Рішення № 14350585, 03.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11 Справа № 24/368д/10

Суддя

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

до відповідача 1 Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

до відповідача 2 Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3).

Треті особи , які не заявляють самостійних позовних вимог на стороні позивача :

1. Відкрите акціонерне товариство “Експотранс” ( 69050 , м. Запоріжжя , вулиця Космічна , 121 б ; вулиця Космічна , 150 ; код ЄДРПОУ 05522097).

2. Приватне підприємство “Комфорт” ( Запорізька область , м. Мелітополь , вулиця Гагаріна , 6).

про визнання недійсним договору купівлі продажу майна .

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_4. ( дов. № 2485 від 17.05.2010 р.).

Від відповідача-1 ОСОБА_5. ( дов. № 703 від 10.06.2010 р.);

ОСОБА_6. (дов. № 650 від 16.08.2010 р.).

Від відповідача 2 - не прибули .

Від третіх осіб 1,2 не прибули.

ВСТАНОВЛЕНО:

03.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 про визнання недійсним договору купівлі продажу майна від 21.02.2007 р. , укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

Матеріали позовної заяви прийняті к провадженню , слухання господарської справи № 24/368д/10 призначено на 22.12.2010 р. о 15-30.

В судове засідання 22.12.2010 р. представники відповідача 2 , третіх осіб 1,2 не прибули та не повідомили суд про причини неявки .

Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача-2 та третіх осіб повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), о соби, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

У звязку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів та направлення запитів до Комунального підприємства “Якимівське бюро технічної інвентаризації” , Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області , Якимівського районного відділу ДП “Центр ДЗК” , ухвалою від 22.12.2010 р. слухання справи відкладено на 03.02.2011 р. о 16-00.

В судове засідання 03.02.2011 р. представники відповідача -2 , третьої особи 1 знову не прибули та не повідомили суд про причини неявки . Кореспонденція суду , яка направлялась на адресу вказаних учасників судового процесу не поверталась .

Ухвала суду від 20.12.2010 р. , яка направлена на адресу ПП “Комфорт” повернулась з відміткою поштового відділення про вибуття підприємства з вказаної адреси .

В судовому засіданні 03.02.2011 р. здійснюється звукозапис судового процесу звукозаписувальним пристроєм системи “Оберіг” , за клопотанням представника відповідача - 1 .

Судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України розяснені права та обовязки сторін , третіх осіб .

Відводів складу суду не заявлено .

Представник відповідача 1 ( ОСОБА_5.) звернулась до суду з наступними клопотаннями.

Заявлено клопотання про відкладення слухання справи , у звязку з ненадходженням відповідей на запити суду та неявкою в судове засідання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства “Експотранс” арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича.

Заявлене клопотання залишено судом без задоволення з огляду на таке .

Відповідно до приписів статті 69 ГПК України , спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви . У виняткових випадках за клопотанням сторони , з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору , але не більше як на пятнадцять днів.

Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі продажу майна від 21.02.2007 р. надійшла до господарського суду ( зареєстрована в канцелярії 03.12.2010 р.) , тобто останнім днем вирішення спору є 03.02.2011 р. Учасники судового процесу (представники позивача та відповідача 1 не звертались до суду з клопотаннями про продовження терміну вирішення спору ).

Представником відповідача 1 неодноразово в судовому засіданні 03.02.2011 р. заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи в порядку статті 77 ГПК України .

Суд ухвалою від 22.12.2010 р. зобовязав Комунальне підприємство “Якимівське бюро технічної інвентаризації” , Якимівську районну державну адміністрацію Запорізької області для обєктивного вирішення спору . Проте , станом на 03.02.2011 р. відповіді не надійшли , вимоги суду не виконані . Направлення відповідних запитів до вказаних органів не є підставою відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України продовжувати терміни вирішення спору або зупиняти провадження у справі .

Ліквідатором Відкритого акціонерного товариства “Експотранс” в особі арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича ( ліцензія НОМЕР_4 від 17.04.2009 р. ; АДРЕСА_4 надані відповідні письмові пояснення .

Також , представник відповідача 1 просить припинити провадження у господарській справі № 24/368д/10 на підставі п.1 ч. 1 статті 80 ГПК України , оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України . Заявник вказує , що право звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав відносно вказаної земельної ділянки та / або літнього будинку має фізична особа ОСОБА_1

Вказане клопотання не підлягає задоволенню , оскільки виходячи з субєктного складу учасників судового процесу по господарській справі № 24/368д/10 та предмету заявлених позовних вимог , спір повинен вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України .

Господарським судом в судовому засіданні 03.02.2011 р. відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві від 03.12.2010 р. , зокрема вказуючи наступне . 21.02.2007 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3. , як продавцем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , як покупцем , укладений договір купівлі - продажу , за яким продавець передав у власність покупцю 27 будиночків на базі відпочинку Федотова коса ( АДРЕСА_5 Вказане підтверджується актом приймання передачі обєктів від 27.02.2007 р. Господарським судом Запорізької області 29.11.2007 р. винесено рішення по справі № 16/263/07 , за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ПП “Комфорт” та ОСОБА_3 про визнання права власності на обєкти нерухомості ( повний перелік наведений в позовній заяві). Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2010 р. пояснив , що договір купівлі продажу , який є предметом судового розгляду по господарській справі № 24/ 368д/10 стосується прав та обовязків позивача , як власника земельної ділянки та літнього будиночку . На думку позивача , договір купівлі продажу від 21.02.2007 р. за яким відповідачу 1 передано у власність 27 будиночків для відпочиваючих та 8 обєктів господарського подвіря , що мають огорожу суцільним парканом з двома воротами та калитками , є удаваним , укладеним про людське око. Позивач вказує наступні підстави вважати договір купівлі - продажу майна від 21.02.2007 р. , укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3. , як продавцем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , як покупцем , недійсним : - не виконана вимога щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі продажу нерухомого майна ; - не виконана вимога щодо державної реєстрації таких договорів ; - договір укладений з метою приховати справжню мету цього правочину. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 заперечує проти заявленого позову посилаючись на наступні обставини . Як на підставу звернення до суду за захистом своїх порушених прав в порядку статті 1 ГПК України ФОП ОСОБА_1 зазначила про те , що вона є власником літнього будиночку літера А-1 , загальною площею 61, 5 кв. м. , який знаходиться за адресою : АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП “Якимівське бюро технічної інвентаризації” від 20.07.2009 р. та земельної ділянки загальною площею 2 га , що розташована на землях Кирилівської селищної ради , Якимівського району Запорізької області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 07.08.2009 р. Рішення Якимівського районного суду від 07.07.2009 р. у справі № 2- 713/09 скасовано , а справу направлено на новий розгляд . В провадженні Якимівського районного суду Запорізької області знаходиться адміністративна справа № 2а-785/2010 за позовом прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ОСОБА_1 та Якимівського районного відділу Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” , треті особи : - фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ВАТ “Експотранс” про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2, 00 га серії НОМЕР_5 від 07.08.2009 р. , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_5 . Як вбачається з листа прокуратури Запорізької № 07/1- 3579-09 від 15.07.2010 р. земельна ділянка загальною площею 2, 00 га перейшла у приватну власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі продажу , укладеного 13.07.2009 р. з обслуговуючим кооперативом “Прайм” .При цьому право власності на земельну ділянку перейшло до вказаного кооперативу від громадянки ОСОБА_7 , якій земельна ділянка надавалась Якимівською районною державною адміністрацією 26.06.2009 р. Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. встановлено , що “... право власності , на яке посилається скаржник (фізична особа підприємець ОСОБА_1) виникло у неї 07.07.2009 р. на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області у справі № 2- 713/09 , тобто після прийняття оскаржуваного рішення господарського суду . Позов про визнання недійсним договору купівлі продажу від 21.02.2007 р. між тими ж сторонами , які вказані у справі № 24/368д/10 також не стосується прав та обовязків особи , яка його подала до суду , оскільки на момент його прийняття позивачка у цій справі ні земельної ділянка , ні літнього будинку не мала і ці факти згідно частини другої статті 35 ГПК України під час розгляду іншої справи не доводяться знову . Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю .

Відповідач 2 в судове засідання не прибув .

Представник третьої особи 1 ( ліквідатор Відкритого акціонерного товариства “Експотранс” в особі арбітражного керуючого Багмета Сергія Володимировича , Ліцензія НОМЕР_4 від 17.04.2009 р. ) надав суду наступні письмові пояснення. Постановою господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. по справі № 22/11/10 Багмета Сергія Володимировича призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства “Експотранс” , ЄДРПОУ 05522097. Рішення господарського суду оприлюднене у газеті “Голос України” № 94 ( 4844) від 26 травня 2010 р. У відповідності до приписів статті 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника , або визнання його банкрутом” , ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника ( органів управління) банкрута. Арбітражний керуючий вказує , що “ ... у переданих мені статутних та бухгалтерських документах відсутні будь які відомості щодо майна , яке є предметом договору купівлі продажу майна від 07 .06.2002 р. між ВАТ “Експотранс” та ПП ОСОБА_3. , яке у подальшому , як вказано у позовній заяві було предметом договору купівлі продажу від 21.02.2007 р. між ОСОБА_3. та ОСОБА_2”. ВАТ “Експотранс” не є користувачем земельної ділянки площею 0, 9 га , яка колись була надана Дочірньому підприємству “Запорізьке АТЕК 12360” і не має наміру в подальшому користуватися цією ділянкою . Просить суд розглядати справу без участі уповноваженого ліквідатора ВАТ “Експотранс”.

Третя особа 2 в судове засідання не прибула та не повідомила суд про причини неявки .

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача , відповідача 1 , суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована 02.10.2001 р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ( номер запису 2 2240010001022654).

21.07.2009 р. укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки між Обслуговуючим кооперативом “Прайм” ( ідентифікаційний код 36015907) продавець , та ОСОБА_1 - покупець , відповідно до предмету якого Обслуговуючий кооператив “Прайм” продав та передав у власність , а ОСОБА_1 купила та прийняла у власність земельну ділянку площею 2, 0000 га , розташовану на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області , передану Обслуговуючому кооперативу “Прайм” для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400: 11:003:0078.

Згадана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 20.07.2009 р. , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею , договорів оренди землі за № 020926400067.

21.07.2009 р. договір посвідчено нотаріусом Якимівського району нотаріального округу Запорізької області.

Право власності на земельну ділянку за Обслуговуючим кооперативом “Прайм” зареєстровано на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 020926400067.

Із змісту вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку випливає , що право власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га в межах згідно з планом набуто Обслуговуючим кооперативом “Прайм” на підставі договору дарування земельної ділянки від 13.07.2009 р. , зареєстрованого в реєстрі за № 556.

В Державному акті на право власності на земельну ділянку , виданого Обслуговуючому кооперативу “Прайм” , цільове призначення землі : - для ведення особистого селянського господарства .

На підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 21.07.2009 р. , зареєстрованого в реєстрі за № 613 , ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 ), 07.08.2009 р. виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 , 0000 га в межах згідно з планом для ведення особистого селянського господарства . Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010926400395.

Таким чином , станом на день прийняття рішення по суті в рамках господарського провадження по справі № 24/368д/10 документально доведений факт належності ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на праві власності .

В судовому засіданні представник відповідача 1 пояснила , що фактично неможливо встановити , чи є земельна ділянка , на якій розташовані обєкти нерухомості , які є предметом договору купівлі продажу від 21.02.2007 р. , укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3. та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , земельною ділянкою , яка належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі Державного акту .

Вказане спростовується поясненнями колишнього керівника ВАТ “Експотранс” ОСОБА_6 рішенням по господарській справі № 16/263/07 , довідкою Кирилівської селищної ради , а також іншими документами , наданими до матеріалів справи .

Слід зазначити , що твердження представників відповідача 1 по справі стосовно того, що права та інтереси ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця не порушенні фактом укладення договору купівлі продажу майна від 21.02.2007 р. , оскільки Державний акт на право власності на землю № 010926400395 , стосується лише прав та обовязків ОСОБА_1 як фізичної особи , є хибним .

Статус фізичної особи підприємця не позбавляє права особи бути власником майна та використовувати його в своїй підприємницькій діяльності .

Представники відповідача 1 , заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилаються на те , що договір купівлі продажу майна від 21.02.2007 р. укладений раніше ніж договір купівлі продажу земельної ділянки , укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом “Прайм”.

Крім того , посилаються на рішення господарського суду по справі № 16/263/07.

По перше , давність укладення договору купівлі продажу майна від 21.02.2007 р. для розгляду господарської справи № 24/368д/10 по суті не має суттєвого значення , оскільки предметом договору купівлі продажу від 21.02.2007 р. є майно , а відповідно предметом договору купівлі продажу , укладеного між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом “Прайм” є земельна ділянка , на якій розташовані будинки для відпочиваючих та обєкти господарського подвіря .

По друге , законність колишнього власника земельної ділянки - Обслуговуючого кооперативу “Прайм” ( Державний акт на право власності на земельну ділянку № 020926400067 ) станом на 03.02.2011 р. не спростовується , а відтак ОСОБА_1 є законним набувачем прав власності на земельну ділянку ( Державний акт на право власності на земельну ділянку № 010926400395 ).

Відповідного до приписів статей 78 , 80 , 120 , 125 та 126 Земельного кодексу України , право власності на землю це право володіти , користуватися та розпоряджатися земельними ділянками . Субєктами права власності на земельну ділянку є : “ а) громадяни та юридичні особи на землі приватної власності .

Таким чином , проаналізувавши вимоги статті 80 Земельного кодексу України , суд дійшов висновку , що законодавець при визначенні субєктів права власності на земельну ділянку не розмежовує фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Істотною умовою договору , який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду , є кадастровий номер земельної ділянки , право на яку переходить , у звязку з набуттям права власності на ці обєкти . Право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав . Право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом .

Предметом позовних вимог в рамках господарського провадження по справі № 24/368д/10 є визнання недійсним договору купівлі продажу від 21.02.2007 р.

Відповідно до предмету вказаного договору , продавець ( фізична особа підприємець ОСОБА_3 ) передає у власність покупця ( фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ) 27 будинків для відпочиваючих та 8 обєктів господарського подвіря , огороджених парканом , розташованих за адресою : АДРЕСА_5

За умовами п. 1.3 право власності на обєкт переходить до покупця з моменту повної оплати і підписання Акту приймання передачі . Передача майна підтверджується актом приймання передачі обєктів від 27.02.2007 р.

В зазначеному договорі відсутні відомості щодо земельної ділянки ,на якій розташовані обєкти .

Станом на день прийняття рішення по суті в рамках господарського провадження по справі № 24/368д/10 , відповідачі 1,2 не надали суду документальних підстав будівництва або розміщення вказаних будинків та обєктів господарського подвіря на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0078 , яка належить на праві власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 . Крім того , суду не надані відповідачами 1,2 будь яких документів , які посвідчують право користування землею , на якій розміщено майно , яке є предметом договору купівлі продажу від 21.02.2007 р.

Судом встановлено , що 29.11.2007 р. прийнято рішення по господарській справі № 16/263/07 , за позовом про визнання за ПП ОСОБА_2 права власності на обєкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та усунення перешкод в реалізації прав шляхом заборони укладення договору купівлі-продажу чи договору оренди між ОСОБА_3. та ПП “Комфорт” стосовно спірних обєктів.

В рамках господарського провадження по справі № 16/263/07 судом встановлено наступне . Як вбачається з пояснень позивача, з договору купівлі-продажу від 21.02.2007 між позивачем та відповідачем-2, акту прийому-передачі та специфікації до договору та технічної документації БТІ, позивачем стосовно придбаного майна здійснені перероблення, а також збудовано нові обєкти, з чим повязані перешкоди у оформленні прав власності у встановленому порядку.

Крім техдокументації, позивачем суду представлено висновок Бердянської філії ДНДПВІ “НДІпроектреконструкція”, складений 27.11.2007 за результатами обстеження спірного майна бази відпочинку стосовно технічного стану будівельних конструкцій комплексу одноповерхових котеджів з допоміжними будівлями та спорудами.

Згідно із зазначеним висновком будівлі комплексу котеджів з допоміжними будівлями та спорудами придатні для сезонного проживання, рекомендовано оформлення прав власності на комплекс згідно із законодавством.

Господарськім судом по справі № 16/263/07 вирішено : Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент.НОМЕР_2) право власності на обєкти нерухомості: літній будинок № 1 літ А-1, літній будинок № 2 літ. А1-1, літній будинок № 3 літ. А2-1, літній будинок № 4 літ. Б-1, літній будинок № 5 літ В-1, будівельний майданчик № 6 літ. Г-1, будівельний майданчик № 7 літ. Г1-1, літній будинок № 8 літ Д-1, літній будинок № 9 літ Е-1, літній будинок № 10 літ Ж-1, літній будинок № 11 літ 3-1, літній будинок № 12 літ 1-1, літній будинок № 15 літ 11-1, літній будинок № 13 літ К-1, літній будинок № 14 літ К1-1, літній будинок № 16 літ Л-1, літній будинок № 17 літ Л1-1, літній будинок № 18 літ Л2-1, літній будинок № 19 літ ЛЗ-1, літній будинок № 20 літ Л4-1, літній будинок № 21 літ Л5-1, літній будинок № 22 літ Л6-1, літній будинок № 23 літ Л7-1, літній будинок № 24 літ М-1, літній будинок № 25 літ Н-1, літній будинок № 26 літ 0-1, літній будинок № 27 літ 01-1, літній будинок № 28 літ 02-1, літній будинок № 29 літ 03-1, літній будинок № ЗО літ 04-1, літній будинок № 31 літ 05-1, вагончик металевий № 32 літ П-1, будівля сторожки № 44 Р-1, огорода № 1, ворота, водопровід № 2, кіссони № 3, майданчик для сміття № 4, водонапірна вежа № 5, колодязь № 6, ТП № 7, ємність для води на 5 куб.м № 8, пож. водойом № 9, ємність для води на 1 куб.м № 10, ємність для води на 12 куб.м № 11, гараж літ. С-1, склад літ. Т-1, сан блок літ. У-1, склад літ. Ф-1, баня літ. Х-1, склад літ. Ц-1 (у тому числі капітальні будівлі: будівля сторожки № 44 Р-1, гараж літ. С-1, склад літ. Т-1, склад Ф-1, склад літ. Ц-1), які розташовані за адресою: АДРЕСА_5

Положеннями ст.328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка створена (виготовлена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його створення.

Згідно зі ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Станом на день вирішення спору по суті в рамках господарського провадження № 24/368д/10 , відповідачами 1,2 документально не доведений факт , що вказані особи є (або були у минулому ) користувачами земельної ділянки , на якій знаходиться майно , яке є предметом договору купівлі продажу від 21.02.2007 р.

Відповідно до статті 657 ЦК України , договір купівлі продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу , житлового будинку ( квартири або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації . Станом на день вирішення господарської справи № 24/368д/10 по суті відповідачами 1,2 не надані документальні докази нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі продажу від 21.02.2007 р.

За приписами статті 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятись у формі , встановленій законом .

Згідно статей 209 , 210 ЦК України , правочин , який вчинений у письмовій формі , підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках , встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках , встановлених законом .

З огляду на викладені обставини у їх сукупності , суд визнає позовні вимоги законними та обґрунтованими .

Договір купівлі продажу від 21.02.2007 р. , укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 ( продавець) та ОСОБА_2 ( покупець) , слід визнати недійсним .

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідачів 1,2 .

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити .

Визнати недійсним договір купівлі продажу від 21.02.2007 р. , укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 ( продавець) та ОСОБА_2 ( покупець).

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. та суму витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу технічними засобами у розмірі 118 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. та суму витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу технічними засобами у розмірі 118 грн. 00 коп.

Наказ видати після набранням рішення законної сили .

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 10.02.2011 р.