Рішення № 14350717, 08.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа № 1/5009/169/11

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР РЕКЛАМИ «ІНТЕР ІНФОРМ»(69093, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 37)

про стягнення 2288грн.00коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: Лабунець М.П., довіреність б/н від 06.01.2011 р.;

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.01.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР РЕКЛАМИ «ІНТЕР ІНФОРМ»2288 грн. 00 коп. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530 Цивільного кодексу України, п.1 ст. 181, ч.1 та ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України і обґрунтовані посиланням на господарські правовідносини між сторонами, що виникли на підставі рахунку № 478 від 01.10.2008 р. та платіжного доручення № 4718 від 02.10.2008 р.

14.01.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.02.2011р., сторони зобов’язано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог посилався на те, що згідно із п.1 ч.2 ст. 11, ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, між сторонами у цій справі склалися господарські правовідносини, позивач погодився на укладення господарського правовідношення з відповідачем, сплативши платіжним дорученням № 4718 від 01.10.2008 р. рахунок № 478 від 02.10.2008р., виставлений відповідачем і вказавши у платіжному дорученні призначення платежу –передплата за виготовлення брелоків згідно рахунку. Позивач здійснив свої господарські зобов’язання, сплатив грошові кошти за виготовлення брелоків, а відповідач товар позивачу не передав, сплачені гроші не повернув.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з’явився Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену у матеріалах позовної заяви. До того ж, згідно запису 11 довідки з ЄДРПОУ (серія АЕ № 259471), станом на 25.11.2010 р. , місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР РЕКЛАМИ «ІНТЕР ІНФОРМ»- 69093, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 37.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 року відповідач виставив позивачу рахунок № 478 на оплату виготовлення номерних брелоків на загальну суму 2288грн.00коп.

Платіжним дорученням № 4718 від 02.10.2008 р. на суму 2288грн.00коп. позивач здійснив оплату за виготовлення номерних брелоків згідно рахунку № 478 від 01.10.2008 року.

Претензією вих. № 502 від 26.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою виконання зобов’язання з виготовлення та поставки номерних брелоків, за які здійснено передоплату. Направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням від 27.11.2010 р. та фіскальним чеком № 0052 від 27.11.2010р.

Претензією вих. № 512 від 14.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути грошові кошти у сумі 2288грн.00коп., сплачених за виготовлення номерних брелоків. Направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням від 14.12.2010 р. та фіскальним чеком № 2025 від 14.12.2010 р.

Враховуючи, що відповідачем позивачу не було поставлено номерних брелоків та не повернуто грошових коштів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, відповідач виставив позивачу рахунок № 478 від 01.10.2008 року на оплату виготовлення номерних брелоків на загальну суму 2288грн.00коп., а позивач платіжним дорученням № 4718 від 02.10.2008 р. на суму 2288грн.00коп. здійснив оплату за виготовлення номерних брелоків згідно рахунку № 478 від 01.10.2008 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, в даному випадку позивач виконав своє зобов’язання –перерахував відповідачу грошові кошти за товар в розмірі 2280грн.00коп., що не суперечило ані домовленостям сторін, ані чинному законодавству.

Документального підтвердження виконання відповідачем зобов’язання щодо передачі позивачу товару суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред’явлення до продавця альтернативних вимог –або передати обумовлені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією вих. № 502 від 26.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою виконання зобов’язання з виготовлення та поставки номерних брелоків, за які здійснено передоплату. Направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням від 27.11.2010 р. та фіскальним чеком № 0052 від 27.11.2010р.

Претензією вих. № 512 від 14.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути грошові кошти у сумі 2288грн.00коп., сплачених за виготовлення номерних брелоків, які відповідачем позивачу поставлені не були. Направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням від 14.12.2010 р. та фіскальним чеком № 2025 від 14.12.2010р.

Відповідач відповіді на претензії не надав, своїх зобов’язань не виконав, грошові кошти не повернув.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та правомірними.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 2288грн.00коп.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (102грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР РЕКЛАМИ «ІНТЕР ІНФОРМ»(69093, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 37, р/р 2600900126101 ФБ «Фінанси та Кредит»м. Запоріжжя, МФО 313731, код ЄДРПОУ 33795563 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, р/р 26008589001 в ПАТ «Мета банк», м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 30256150) 2288грн.00коп. (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «11»лютого 2011 року.