Рішення № 14350976, 16.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11 Справа № 17/5009/189/11

Суддя

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району,

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4

до відповідача: квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя

юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4

фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 20

про стягнення 34 475,91 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Сікора І.В., довіреність від 04.01.11 № 18/27

від відповідача: Селівоненко С.Ю., довіреність від 03.02.10 № 1499

СУТЬ СПОРУ:

17.01.11 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (надалі - концерн “МТМ”) з позовною заявою до квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 34 475,91 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.07 № 200034.

Ухвалою від 17.01.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/189/11, судове засідання призначено на 16.02.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.02.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 01.02.07 між сторонами укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200034, за умовами якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку, встановленими умовами договору. Так, в період вересень-грудень 2008 року та жовтень-листопад 2009 року поставлено відповідачу теплової енергії на суму 36 434,15 грн., яка оплачена відповідачем частково в сумі 1958,24 грн. Отже, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача становить 34 475,91 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

          Відповідач не заперечив проти заявленої заборгованості у розмірі 34475,91 грн. Також, письмово зазначив, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя не має змоги сплатити заборгованість, оскільки вона (заборгованість) нарахована за минулі роки, а саме: з вересня 2008 р. по листопад 2009 р., та здійснення оплати можливе лише на підставі рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.07 між концерном “Міські теплові мережі” (Теплопостачальна організація) і квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200034 з додатковими угодами до нього, за умовами якого (п. 1.1. договору) Теплопостачальна організація взяла на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності з 01.02.07 і діє до 01.01.08.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору).

Згідно з п. 3.2.6. цього договору, сторони визначили, що Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.4. встановлено, що споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Споживач, відповідно до п. 6.7 договору, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. (п. 6.7.1. договору).

Вбачається, що в період з вересня по грудень 2008 року та з жовтня по листопад 2009 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (копії долучені до матеріалів справи).

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном “МТМ” виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк здійснив частково, внаслідок чого сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 34 475,91 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 34 475,91 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 34 475,91 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 344,76 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 20, код ЄДРПОУ 07809992, р/р 35217001002835 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) - 34 475 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят п’ять) грн. 91 коп. основного боргу, 344 (триста сорок чотири) грн. 76 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 16.02.2011