Рішення № 14352289, 11.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.11 Справа № 27/5009/122/11

Суддя

За позовом: Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, с. Сонячне Запорізького району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Насінницька компанія Гібрид-С”, м. Запоріжжя

про стягнення 12 989 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Безручко О.П., дов. № 170111/1 від 17.01.2011 р.

Від відповідача: не з’явився

Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України, с. Сонячне Запорізького району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Насінницька компанія Гібрид-С”, м. Запоріжжя про стягнення 12 989 грн. 00 коп. роялті на підставі договору від 11.09.2008р. № 74.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2011 р. порушено провадження у справі № 27/5009/122/11 та призначено судове засідання на 14.02.2011 р.

Ухвалою суду від 14.02.2011 р., розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача. Судове засідання призначено на 11.03.2011 р.

11.03.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/5009/122/11.

11.03.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 11.03.2011 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 14.02.2011 р. та 11.03.2011 р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 13.01.2011 р. та 14.02.2011 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач та відповідач у справі мають право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 11.09.2008 року між Інститутом олійних культур Національної академії аграрних наук України, с. Сонячне Запорізького району Запорізької області (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Насінницька компанія Гібрид-С”, м. Запоріжжя (ліцензіат) укладений договір № 74 на використання сортів і гібридів, враховуючи те, що а) ліцензіар має право власності на сорти і гібриди; б) ліцензіат виявив бажання придбати на умовах цього договору невиключну ліцензію на використання сортів і гібридів на території Запорізької області з метою розмноження насіння.

Відповідно до п. 1.1 договору ліцензіар на умовах, передбачених цим договором, надає ліцензіату на термін чинності договору невиключне право (невиключну ліцензію) на використання сортів і гібридів без права передачі не виключного права іншим особам.

Згідно з п. 1.2 договору невиключне право за цим договором обмежується виключно правом на відтворення ліцензіатом відтворювального матеріалу-насіння і продаж одержаного шляхом відтворення насіння третім особам.

Відповідно до п. 2.1.1 договору ліцензіат має право на відтворення відтворювального матеріалу –насіння і на продаж відтвореного матеріалу відтворювального матеріалу (насіння) третім особам.

Згідно з п. 2.2 договору ліцензіат зобов’язується сплатити винагороду за надання йому не виключного права на використання сортів і гібридів відповідно до даного договору, у розмірі, в строки, на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.3.1 договору ліцензіар зобов’язується передати ліцензіатові відтворювальний матеріал (насіння), який відповідає вимогам ДСТУ 2240-93, за наступними кількісними характеристиками: ріпак озимий «Атлант»еліта у кількості 360 кг.

Відповідно до п. 6.1 договору відшкодування за надання прав, передбачених цим договором, роялті, ліцензіат сплачує на користь ліцензіара у формі: одночасного платежу в грошовій формі 5% від суми реалізації насіння протягом 15 діб із дня його надання та поточного платежу - роялті в сумі 5% від суми продажу відтвореного насіння. В разі несвоєчасної оплати ліцензіар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку.

Враховуючи умови ліцензійного договору та взяті на себе зобов’язання по ньому, позивачем у вересні 2008 року було передано відповідачу відтворювальний матеріал (насіння) ріпак озимий «Атлант»еліта у кількості 360 кг, що підтверджується видатковою накладною № 380 від 11.09.2008 р.

В період з 18.10.2010 по 05.10.2010 р. Контрольно-ревізійним відділом Вільнянського району було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності в Інституті олійних культур Національної академії аграрних наук України за період з 01.07.2008р. по 01.10.2010р.

За результатами ревізії Контрольно-ревізійним відділом Вільнянського району було складено акт ревізії фінансово - господарської діяльності в Інституті олійних культур Національної академії аграрних наук України за період з 01.07.2008р. по 01.10.2010р. за № 330/0016 від 05.11.2010 року, в якому було зазначено, що зустрічною звіркою у ТОВ «Насінницька компанія Гібрид - С», згідно ліцензійного договору від 11.09.2008р. № 74 передано насіння ріпаку озимого «Атлант»еліта в кількості 360 кг на загальну суму 43 200 грн. 00 коп.

Звіркою встановлено, що договором підряду по виробництву насіння рапсу від 14.10.2008 р. № 24/05 ТОВ «НК Гібрид -С»відтворювальний матеріал переданий ФГ «Юлія і Я»для виготовлення в сезон: осінь 2008 р. - літо 2009 р. насіння ріпаку озимого «Атлант»еліта, готову продукцію насіння ріпаку озимого «Атлант»її репродукції.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що насіння ріпаку озимого «Атлант»її репродукції є власністю ТОВ «НК Гібрид - С»та підлягає поверненню на його адресу по акту приймання-передачі після польового обстеження.

Для отримання кондиційного насіння ріпаку озимого «Атлант»1-ї репродукції проведена його доробка, про що складений акт доробки від 03.08.2009 р. № 2, внаслідок чого отримано кондиційне насіння після доробки (підготовлене до реалізації) в кількості 15 640 кг, яке в повному обсязі передане на склад підприємства.

Відтворене насіння ріпаку озимого «Атлант» 1-ї репродукції ТОВ «НК Гібрид-С»реалізоване в повному обсязі (15640 кг.) на загальну суму 259780 грн. 00 коп.

В порушення п. 2 Постанови КМУ № 1183 та п. 6.1 умов договору від 11.09.2008 р. № 74 роялті в сумі 12 989 грн. 00 коп. (5% від суми реалізації 13 332 грн. 48 коп.) не перераховано, внаслідок чого спеціальним фондом Інституту олійних культур недоотримано доходів в сумі 12989 грн. 00 коп.

Позивач на адресу відповідача направив вимогу про перерахування у семиденний строк з дня отримання даної вимоги на користь Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України заборгованість у сумі 12989 грн. 00 коп.

Вимога залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, роялті на підставі договору від 11.09.2008р. № 74 у розмірі 12989 грн. 00 коп. не здійснив, чим порушив умови договору.

          Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2011 р. по 11.02.2011 р., який угоджений та підписаний обома сторонами на суму 12989 грн. 00 коп. та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати 12 989 грн. 00 коп. роялті на підставі договору від 11.09.2008р. № 74.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України правомірно звернувся до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Насінницька компанія Гібрид-С” (69091 м. Запоріжжя вул. Нижньодніпровська, 2 а, кв. 91, код ЄДРПОУ 34595419, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (70417 Запорізька область Запорізький п. Сонячний, вул. Інститутська, 1, код ЄДРПОУ 01296051, р/р 35224004003578 в УГК в Запорізькій області, МФО 813015) 12989 (дванадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. роялті на підставі договору від 11.09.2008р. № 74, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 89 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 14.03.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва