Рішення № 14350619, 02.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11 Справа № 8/5009/119/11

Суддя

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача Фінансового управління Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Курчатова, 11)

про стягнення 2662 грн. 94 коп. вартості безпідставно збережених коштів за надані послуги

          Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача: Іванова Н.М., дов. від 26.10.2010 р.

Відповідача: Пензієнко І.В., дов. 02.02.2011 р.

Гамкало І.В., дов. від 02.02.2011 р.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 2662 грн. 94 коп. вартості безпідставно збережених коштів за надані послуги.

Вступну та резолютивну частини оголошено в засіданні 02.02.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 317, 319, 322, 1214 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що в адміністративній будівлі, право власності на яку належить державі в особі ДП «НАЕК «Енергоатом», встановлена та експлуатується відповідно до вимог діючого законодавства та технічних правил, пожежна сигналізація. ВП «ЗАЕС»як власник майна самостійно проводить технічне обслуговування автоматичних систем пожежної сигналізації на підставі наказу № 783 від 16.12.2005 р. З лютого 2006 року на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради в адміністративному будинку знаходиться Фінансове управління Енергодарської міської ради. 09 грудня 2009 р. РВ ФДМ України по Запорізькій області та Фінансовим управлінням укладено договір № 2512/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом». 09 грудня 2009 р. орендарем підписаний погоджений з ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»як балансоутримувачем акт приймання-передавання, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно –нежитлові приміщення адміністративної будівлі № 402, № 501 –507, 509 –510. Позивач вказує, що з лютого 2006 р. до 09.12.2009 р. Фінансове управління Енергодарської міської ради користувалось державним нерухомим майно без достатніх правових підстав. Договір на обслуговування пожежної сигналізації Фінансове управління Енергодарської міської ради не укладало. Позивачем та Фінансовим управлінням Енергодарської міської ради оформлені акти наданих послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації в адміністративній будівлі на 200 співробітників, за періоди: липень 2006 –липень 2009 р. на суму 2297 грн. 74 коп., серпень 2009 р. –на суму 151 грн., вересень 2009 р. –на суму 91,34 грн., жовтень 2009 р. –на суму 77,25 грн., листопад 2009 р. - на суму 45,61 грн., на загальну суму 2662,94 грн. Відповідач за отримані послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації не розрахувався, внаслідок чого за ним склалася за вказаний період заборгованість в розмірі 2662 грн. 94 коп., яку позивач просить стягнути.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що договір про надання послуг по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації укладений ДП «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «ЗАЕС»та Фінансовим управлінням Енергодарської міської ради 25.10.2010 р. До цього ніяких договорів не укладалось, тому зобов'язань по сплаті за послуги по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації у фінансового управління не виникало. Акт прийму-передачі наданих послуг є єдиним документом, що може засвідчити факт надання послуг. Якщо договором про надання послуг передбачено, що вартість наданих послуг визначається відповідно до Акта, то підписаний акт є підставою для здійснення розрахунку за надані послуги. Умови та строки оплати отриманих послуг визначаються договором. Підписаний акт про надання послуг по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації не є підставою для сплати коштів, акт про фактичне надання послуг по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації не зобов’язує оплатити їх, оскільки це документ, який ні до чого не зобов’язує, він виставляється тільки для узгодження вартості наданих послуг. Відповідач вважає, що предметом спору в даній справі є відшкодування вартості отриманих послуг, зобов'язання на оплату яких навіть не виникало. Відповідач зазначає, що послуги по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації не можуть виступати в даному випадку як майно або грошові кошти. Фінансове управління не є прибутковою організацією і не одержує доходів, не має права здійснювати будь-які платежі без погодження з міською радою. Відповідач заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК за період з лютого 2006 р. по лютий 2007 р.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково внаслідок наступного:

Як встановлено, на підставі рішення № 107 виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 19.05.2006 р. право власності на адміністративну будівлю на 200 працівників загальною площею 4555,2 кв.м по вул. Курчатова, 11 в м.Енергодар належить державі Україна в особі ДП «НАЕК «Енергоатом», про що видано свідоцтво про право власності № 813.

На підставі рішення № 48 від 17.02.2006 р. виконавчого комітету Енергодарської міської ради апарат міської ради та її виконавчого комітету розміщено в адміністративному будинку за адресою вул. Курчатова, 11 в м. Енергодар.

На виконання наказу № 783 від 16.12.2005 р. в зазначеній адміністративній будівлі позивачем здійснюється технічне обслуговування та ремонт мереж автоматичної пожежної сигналізації.

Як свідчать вивчені матеріали, в період з липня 2006 р. по листопад 2009 р. Фінансовому управлінню Енергодарської міської ради позивачем надавалися послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації, що підтверджується актами наданих послуг, підписаними сторонами, з узгодженням вартості згідно калькуляції (кошторису їх вартості). Договір про надання відповідних послуг сторонами не укладався.

Взаємовідносини сторін по справі з приводу підстав користування Фінансовим управлінням приміщеннями у будівлі № 11 по вул. Курчатова в м.Енрегодарі були предметом розгляду у справі № 21/79/09. Змінюючи мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області апеляційна інстанція, з висновками якої погодився Вищий господарський суд України, вказала, що користування відповідачем спірною спорудою мало місце на підставі рішення Енергодарської міської ради від 17.02.2006 р. № 48, в якому чітко вирішено розмістити апарат міської ради та її виконавчий комітет, інші виконавчі органи ради в адміністративному будинку за адресою: м.Енергодар, вул. Курчатова, 11, що спростовує доводи позивача про протилежне (безпідставність користування). Таким чином, у справі № 21/79/09 господарським судом встановлено, що Фінансове управління користувалось будівлею, що знаходиться на балансі ВП «ЗАЕС», на певній правовій підставі.

За приписами Цивільного кодексу України власність зобов’язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки, як встановлено у справі № 21/79/09 та в ході розгляду даної справи, Фінансове управління, як і інші органи Енергодарської міської ради та її виконавчого комітету, впродовж 2006 –2009 років, користуючись приміщеннями не несли затрат на їх утримання та обслуговування, балансоутримувач –ВП «ЗАЕС»ніс тягар їх утримання, в той час як послугами користувався відповідач (про що свідчать підписані сторонами акти приймання-передачі послуг, зокрема з обслуговування пожежної сигналізації).

Відповідно до ст.ст.1212, 1214 ЦК України, приписами яких позивач обґрунтовує свої вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Умовами виникнення зобов’язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв’язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином. Неоплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст.. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під “майном” зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов’язальні права. Зобов’язанням такого виду є, зокрема, несплата послуг, якими фактично скористувався набувач, виконання зобов'язань замість третіх осіб тощо.

Таким чином, отримуючи послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації (без договору) та не здійснюючи оплати за отримані послуги, Фінансове управління Енергодарської міської ради безпідставно зберегло кошти, які мало б витрати на їх оплату, а позивач витратив свої кошти на технічне обслуговування автоматичних систем пожежної сигналізації.

Відповідно до Конституції України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Загальна позовна давність при цьому встановлюється тривалістю у три роки.

Право на позов у матеріальному розумінні – це право позивача вимагати від суду задоволення позову і, як наслідок, примусового виконання. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.

Статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності тривалістю в три роки. За вимогами про повернення безпідставно набутого майна спеціальна позовна давність не встановлена законодавством.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Доводи позивача щодо переривання строку позовної давності у зв’язку з визнанням відповідачем боргу шляхом підписання акту про надання послуг за період з липня 2006 р. по липень 2009 р. є хибними. Відповідно до ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам). В обґрунтування доводів позивач посилається на підписання сторонами по справі акту про надання послуг за період з липня 2006 р. по липень 2009 р. При цьому, як сам факт надання послуг з технічного обслуговування пожежної сигналізації, так і відсутність договірних відносин з відповідачем з цього приводу, були відомі ВП «ЗАЕС»з лютого 2006 року, а не з моменту підписання актів приймання-передачі послуг.

Суд не знаходить підстав вважати, що строк позовної давності у даних спірних правовідносинах переривався або зупинявся відповідно до вимог законодавства.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, на момент пред’явлення позову строк позовної давності за вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації за період з липня 2006 р. по грудень 2007 р. закінчився. Відповідач наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України. Внаслідок пропуску строку позовної давності в частині вимог про стягнення з відповідача 762 грн. 34 коп. вартості безпідставно збережених коштів за послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації за період з липня 2006 р. по грудень 2007 р. відмовляється.

З урахуванням встановленого, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 1900 грн. вартості безпідставно збережених коштів за послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації за період з січня 2008 р. по листопад 2009 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо того, що питання щодо відшкодування вартості послуг з оренди нерухомого майна на користь ВП «ЗАЕС» було предметом судового розгляду у справі № 21/79/09 суд вважає хибним. В даній справі № 8/5009/119/11 розглядаються вимоги про стягнення з відповідача вартості безпідставно збережених коштів за послуги з технічного обслуговування пожежної сигналізації. В справі № 21/79/09 предметом судового розгляду було відшкодування вартості послуг з оренди нерухомого майна.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 258, 261, 267, 1212, 1214 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фінансового управління Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11, ЄДРПОУ 05397007) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, 133, ЄДРПОУ 19355964) 1900 грн. безпідставно збережених, 241 грн. 24 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 10 лютого 2011 року.