Рішення № 14350529, 03.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11 Справа № 18/5009/97/11

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ватфарм” (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 66)

до комунального підприємства “Аптека № 186” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 20)

про стягнення 3230,28 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Панова О.М., довіреність № 5-кп від 12.03.2008 р., паспорт серія СВ 217032 від 16.06.2000 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 12.01.2011 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Ватфарм” з позовною заявою до відповідача –комунального підприємства “Аптека № 186” про стягнення 3230,28 грн., а саме: 2 796,72 грн. основного боргу, 33,87 грн. 3 % річних, 126,58 грн. втрат від інфляції та 173,11 пені, на підставі договору № 606 на від 09.01.2009 р., ст.ст. 526, 550, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 13.01.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/97/11, судове засідання призначено на 03.02.2011 р. На адресу суду 02.02.2011 р. від позивача надійшла заява, у якій позивач просив суд стягнути із відповідача 3130,28 грн., оскільки КП “Аптека № 186” сплатило 100 грн., крім того, позивач надав суду оригінали витребуваних документів та просив суд розглядати справу за відсутністю представника позивача. Надана заява прийнята судом до уваги. Судове засідання 03.02.2011 р. проводилося за відсутності представника позивача. У судовому засіданні 03.02.2011 р. представник відповідача визнав позов. Розгляд справи був закінчений 03.02.2011р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Ватфарм”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю “Ватфарм” (надалі продавець, позивач) та комунальне підприємство “Аптека № 186” (надалі покупець, відповідач) 09.01.2009 р. уклали договір №606 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору визначено, що продавець зобов’язується поставити товари медичного призначення, а покупець прийняти та оплатити їх в термін зазначений у видатковій накладній.

Поставка товару виконується окремими партіями. Асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначається у видатковій накладній, що є невід’ємною частиною даного договору та замінює специфікацію. Покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки, вказані у накладній на кожну партію товарів, що поставляється по цьому договору. Обидві сторони визнають на накладних підписи уповноважених осіб на одержання товару та печатки сторін, які засвідчують факт одержання продукції покупцем та досягнення сторонами згоди щодо строку оплати та цін. Дата отримання товару вказується уповноваженою особою покупця у видатковій накладній під час приймання товару (п.п. 2.2., 2.3, 2.4. договору).

Розділом 3 договору сторони узгодили умови оплати товару так, строк, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем в накладній та відраховується від дати отримання товару покупцем. Строк оплати є обов’язковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної. Датою платежу є дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

Позивач, згідно умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 3980,51 грн., що підтверджується видатковою накладною СРН-012024 від 23.07.2010 р. на суму 1880,18 грн., видатковою накладною № СРН-012025 від 23.07.2010 р. на суму 186,94 грн., видатковою накладною № СРН-013008 від 27.08.2010 р. на суму 1716,54 грн. та видатковою накладною № СРН-013009 від 27.08.2010 р. на суму 196,85 грн.

Відповідач оплатив вартість отриманого від позивача товару частково –в сумі 1083,79 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями за період часу з жовтня по грудень 2010 р. Станом на 24.12.2010 р. борг КУ “Аптека № 186” перед ВАТ “Ватфарм” склав 2896,72 грн., і позивач звернувся до суду за захистом порушеного права із позовною заявою про стягнення із відповідача 2896,72 грн. боргу.

Після звернення позивача до суду, відповідач сплатив 100 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 1886 від 05.01.2011 р. (позов направлений до господарського суду Запорізької області 28.12.2010 р., згідно відбитку поштового штемпелю на конверті). Отже, в цій частині позову, відсутній предмет спору.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2896,72 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи із викладеного вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі, в частині стягнення 100 грн. основного боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору; борг у розмірі 2796,72 грн., залишається несплаченим на момент розгляду справи та підлягає стягненню із відповідача.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Представник відповідача надав суду двосторонньо підписаний акт взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 р. по 21.01.2011 р. на суму 2796,72 грн. З огляду на вищезазначене суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2796,72 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 33,87 грн. за період часу з 13.08.2010 р. по 24.12.2010 р. та 126,58 грн. втрат від інфляції за період часу з серпня 2010 р. по листопад 2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних у сумі 33,87 грн. за період часу з 13.08.2010 р. по 24.12.2010 р. та втрат від інфляції у сумі 126,58 грн. за період часу з серпня 2010 р. по листопад 2010 р., є вірними, а вимоги про стягнення із відповідача цих сум, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути із відповідача 173,11 грн. пені за період часу з 13.08.2010 р. по 24.12.2010 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у п. 6.1. договору обумовили, що при порушення терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочки платежу.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд визнав його вірним, а вимогу позивача про стягнення із відповідача 173,11 грн. пені за період часу з 13.08.2010 р. по 24.12.2010 р. такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно зі ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства “Аптека № 186” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 20, код ЄДРПОУ 19264776, банківський рахунок № 26001055864215 в ЗРУ ПАТ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ватфарм” (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 66, код ЄДРПОУ 00306756, банківський рахунок № 260080003981 в філії ПАТ “Укрексімбанк” м. Черкаси, МФО 354789) 2796,72 (дві тисячі сімсот дев’яносто шість) грн. 72 коп. основного боргу, 126,58 (сто двадцять шість) грн. 58 коп. втрат від інфляції, 33,87 (тридцять три) грн. 87 коп. 3 % річних, 173,11 (сто сімдесят три) грн. 11 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Провадження у справі, в частині стягнення з комунального підприємства “Аптека №186” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ватфарм” 100 грн. основного боргу –припинити.

Суддя В.В. Носівець

Згідно з оригіналом. Спеціаліст 1 категорії ____ О.В.Маркова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 09.02.2011 р.