Рішення № 14351239, 15.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11 Справа № 22/138/10

Суддя

за позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681)

про стягнення штрафу на підставі залізничної накладної № 46843737 від 01.06.2010 р. у розмірі 12 140,00 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Портний М.І., на підставі довіреності № 35 від 01.01.2011р.

від відповідача: Зінченко М.В., на підставі довіреності № 19/6 від 01.01.2011р.

08.12.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя про стягнення штрафу на підставі залізничної накладної № 46843737 від 01.06.2010 р. у розмірі 12 140,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2010р. порушено провадження у справі № 22/138/10, розгляд справи призначено на 23.12.2010р.

Ухвалою від 23.12.2010р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподанням витребуваних судом доказів, що перешкоджає вирішенню спору по суті на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.01.2011р. 31.01.2011 р. була оголошена перерва до 07.02.2011 р.

В судовому засіданні 07.02.2011 р. представники позивача та відповідача подали письмове клопотання про продовження строку розгляду спору в порядку ст.69 ГПК України з метою надання додаткових доказів, щодо правильності розрахунку природної втрати ваги вантажу. Клопотання задоволено судом, строк вирішення спору був продовжений до 23.02.2011 р.

У зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів, в порядку ст.77 ГПК України, розгляд справи був відкладений на 15.02.2011р.

15.02.2011р. за присутності представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 118,122 Статуту залізниць України і полягають в тому, що відповідач при відправці вантажу (дрібниці коксової) невірно зазначив масу вантажу в залізничній накладній № 46843737 від 01.06.2010 р., а саме ним було зазначено 54250 кг, проте під час контрольного переважування на 150 тонних тензометричних вагах на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, на вимогу вантажоотримувача, було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у перевізних документах, а саме: у вагоні № 67873612 маса склала 53200 кг, що на 1050 кг менше, ніж зазначено у документах. Факт невірно зазначеної маси вантажу було зафіксовано комерційним актом АА № 035485/71 від 09.06.2010 р. Провізна плата по накладній № 46843737 складає 2428 грн.00 коп., відповідно, на думку позивача, за невірно зазначену масу вантажу з відправника слід стягнути штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, що складає 12 140 грн. 00 коп.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві. Серед інших обставин, зокрема відсутності належних доказів про видачу вантажу одержувачу, незаконності складання комерційного акту АА № 035485/71 від 09.06.2010 р., безпосередньо по суті предмету та підстави заявленого позову вважає, що позивачем не надані належні докази невідповідності маси вантажу. Представник відповідача звернув увагу суду та представника позивача на те, що 02.06.2010 р. по залізничній накладній № 46843737 на адресу ВАТ «Південний ГЗК»у вагоні № 67873612 був відправлений коксовий дріб'язок масою нетто 54250 кг, масова доля загальної вологи якого становила 21,7%., що підтверджується сертифікатом якості №1189 від 01.06.2010 р. Відповідно до Технічних умов ТУ У 322-00190443-011-96 на коксовий дрібняк, всі розрахунки по показнику масової долі вологи ведуться в перерахунку на сухий стан. Відповідно до Стандарту Міністерства промислової політики України «Правила приймання коксу кам'яновугільного та пекового»СОУ МПП 75.160-323:2010 - показник масової долі вологи, який вказаний в сертифікаті якості, використовується для визначення сухої маси поставленого коксу. Відповідно до п.27 «Правил видачі вантажів»при видачі вантажу, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною у пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах. По залізничній накладній № 46843737 було відвантажено 53200 кг продукції. Норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної у накладній: 54250 кг х 2% = 1085 кг. Таким чином, норма недостачі у вагоні становить 1085 кг., а виявлена недостача, згідно комерційного акта АА № 035485/71 у вагоні № 67873612 у розмірі 1050 кг., знаходиться в межах норми недостачі.

За клопотанням представників позивача і відповідача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі залізничної накладної № 46843737 від 01.06.2010 р. у вагоні № 67873612 відповідачем Відкритим акціонерним товариством «Запоріжкокс»на адресу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був відправлений вантаж «Дрібниця коксова». Відповідно до квитанції про приймання вантажу, дрібниця коксова була прийнята до перевезення позивачем 01.06.2010 р. Маса вантажу у накладній № 46843737 зазначена 54250 кг. Кількість місць - навалом. Провізна плата становила 2 428 грн. Вантаж був маркований однією повздовжною смугою, крейдою. Відмітка про оформлення видачі вантажу відсутня в накладній.

09.06.2010 р. на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №035485/71, де зазначено, що вагон № 67873612 (відкритий рухомий склад), який прибув 05.06.2010 р. у технічному стані справний, містить вантаж навалом дрібницю коксову, маркований однією повздвовжною полосою, маркіровка не порушена. Погрузка вантажу в вагоні рівномірна, шапкою. Слідів втрачання вантажу немає. Вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний. Люки та двері закриті. При перевірці маси вантажу за вимогою вантажоодержувача ВАТ «ПГЗК»згідно ст.52 Статуту залізниць України в вагоні 67873612 вантаж дрібниця коксова, вага згідно документу : брутто 75600 кг, тара провірена 21350кг, нетто 54250 кг. В дійсності виявилось: брутто 74600 кг, нетто 53200 кг, різниця маси вантажу в сторону зменшення на 1050 кг. Перевірку брутто в вагоні 67873612 виконували на приписних вагонних вагах вантажоодержувача ВАТ «ПГЗК», справних в технічному відношенні, пройдених контроль придатності 15.03.2010р., вантажопід'ємністю 150т. Зважування виконувала вагар вантажоодержувача ВАТ «ПГЗК»в присутності прийомоздавальника ст. Кривий Ріг.

Зі змісту сертифікату якості №1189 дрібниці коксової до вагону № 67873612 масова частка загальної вологи дрібниці коксової становить 21,7 %. Таким чином, суд прийшов до висновку, що при здачі вантажу до перевезення фактично від виробника -ВАТ «Запоріжкокс», він знаходився у вологому стані, що відповідає технологічним процесам коксового виробництва.

Відповідно до п.24 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України 06.04.1998 р. № 457, відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Заперечень чи зауважень як до масової частки вологи вантажу, так і до сертифікату якості дрібниці коксової №1189 у позивача в судовому засіданні не було.

Відповідно до Технічних умов ТУ У 322-00190443-011-96 на коксовий дрібняк, всі розрахунки по показнику масової вологи ведуться в перерахунку на сухий стан.

Відповідно до Стандарту Міністерства промислової політики України «Правила приймання коксу кам'яновугільного та пекового»СОУ МПП 75.160-323:2010 - показник масової долі вологи, який вказаний в сертифікаті якості, використовується для визначення сухої маси поставленого коксу.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже.

Таким чином, встановлена недостача дрібниці коксової при вивантаженні 06.06.20Юр та при складанні комерційного акту АА №035485/71 від 09.06.2010р. в розмірі 1050 кг є в межах норми природної втрати.

Відповідно, при завантаженні 01.06.2010р. дрібниці коксової з масовою часткою загальної вологи 21,7 % маса вантажу могла складати 54250 кг нетто, при цьому вантажовідправник - відповідач по справі зобов'язаний був зазначати правдиву масу вантажу, а при вивантаженні дрібниці коксової, маса вантажу могла природно зменшитися, проте не більше ніж на 1085 кг. Зі змісту комерційного акту АА №035485/71 09.06.2010р. в розглядуваному випадку, природна втрата склала 1050 кг, що є в межах законодавчо встановленої норми.

На підставі викладеного, суд не вбачає вини відповідача у порушенні, що застосовується до нього позивачем у позовній заяві, що полягає, на думку позивача, у невірному зазначенні відповідачем маси вантажу у накладній.

Таким чином у застосуванні санкцій до відповідача у формі штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення за неправильне зазначення маси вантажу у накладній, згідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та відповідно, у задоволенні позову, відмовляється.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.02.2011р.