Рішення № 14352313, 28.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 Справа № 18/5009/285/11

Суддя

за позовом акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління (69068, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 149, корп. 1, к. 2)

до дочірнього підприємства “Веснянка” товариства з обмеженою відповідальністю “Пріма-Сервіс” ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 13/37)

про стягнення 8 757,56 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Дзьобко В.О., довіреність № 85 від 10.01.2011 р..;

від відповідача: не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.01.2011 р. звернувся позивач акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління з позовною заявою до відповідача дочірнього підприємства “Веснянка” товариства з обмеженою відповідальністю “Пріма-Сервіс” ЛТД про стягнення 8757,56 грн., а саме: 8034,06 грн. страхового відшкодування, 259,29 грн. пені, 334,57 грн. 20% річних та 129,64 відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним: до позивача 21.07.2009 р. позивач та відповідач уклали договір № 30117078 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), обєктом страхування виступив транспортний засіб Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, що на праві власності та повного господарського відання належить відповідачу. На 297 км + 450 м а/ш М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 26.05.2010 р. приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz, держ. № НОМЕР_2, що на праві повного господарського відання належить ОСОБА_2, з напівпричепом держ. № НОМЕР_3, виконуючи лівий поворот, не витримав безпечний інтервал, в наслідок чого скоїв наїзд на нерухомий автомобіль Mitsubishi Colt, реєстраційний №НОМЕР_1, що належить ДП “Веснянка ТОВ “Пріма-Сервіс” ЛТД, чим порушив Правила дорожнього руху України. Згідно з довідкою ВДАІ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області № 8627520 від 09.06.2010 р. та постановою Вільнянського районного суду Запорізької області у справі № 3-1256/2010 про адміністративне правопорушення, пошкодження автомобіля Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, сталося з вини ОСОБА_1 Позивач 27.07.2010 р., на підставі розпорядження на виплату, страхового акту, звіту автотоварознавчого дослідження № 392 від 02.06.2010 р., проведеного спеціалістом ОСОБА_3, висновку, щодо вартості спричиненної матеріальної шкоди та інших документів, виплатив відповідачу, як власнику пошкодженого автомобіля, страхове відшкодування у розмірі 8034,06 грн. Позивач 20.10.2010 р. звернувся з регресною вимогою до ПАТ “Страхова компанія “Провідна”, листом (вих. № 17-12/14039 від 01.11.2010 р.) ПАТ “Страхова компанія “Провідна” відмовила у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу із тієї причини, що по події, яка відбулася 26.05.2010 р. приблизно о 16 год. 40 хв. на 297 км. + 450 м. а/ш М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, в якій був пошкоджений ТЗ марки Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, з вини водія автомобіля марки Mercedes Benz, держ. № НОМЕР_2 ОСОБА_1, ПАТ “Страхова компанія “Провідна” 15.07.2010 р. здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій стороні ДП “Веснянка “ТОВ “Пріма-Сервіс” ЛТД у розмірі 14842,26 грн. Позивач 21.10.2010 р. звернувся до відповідача з претензією про повернення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8034,06 грн. однак, відповідач не повернув позивачу 8034,06 грн. страхового відшкодування. Таким чином, на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 11, 528, 536, 625, 692, 1187 ЦК України позивач просив суд стягнути із відповідача 8034,06 грн. виплаченого страхового відшкодування, 259,29 грн. пені, 334,57 грн. 20 % річних та 129,64 відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 18/5009/285/11, судове засідання призначено на 16.02.2011 р. Ухвалою суду від 16.02.2011 р. розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 28.02.2011 р. У судовому засіданні 28.02.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач у судові засідання 16.02.2011 р. та 28.02.2011 р. не зявився, повноважного представника у судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Розгляд справи 28.02.2011 р. був закінчений, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління (надалі позивач, страховик) та дочірнє підприємство “Веснянка” товариства з обмеженою відповідальністю “Пріма-Сервіс” ЛТД (надалі відповідач, страхувальник) уклали договір добровільного страхування № 0117078 наземного транспорту (крім залізничного) (надалі договір).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (надалі ТЗ) Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, який пройшов реєстрацію в ДАІ або в інших компетентних органах, має індивідуальний (заводський) номер кузова (двигуна, шасі) і належить йому на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших законних підставах, а також додатковим обладнанням до нього, згідно з обраною програмою страхування. Обрана програма страхування та умови за такою програмою страхування визначені в Заяві на страхування (п. 1 договору).

На 297 км + 450 м а/ш М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 26.05.2010 р. приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Mercedes Benz, держ. № НОМЕР_2, що на праві повного господарського відання належить ОСОБА_2, з напівпричепом держ. № НОМЕР_3, виконуючи лівий поворот, не витримав безпечний інтервал, в наслідок чого, скоїв наїзд на нерухомий автомобіль Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1.

ДП “Веснянка” ТОВ “Пріма-Сервіс” ЛТД є власником застрахованого ТЗ автомобіля марки Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ТЗ НОМЕР_4.

Учасниками ДТП, яка сталася 26.05.2010 р. на 297 км + 450 м а/ш М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, згідно із довідкою № 8627520 про обставини ДТП, виданої зам.начальником сектору оформлення матеріалів ДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області О.В.Ситник, був водій ОСОБА_1, який керував автомобілем марки Mercedes Benz, держ. № НОМЕР_2, тип ТЗ вантажний, та гр. Поманісточка М.В., який керував автомобілем марки Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1; ДТП сталася внаслідок вчинення порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху (недодержання дистанції).

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області у справі № 3-1256/10 від 25.06.2010 р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 26.05.2010 р. сталася з вини гр. ОСОБА_1, якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності і стягнуто штраф у розмірі 340 грн. на користь держави.

Вартість відновлювального ремонту, пошкодженого, внаслідок ДТП, ТЗ Mitsubishi Colt, реєстраційний № НОМЕР_1, склала 11885,92 грн., що підтверджується звітом № 392 про визначення вартості відновлювального ремонту колісного ТЗ від 02.06.2010 р.

Позивач, на підставі розпорядження на виплату р. № 103 від 27.07.2010 р., страхового акту, звіту № 392 від 02.06.2010 р. та інших документів, виплатив відповідачу, як власнику пошкодженого автомобіля, страхове відшкодування у розмірі 8034,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1099 від 27.07.2010 р.

Із заявою про виплату страхового відшкодування (вих. № 740 від 20.10.2010 р.) позивач звернувся до ПАТ “СК “Провідна” із проханням сплатити в установлені законом строки АТ “УПСК” матеріальні затрати, повязані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 8034,06 грн.

Листом (вих. № 17-12/14039 від 01.11.2010 р.) ПАТ “СК “Провідна” повідомило позивача, що по події, яка відбулася 26.05.2010 р. на автодорозі Харків-Сімферополь, у якій був пошкоджений автомобіль марки Mitsubishi Colt реєстраційний № НОМЕР_1 з вини водія автомобіля марки Mercedes Benz держ. № НОМЕР_2, застрахованого за полісом ОСЦПВ № ВВ/7043768, ПрАТ “СК “Провідна” здійснило 15.07.2010 р. виплату страхового відшкодування потерпілій стороні (відповідачу) у розмірі 14 842,26 грн., таким чином, заява позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу задоволенню не підлягає.

Претензією про повернення страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути АТ “УПСК” виплачене відповідачу відшкодування у розмірі 8034,06грн. Однак, відповідач не сплатив (не повернув) позивачу 8034,06 грн. страхового відшкодування.

Листування між сторонами свідчить, про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача про повернення страхового відшкодування в порядку регресу, але відповідач свідомо ухилявся від повернення 8034,06 грн. страхового відшкодування.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 6, 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір страхового відшкодування, яке має виплатити страховик за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначається згідно з статтею 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”: у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічний припис містить ст. 993 ЦК України.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 08.07.1992 р. №6 (з подальшими змінами), з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності інше речове право договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1191 ЦК України, передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із статтею 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Пунктом 15.1.4. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 0690302, встановлено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, є отримання страхувальником (вигодоонабувачем) повного відшкодування збитків від особи, винної у їх заподіянні або інших осіб. Якщо збиток відшкодовано частково, страхове відшкодування виплачується з вирахуванням суми, отриманлї страхувальником (вигодоонабувачем). У випадку, коли відшкодування шкоди винною особою або іншими оособами було здійснено після виплати страховиком страховго відшкодування, стрхувальнизк зобовязаний протягом 30 календарних днів повернути страховику отримане ним страхове відкшодування.

Судом встановлено, що ПАТ “СК “Провідна” 15.07.2010 р. здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 14842,26 грн. ДП “Веснянка” ТОВ “Пріма-Сервіс” ЛТД; 27.07.2010 р. платіжним дорученням № 1099 на суму 8034,06 грн. акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління виплатило відповідачу, як власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування, відтак, позивач на законних підставах вимагав повернути 8 034,06 грн.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 8 034,06 грн. страхового відшкодування обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, і тому підлягає задоволенню.

Також позивач, просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 259,29 грн., за період часу з 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р., 20 % річних у розмірі 334,57 грн. за період часу з 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р., а також 129,64 грн. процентів за користування чужими грошовим коштами за період часу з 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р., обґрунтовуючи дані вимоги п. 4.2.16 договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 20.07.2009 р., ст. 625 ЦК України та ст.ст. 536, 692, 1214 ЦК України відповідно.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Згідно п. 4.2.16 договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) страхувальник зобовязаний: повернути страховику протягом 10 робочих днів з дати отримання письмової вимоги суму страхового відшкодування (страхової виплати) яку виплатив страховик, та відшкодувати витрати страховика, повязані з такою виплатою, якщо зясуються обставини, які відповідно до умов даного договору, Програм та Правил страхування або чинного законодавства України є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати). При цьому, у випадку несвоєчасного повернення такої суми сплатити страховику пеню у розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, а також 20 % річних від простроченої суми (відповідно до статті 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки 20 % річних у сумі 334,57 грн. за період часу з 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р. та пені у сумі 259,29 грн. за період часу 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р. суд знаходить вірними, а заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 ст. 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 даного Кодексу).

Частиною 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Різна правова природа процентів, передбачених ст. 536 ЦК України та ст. 625 ЦК України, як плати за користування чужими грошовими коштами і як способу відповідальності і захисту цивільних прав від порушень, дозволяє суду їх одночасно застосовувати до прострочених грошових зобовязань.

Відповідач в період часу з 05.11.2010 р. по 20.01.2011 р. безпідставно зберігав і використовував, належні до повернення позивачу грошові кошти у сумі 8034,06 грн., відтак, заявлена позивачем вимога про стягнення із відповідача 129,64 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з дочірнього підприємства “Веснянка” товариства з обмеженою відповідальністю “Пріма-Сервіс” ЛТД (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 13/37; код ЄДРПОУ 32407989; р/р № 2600901751146 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м.Запоріжжя, МФО 313979) на користь акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління (69068, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 149, корп. 1, код ЄДРПОУ 25969506; р/р № 2605060175559 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” м. Запоріжжя, МФО 313979) 8034,06 (вісім тисяч тридцять чотири) грн. 06 коп. страхового відшкодування; 259,29 (двісті пятдесят девять) грн. 29 коп. пені; 334,57 (триста тридцять чотири) грн. 57 коп. 20 % річних; 129,64 (сто двадцять девять) грн. 64 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 14.03.2011 р.