Ухвала суду № 14350930, 16.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

16.02.11 №     3/5009/729/11          

Суддя    Соловйов  В.М.  

розглянувши матеріали   

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРС”, м. Запоріжжя

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок”,                          м. Запоріжжя

про визнання договору про надання послуг ринку № 261 від 01.09.2007р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “ВКФ “ЗОРС” (відповідач-1) та ТОВ  “Автомобільний ринок” (відповідач-2) про визнання договору про надання послуг ринку № 261 від 01.09.2007р. недійсним.

15.02.2011р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно із п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007 ;

- Код бюджетної класифікації 22050003 , символ звітності банку - 264 .

Таким чином, раніше діючий рахунок для зарахування надходжень “Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах” № 3121225970007 з          21.06.2010р. закрито.

Надана позивачем квитанція № К13/С/19 від 12.02.2011р. про сплату 236, 00 грн. судом не може бути прийняте до уваги в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ній не вірно зазначені реквізити, а саме:

Рахунок зазначений № 31212259700007 замість належного № 31218264700007; код бюджетної класифікації (код платежу) зазначений 22050000 замість належного 22050003; символ звітності банку взагалі не вказано.

Отже, позивачем не надані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.

Належними доказами в даному випадку будуть вважатися або нові платіжні документи з належними реквізитами, або довідка органу державного казначейства про зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно квитанції № К13/С/19 від 12.02.2011р.  на суму 236,00 грн. на рахунок № 31218264700007.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження  у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Також господарський суд звертає увагу позивача на те, що в прохальній частині позовної заяви № 96-02/11 він просить суд визнати недійсним договір про надання послуг ринку № 318 від 01.10.2008р., а у вступній частині цієї ж позовної заяви просить визнати  недійсним договір про надання послуг ринку № 261 від 01.09.2007р.

Отже, при новому звернені до господарського суду позивачу потрібно визначитись який саме договір він хоче визнати недійсним.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1 ст. 54, п. 3-1 ч. 1 ст. 57, п. 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 28 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № К13/С/28 від 12.02.2011р. на суму 85, 00 грн. про сплату державного мита , оригінал квитанції № К13/С/19 від 12.02.2011р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Видати довідку.

Суддя                                                                   Соловйов В.М.