Рішення № 14351452, 16.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11 Справа № 28/1/11

Суддя

За позовом: Міського комунального підприємства “Основаніє” (фактична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 13; юридична особа: 69005, м.Запоріжжя. вул. Яценка, 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфт” (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.129)

про стягнення збитків в сумі 15.568грн.46коп. заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

Від позивача –Фролова І.О., довіреність № 1-юр від 30.04.2010р.

Від відповідача –Пшевлодська О.В., довіреність № б/н від 02.02.2011р.

Лось О.О. –директор (протокол № 1 від 19.10.1998р)

Від третьої особи –Пасько І.О., довіреність № 08-00-17-17/8389 від 02.11.2010.

Образцова М.Ю., довіреність №08-00-17-17/1075 від 07.02.2010р.

08.12.2010р. позивачем заявлені вимоги про стягнення збитків в сумі 15.568грн. 46коп. заподіяних внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2010р. порушено провадження у справі №28/1/11, судове засідання призначено на 24.01.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. судове засідання відкладено на 02.02.2011р., в зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи та необхідністю надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.02.2011р. з метою витребування у сторін документів необхідних для об’єктивного розгляду справи та в зв’язку з неявкою представників третьої особи.

У судовому засіданні 08.02.2011р. за клопотанням представників сторін строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України було продовження на п'ятнадцять днів, судове засідання відкладено на 16.02.2011р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені в позові. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне: за період часу з 20.06.2008 року по 01.04.2010 року між Міським комунальним підприємством «Основаніє»та ТОВ «Запоріжліфт»були укладені договори на виконання підрядних робіт з капітального ремонту, заміни та модернізації ліфтового господарства, за умовами яких Замовник доручає, а Підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки на свій ризик виконувати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, інші роботи, пов'язані з ремонтом об'єкта та постачання необхідного обладнання з капітального ремонту (модернізації) ліфтів житлових будинків в обумовлений договорами термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої договірної ціни робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці, та здати об'єкт в експлуатацію (з узгодженням Підрядником виконаних робіт з Регіональним експертним центром та територіальним управлінням держнаглядохоронпраці). Замовник здійснює фінансування Підрядника на будівництво об'єкту за рахунок бюджетних коштів, перерахованих Головним розпорядником коштів - Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, наданих для фінансування предмету договору. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаних Замовником довідок про вартість виконаних підрядних робіт у формі КБ-3 у термін 15 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору на рахунок Замовника. Розрахунок вартості фактично виконаних робіт у формі КБ-2в, КБ-3 виконується Підрядником згідно з вимогами державних будівельних норм, узгодженої договірної ціни, проектно-кошторисної документації. Здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним законодавством і оформлюється актом прийняття об'єкту в експлуатацію. Відповідно до цих договорів, які укладені за типовою формою, підрядник бере на себе зобов'язання виконувати роботи власними силами. Договорами також визначені терміни виконання робіт, порядок розрахунків та платежів (авансування передбачалося до 30%). Бухгалтерський облік по здійсненню розрахунків з МКП «Основаніє»вівся в розрізі договорів на бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками». Так, відповідно до оборотних відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»з доданими до них довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в на замовлення МКП «Основаніє»- виконано робіт по 26 об'єктам на загальну суму 3 534 329,20 грн., та сплачено 3 534 329,20 грн., в т.ч. придбано обладнання на загальну суму 1 775 497,70 грн. Вартість виконаних ТОВ «Запоріжліфт»підрядних робіт була сплачена МКП «Основаніє»в повному обсязі. В квітні 2010 року контрольно-ревізійним управлінням в Запорізької області було здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності МКП «Основаніє»та зустрічну звірку в ТОВ «Запоріжліфт»за період з 01.03.2009 по 01.04.2010 року. В ході ревізії встановлено, що МКП «Основаніє»в 2009р. безпідставно сплачено підрядній організації ТОВ «Запоріжліфт»за недостовірно складеними актами виконаних робіт по яких завищено вартість використаних матеріальних ресурсів на суму 9.206грн.46коп., що є порушенням п.3.3.10.1 ДБН 1.1.-1-2000 та безпідставно завищено розрахунки загально виробничих витрат на суму 6.362грн.00коп., що не відповідає п.3.3.10.1, п.12 додатку 19 ДБН 1.1.-1.2000. На підставі чого, позивач просить сягнути з відповідача завданих збитків у розмірі 15.568грн.46коп.

Представники відповідача щодо факту завищення вартості обладнання на суму 8.937грн.60коп. заперечують, надали пояснення, відповідно до яких завищення сталося внаслідок помилки у бухгалтерських документах. Стосовно завищення вартості обладнання на суму 268грн.80коп. не заперечують. Також вважають правомірним застосування такого порядку нарахування лікарняних, оскільки даний розрахунок було здійснено у відповідності до п. 3.3.10.1 та 3.3.10.2, п.12 додатку 19 Державно-будівельних норм Д.1.1-1-2000.

Представники КРУ просять позов задовольнити, оскільки завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 15.568грн.46коп. було допущено відповідачем внаслідок порушення вимог п.3.3.10.1 та п.12 додатку №19 ДБН 1.1-1.2000, про що свідчать довідки складені фахівцями КРУ в Запорізькій області та підписаними відповідними особами ТОВ «Запоріжліфт», первинними документами, актами виконаних робіт

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого, представникам сторін у відповідності до ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Порушення державних будівельних норм, що скоєні відповідачем при складанні ним актів виконаних робіт КБ-2в, призвело до завищення вартості виконаних робіт і, як слідство, завдало збитків МКП «Основаніє»у вигляді надлишкового перерахування МКП «Основаніє»бюджетних коштів відповідачу на оплату вартості робіт, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі 15.568грн.46коп.

При розгляді даної категорії спору, суд повинен виходити з наступного:

У відповідності до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Згідно з нормами цивільного законодавства (ст.623), у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання на боржника покладено обов’язок відшкодування кредиторові завданих цим збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отриманий ним прибуток, який би він одержав, якщо обов’язок було б виконано.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов’язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони. Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник (відповідач) (зобов’язання виконати ремонтно-будівельні роботи складських приміщень із виготовленням металевих конструкцій). Об’єктом правопорушення –зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Частиною 2 ст.883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Оцінивши надані документи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6.630грн.80коп., виходячи з наступного:

Позивач посилається на те, що в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства «Основаніє»зазначено, що за період з 01.03.2009р. по 01.04.2009р. проведеним вибірковим співставленням кількості та вартості матеріалів та обладнання з даними оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському субрахунку 201 «Сировина і матеріали»з доданими первинними документами на придбання та списання у виробництво з даними підсумкових відомостей ресурсів, доданих до актів виконаних робіт за квітень-серпень 2009р. по 26 об’єктам встановлено завищення кількості матеріалів та обладнання, яке призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 9.206грн.46коп. (в тому числі по матеріалам –2.300грн.16коп., по обладнанню –6.906грн.30коп.)

Стосовно завищення вартості придбаних матеріалів на суму 2.300грн.16коп. слід зазначити наступне: так дійсно в довідці щодо вибіркового порівняння цін та обсягів матеріалів зазначено, що відповідач в травні 2009р. при виконанні підрядних робіт використовував запобігачі швидкості в кількості 5 штук, які нібито придбав за ціною 716грн.64коп за штуку, а в документах відобразив, що даний матеріал коштує за ціною 1.100грн. за одну одиницю, що в свою чергу призвело до завищення вартості матеріалів та безпідставної оплати позивачем наданих послуг.

В той же час, суду надана видаткова накладна №РН-0000452 від 22.04.2009р. відповідно до якої ТОВ «Запоріжліфт»придбало у ТОВ «Карат-Ліфткомплект»запобігачі швидкості у кількості 5 штук за ціною 1.100грн. за одну одиницю (на загальну суму 5.500грн.) і що саме ці матеріали використовувалися відповідачем при наданні відповідних послуг.

Також судом було з’ясовано питання щодо правомірності зазначення вартості обладнання –лебідки у сумі 29.250грн.00коп., а саме позивач посилається на той факт, що ТОВ «Запоріжліфт»придбало лебідку за ціною 23.718грн.75коп., а пред’явило позивачу до оплати вартістю –29.250грн.00коп., тобто різниця між придбаним та сплаченим обладнанням складає 6.637грн.50коп.

Разом з тим, суд не приймає посилання позивача на той факт, що ТОВ «Запоріжліфт»було завищено вартість поставлених лебідок на суму 6.637грн.50коп., оскільки матеріали справи містять видаткову накладну №РН-0000629 від 04.06.2009р., відповідно до якої в червні 2009р. відповідачем придбано у ТОВ «Карат-Ліфткомплект»лебідку ЛЛ 0471 за ціною 29.250грн. за одну одиницю.

Слід зауважити, що різниця у вартості обладнання виникла внаслідок допущеної відповідачем помилки в бухгалтерських документах та при виконанні капітальних ремонтів на ліфти не встановлювалися.

Також, було встановлено, що після проведеної КРУ перевірок, допущені ТОВ «Запоріжліфт»помилки у бухгалтерських документах були виправлені. Так, була виправлена бухгалтерська помилка щодо списання запобігачів швидкості, в податковому обліку різниця у вартості –1916,80грн. проведена в поточні декларації за 2010р. до додатку К1, лебідка ЛЛ-0471, яка помилково не списана за видатковою накладною №88 від 28.08.2009р. за ціною 29.250грн. була списана 11.12.2009р. по видатковій накладній №136. Таким чином, на результати господарської діяльності відповідача за 2009р. зазначені помилки не вплинули.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вищевикладені обставини не свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та сумою у розмірі 6.637грн.50коп. перерахованої на рахунок відповідача, тобто зазначена сума не є збитками, а реальною вартістю обладнання, яке було поставлено позивачу, заниження вартості обладнання в цій частині з боку відповідача не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 6.637грн.50коп. нормативно не обґрунтовані, документально не доведені та не підлягають задоволенню.

В той же час, суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення збитків, які виникли внаслідок завищення вартості обладнання (станція керування) на суму 268грн.80коп., оскільки матеріали справи підтверджують безпідставне завищення вартості, до того ж даний факт не спростовується відповідачем.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та сумою перерахованої на рахунок відповідача, які в даному випадку є збитками понесеними позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 268грн.80коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 6.362грн., слід зазначити наступне:

Перевіркою кошторисів, розрахунків договірної ціни, актів виконаних робіт (форми КБ-2в) встановлено, що до розрахунків загальновиробничих витрат до вищезазначених договорів включено суму відрахувань та розрахунок оплати перших п’яти днів з тимчасової непрацездатності на суму заробітної плати у прямих витратах.

Перевіркою наданих до зустрічної звірки відомостей нарахування забортної плати штатним працівникам відповідача встановлено, що у квітні-серпні 2009р. 24 працівникам, залученим до виконання робіт з капітальних ремонтів ліфтів нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.

В той же час, оплата перших п’яти днів оплати з тимчасової непрацездатності працівникам відповідача за вказаний період у відомостях нарахування заробітної плати не проводилась.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд звертає увагу, що реальні збитки позивача можуть бути відшкодовані відповідачем в добровільному порядку, лише у разі надання доказів про їх понесення, як того вимагає Цивільний кодекс України.

Однак, відповідач належних доказів виплати штатним працівникам, які були залучені до виконання робіт з капітальних ремонтів ліфтів перших п’яти днів оплати з тимчасової непрацездатності суду не надав, зазначив, що лікарняні не оплачувалися, а ця сума розрахована відповідно до п. 3.3.10.1 та 3.3.10.2, п.12 додатку 19 Державно-будівельних норм Д.1.1-1-2000 і входить до складу загальновиробничих витрат.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на п. 3.3.10.1 та 3.3.10.2, п.12 додатку 19 Державно-будівельних норм Д.1.1-1-2000, оскільки ці норми застосовуються до правовідносин сторін врегульованих договором підряду з динамічною договірною ціною і після відповідного розрахунку ціна договору підлягає корегуванню сторонами в загальному порядку.

В той же час, між сторонами укладений підрядний договір з твердою договірною ціною, яка вже передбачає розраховану суму загальновиробничих витрат.

Таким чином додаткового розрахунку загальновиробничих витрат між сторонами не потребується, до того ж відповідного корегування кошторису в цій частині, як то передбачено законом, сторонами не здійснювалось.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 6.630грн.80коп. нормативно обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49,ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,693,837,883 ЦК України, ст. ст. 175, 193,224,225 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжліфт»(69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги. 129, п/р 26000301168134 в Орджонікідзевському відділенні Промінвестбанку м.Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 23876964) на користь Міського комунального підприємства «Основаніє»(факт.адр.: 69035. м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 13; юрид.адреса: 69005, м.Запоріжжя, вул. Яценка, 1, п/р 35448009003672 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20485152) 6.630(шість тисяч шістсот тридцять)грн.80коп.збитків, 66(шістдесят шість)грн.30коп. державного мита та 100(сто)грн. 51коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 24 лютого 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.