інших банків в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.2.6. договору позичальник зобов’язується надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредитної лінії, аналізу фінансового стану позичальника, зокрема, щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов’язану з діяльністю позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форму № 2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу банку.

Згідно з п. 7.3. договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.6., 4.2.7. договору за кожний факт порушення.

Відповідно до п. 7.4. договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.4., 4.2.5., 4.2.8.-4.2.10. договору за кожний факт порушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Дослідивши надані позивачем в обґрунтування даної вимоги докази та враховуючи п. 7.5. кредитного договору, вимога про стягнення неустойки задовольняється частково в сумі 500 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку для правильного визначення суми неустойки, що підлягає стягненню, необхідно з’ясувати суму фактичного залишку заборгованості на момент вчинення відповідачем кожного порушення за кредитним договором та наявність доказів направлення банком на адресу відповідача у відповідності до п. 7.5. кредитного договору письмових вимог про стягнення пені за кожний випадок порушення.

Неустойка в сумі 2500 грн. нарахована позивачем згідно з п. 7.4. кредитного договору за період з 03.09.2007р. по 15.12.2010р. на суму 50000 грн. Згідно з усних пояснень позивача вимога п. 4.2.1. щодо відкриття відповідачем в банку позивача поточних рахунків, не виконувалась ТОВ “Вікан” у продовж всієї дії договору. Таким чином, період з 03.09.2007р. по 15.12.2010р. обраний позивачем безпідставно та необґрунтовано, також позивачем не обґрунтована сума 50000 грн., яку він вказує як суму фактичного залишку заборгованості на момент вчинення відповідачем порушення і саме на яку здійснює нарахування пені відповідно до п. 7.4. договору. Так, згідно із зазначеним пунктом договору банк нараховує позичальнику неустойку в розмірі 5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п. 4.2.4., 4.2.5., 4.2.8.-4.2.10. договору за кожний факт порушення. Позивачем, відповідно до його розрахунку, визначено період нарахування вказаної пені за період з 03.09.2007р. по 15.12.2010р., кількість порушень встановлено –1, але, чому нарахування здійснено саме на суму 50000 грн. позивач не обґрунтував, сума 50000 грн. (згідно ж цього розрахунку) - це борг відповідача за кредитним договором станом на 15.07.2010р.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем на адресу відповідача письмових вимог (вимога вих. № 01-001/3419 від 25.08.2010р. та вимога вих. № 01-001/1367 від 30.07.2010р.) про стягнення лише пені згідно з п. 7.3. договору –500 грн. (250 грн.+250 грн.) та пені згідно з п. 7.4. договору –2500 грн. Доказів направлення письмової вимоги на адресу відповідача про стягнення пені в сумі 408,21 грн. та 136,07грн. відповідно до п. 7.5. кредитного договору позивачем не надано.

Тож стягненню підлягає неустойка в сумі 500 грн.

Таким чином, в цілому позовні вимоги задовольняються частково на суму 4571 грн. 92 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 45 грн. 72 коп. витрат на державне мито та суму 33 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікан” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131; код ЄДРПОУ 31757264) на користь Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41; код ЄДРПОУ 19357489) в особі Запорізької філії АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд 5, прим. 107; р/р №2909684400003 в Запорізькій філії АТ «Брокбізнесбанк», МФО 373254, код ЄДРПОУ 34540988) суму 4571 грн. 92 коп. штрафних санкцій, суму 45 грн. 72 коп. витрат на державне мито та суму 33 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених вимог відмовити.

Суддя                                                             О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 16.03.2011р.