Рішення № 14351535, 21.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа № 27/205/10

Суддя

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Даценко Л.І, Соловйов В.М.,., при секретарі судового засідання Непомнящий Н.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МШК Україна”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Приватне підприємство “Євролюкс трейдінг”, м. Одеса

про стягнення 61 355 грн. 49 коп.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Від 3 особи: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю “МШК Україна”, м. Одеса звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія”, м. Запоріжжя про стягнення 61 355 грн. 49 коп. заборгованості за несвоєчасне повернення порожніх контейнерів (демередж).

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 24.12.2010 р. справу № 27/205/10 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Даценко Л.І., Соловйов В.М..

Ухвалою від 24.12.2010 р. справу № 27/205/10 прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Даценко Л.І., Соловйов В.М. та призначено судове засідання на 26.01.2011 р.

Ухвалою суду від 26.01.2011 р., розгляд справи відкладався на 21.02.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду спору та неявкою у судове засідання представника третьої особи.

21.02.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/205/10.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання, відкрите 21.02.2011 р. не з’явилися

Про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомили.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не звільняє сторін від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до Довідки АА № 088227 від 26.11.2008 р. видом діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю “МШК Україна”, м. Одеса є організація перевезення вантажів, діяльність морського вантажного транспорту.

Предметом діяльності відповідача у справі –Товариства з обмеженою відповідальністю “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія” є посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, дослідження кон’юктури ринку та виявлення суспільної думки , посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, виробництво вогнетривних керамічних виробів та інше.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 27.05.2009 року між ТОВ “МШК Україна”, м. Одеса (агент) та ТОВ “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія”, м. Запоріжжя (експедитор) був укладений договір № 400006 від 27.05.2009 р.

Згідно із розділом 1 договору (предмет договору) у відповідності з даним договором, агент зобов’язується організувати транспортування, перевалку та інше експедиторське обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів в стандартних 20 та 40 футових контейнерах по маршрутах, зазначених експедитором, для чого надає експедитору в користування контейнерне обладнання для перевезення вантажів наземних та морським транспортом, а експедитор зобов’язується оплатити надані агентом послуги на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.2 договору агент, по заявці експедитора зобов’язується надати в користування експедитора 20 та 40 футові контейнери для здійснення транспортування вантажу.

Згідно із п. 3.7 договору експедитор зобов’язується повернути надане в користування контейнерне обладнання у визначений термін та у стані не гіршому, ніж в момент отримання.

Відповідачем були порушені умови договору, щодо строків повернення контейнерів МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 по коносаменту МSСUХН369683 (сервісний коносамент МSСUСО161108), які прибули на судні МSСU АRАВІА р.210А.

Відповідно до п. 4.7 договору, датою нарахування локальних зборів (демерредж –штраф за зверх нормативне використання контейнерного обладнання, зберігання та інше), вважається дата постановки судна на берег (відповідно до Кодексу торговельного мореплавства демереджем –є грошова винагорода, яку сплачує судновласнику фрахтівник за простій судна під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна. Розмір демереджу встановлюється у вигляді певної суми, що сплачується за кожний день простою або за одну тонну місткості судна).

Відповідно до п. 3.1 договору при виконання своїх зобов’язань, передбачених договором, агент діє від імені та за дорученням Меditerranean Shipping Company (Принципал), зареєстрованої у відповідності з законодавством Швейцарії.

Розмір демереджу відповідно до п. 5.2 договору визначається в тарифах Принципала (Меditerranean Shipping Company S.A., як зазначено у п. 3.1 договору).

Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 договору інформація про тарифи надається експедитору за його заявою, при чому за відсутністю заяви про ознайомлення агент не несе будь-якої відповідальності за непроінформованість агента.

Обізнаність відповідача у необхідності сплати демереджу при простроченні повернення контейнерів підтверджується гарантійним листом № 22/01 від 14.01.2009 року.

Відповідно, до тарифів принципала, копія яких додається, демередж починає нараховуватися з 8 дня затримки повернення контейнерів після постановки судну на берег. У тарифах встановлені наступні розміри нарахування демереджу: з 8 по 14 день демередж за несвоєчасне повернення порожніх контейнерів типу 20 складає 14 дол. США, при затримці більш ніж на 14 днів - 28 дол. США.

Відповідач являється вантажоотримувачем вантажу по коносаменту МSСUХН369683, що свідчить про його зобов'язання по отриманню вантажу і сплату витрат на використання контейнерів у якому він зберігається.

Дата постановки судну МSСU АRАВІА р.210А, на якому перебували вищезазначені контейнери - 16.11.2008 року, що підтверджується відміткою на сервісному коносаменті МSСUСО161108.

Відповідно до Наряду № 43 від 26.05.2009 р. та витратних ордерів № 200000001518153, 200000001518192, 200000001517735 зазначені контейнери у травні 2009 року були вивезені з території Одеського морського порту до адреси відповідача.

Контейнери були повернуті до складу порту ДП ГАК "Хлеб Украйни» та видані відповідачу лише 12.06.2009 р., що підтверджується листом № 1309-01 від 13.09.2010 р.

За прострочення повернення зазначених контейнерів у 195 днів з дня постановки судну, відповідач повинен сплатити позивачу нараховану суму демереджу відповідно до п. 4.7 договору.

08.09.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія” та ПП «Єролюкс Трейдінг»був укладений договір транспортного експедирування № 03-08.

В рамках даного договору ПП «Єролюкс Трейдінг»здійснило перевезення вантажу у контейнерах МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 зі складу ТОВ «МШК Україна»на адресу ТОВ “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія”, після чого контейнери були повернуті позивачеві.

У матеріалах справи міститься довіреність № 1 від 21.01.2009 р., відповідно до якої відповідач уповноважує ПП "Євролюкс трейдінг" на отримання у позивача контейнерів МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 на користь ТОВ "ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія".

Факт вивезення зазначених контейнерів з території позивача підтверджується Нарядом № 43 від 26.05.2010 р.

Крім того, ТОВ "МШК Україна" від ПП "Євролюкс трейдінг" надано гарантійний лист, у якому зазначена компанія просить видати контейнери МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 та підтверджує умови лінії Меditerranean Shipping Company S.A. по сплаті демереджу за користування контейнерами.

Таким чином ПП "Євролюкс трейдінг" у якості повіреного ТОВ "ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія" отримало контейнери з вантажем у ТОВ "МШК Україна" та від імені відповідача гарантувало сплату демереджу за їх користування.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії. Правочин вчинений повіреним, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У судовому засіданні відповідач підтвердив укладення договору експедирування з ПП «Євролюкс трейдінг»та надання ПП "Євролюкс трейдінг" довіреності, а отже зобов’язання відповідача по сплаті демереджу є безперечним.

ТОВ "МШК Україна" є лінейним агентом на Україні компанії - перевізника Меditerranean Shipping Company S.A., яка є Принципалом позивача.

Принципалом було здійснено перевезення вантажу, а саме трьох контейнерів МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 для ТОВ "ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія", що підтверджується коносаментом МSСUХН369683.

З коносаменту МSСUХН369683 чітко вбачається, що відповідач є вантажоотримувачем вищезазначених контейнерів.

Таким чином між Принципатом, від імені якого діє позивач та відповідачем було укладено договір перевезення.

Відповідно до ст. 135 Кодексу торгівельного мореплавства України правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.

Факт існування правовідносин між сторонами по перевезенню вантажу на користь відповідача підтверджується коносаментом, відповідно до якого перевезення вантажу для вантажоотримувача здійснюється у контейнерах перевізника.

Після прибуття судна МSСU АRАВІА р.210А, у якому перевозився вантаж, вантажоотримувач повинен отримати вантаж в порту призначення самостійно або через представника, уповноваженого довіреністю.

Відповідно до ст. 162 Кодексу торгівельного мореплавства України вантаж видається в порту призначення за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;

Відповідно до ст. 170 Кодексу торгівельного мореплавства України одержувач зобов'язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Умовами перевізника МSСU АRАВІА р.210А являється оплата демереджу за користування контейнерами належними перевізнику, які доводяться до відома кожного з вантажоотримувачів.

Факт освідомлення відповідача з умовами Принципала щодо користування контейнерами підтверджується гарантійним листом від 14.01.2009 року, у якому ТОВ "ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія" підтверджує два факти:

1. існування зобов'язання по сплаті демереджу за користування контейнерами;

2. свої зобов'язання як отримувача вантажу по коносаменту МSСUХН369683 у контейнерах МSСU1835037, МSСU122094, МSСU3420169 для ТОВ "ПТП Южноукраїнська огнеупорна компанія", що підтверджується коносаментом МSСUХН369683, оскільки пропонує передати зазначені контейнери у залог

Таким чином факт освідомлення відповідача з умовами оплати демереджу позивачу підтверджується окрім договору № 400006 про експедиторське обслуговування вантажів, гарантійним листом відповідача.

Для погашення заборгованості відповідачу було передано 2 рахунки: № ІМINP|05540|2009-МSU від 27.05.2009 року та № ІМINP/06345/2009-МSU від 19.06.2009 року та акти виконаних робіт № ІМINP|05540|2009-МSU від 27.05.2009 року та № ІМINP/06345/2009-МSU від 19.06.2009 для сплати нарахованого демереджу.

          На день розгляду справи відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за рахунками не здійснив, чим порушив умови договору та в результаті чого утворилася заборгованість по договору № 400006 від 27.05.2009 р. за несвоєчасне повернення порожніх контейнерів (демередж) у розмірі 61355 грн. 49 коп.

          Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МШК Україна”, м. Одеса правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 21.02.2011 р. колегією суддів винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 4-6, 22, 27, 33, 34, 49, 82 - 85 ГПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:          

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПТП Південноукраїнська вогнетривна компанія”, м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 19 р/р № 26005976713177 у філії ЗАО “ПУМБ” у м. Запоріжжі, МФО 313623, ЄДРПОУ 33985758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МШК Україна”, м. Одеса (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 5, оф. 234, 235, 236, 237, р/р 26008102512001 у ЗАТ “АЛЬФА-БАНК” м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34930940) 61 355 (шістдесят одна тисяча триста п’ятдесят п’ять) грн. 49 коп. заборгованості за несвоєчасне повернення порожніх контейнерів (демередж), 613 (шістсот тринадцять) грн. 55 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Головуючий суддя           С.С. Дроздова

Судді Л.І. Даценко

           В.М. Соловйов

Рішення оформлено та підписано 25.02.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва