Рішення № 14351283, 21.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа № 4/5009/350/11

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс - Логістік”, (69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 16-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод”, (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б)

про стягнення 9 500,00 грн. основного боргу за договором-заявкою № 31/10 від 31.05.2010 р. на перевезення вантажу

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача – Барнаш І.В., довіренність №1001/01 від 10.01.2011р.;

Від відповідача – не з’явився.

26.01.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс - Логістік”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 9 500,00 грн. основного боргу за договором-заявкою № 31/10 від 31.05.2010 р. на перевезення вантажу.

Ухвалою від 26.01.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.02.2011 р.

В судовому засіданні 21.02.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги грунтуються на ст. ст. 174, 175, 193, 307 ГК України та ст.ст. 530,612 ЦК України і полягають в тому, що 31.05.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір-заявка № 31/10 на перевезення вантажу, за маршрутом: Запоріжжя-Дніпродзержинськ. Згідно договору-заявки вартість послуг склала 9500, 00 грн. Позивач свої зобов’язання за договором-заявкою № 31/10 на перевезення вантажу виконав належним чином, що підтверджується актом № ОУ –0000173 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.06.2010р. Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, грошові кошти за перевезення не сплатив. 30.09.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості за перевезення по договору №31/10 від 31.05.2010р., в якій позивач встановив строк сплати –до 10.10.2010р. Таким чином, відповідач повинен був до 22.10.2010р. здійснити погашення заборгованності. 18.11.2010р. позивачем отримано відповідь на претензію, в якій відповідач заборгованність за договором-заявкою №31/10 від 31.05.2010р. визнав. 30.11.2010р. листом №21/10 відповідач запропонував графік погашення заборгованості, а саме двома платежами перший у розмірі 4750 грн. – до кінця грудня, другий у розмірі 4750 грн. –на при кінці лютого. Однак, відповідач запропонованого графіку не додержався, перший платіж у розмірі 4750 грн. до кінця грудня не сплатив. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” 9 500,00 грн. основного боргу за договором-заявкою № 31/10 від 31.05.2010 р. на перевезення вантажу.

Відповідач в судове засідання 21.02.2011р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 15-09/696 від 18.02.2011р., згідно з яким адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” є: 69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/350/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс - Логістік” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (відповідачем) був укладений Договір-заявка на перевезення вантажу № 31/10 за маршрутом: Запоріжжя - Дніпродзержинськ (далі за текстом –Договір).

Згідно Договору-заявки вартість послуг склала 9500, 00 грн.

Відповідно до договору, за перевезення вантажу, відповідач повинен був здійснити предоплату на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс - Логістік” здійснило перевезення вантажу за маршрутом: Запоріжжя- Дніпродзержинськ, що підтверджується актом № ОУ –0000173 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04.06.2010р. (належним чином посвідчена копія –залучена до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності із ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедитування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.Договором транспортного експедитування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

          30.09.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості за перевезення по договору №31/10 від 31.05.2010 р., в якій позивач встановив строк сплати –до 10.10.2010р.

18.11.2010р. позивачем отримано відповідь на претензію (вих. №11/10 від 16.11.2010р), в якій відповідач заборгованність за договором-заявкою №31/10 від 31.05.2010р. визнав.

30.11.2010р. листом №21/10 відповідач запропонував графік погашення заборгованості, а саме двома платежами перший у розмірі 4750 грн. –до кінця грудня, другий у розмірі 4750 грн. –на при кінці лютого.

Однак, на час вирішення справи в судовому засіданні, відповідач заборгованість за договором - заявкою № 31/10 від 31.05.2010 р. на перевезення вантажу не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору-заявки № 31/10 від 31.05.2010 р. на перевезення вантажу належним чином не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за вантажні перевезення в сумі 9500, 00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “Транс - Логістік” підтверджується фактичними обставинами справи.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 549, ч.1 ст. 909, ч.1 ст. 929 ЦК України, ст. ст. 44 –49, 82 –85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод”, (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-Б, код ЄДРПОУ 33528556 п/р № 26000001000284 у ВАТ «Мотор-Банк»м. Запоріжжя, МФО 313009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс - Логістік”, (69015, м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 16-А, код ЄДРПОУ 36194116, п/р № 2600201753541 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Запоріжжя, МФО 313979) основний борг в сумі 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Суддя                     Н.Г.Зінченко

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “22” лютого 2011 р.