Рішення № 14350465, 07.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.11 Справа № 20/99/10

Суддя

За позовом Малого приватного підприємства “АЛЬФА-СТРОЙ” (83017, м. Донецьк, вул. Шевченко,29; адреса для листування: 83003 м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова,16 кв. 1)

до Приватного підприємства “Торговая марка “Каравай” (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 23)

про стягнення 3135,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – не з’явився

(Желніна В.В., дов. б/н від 19.04.2010 р., в судовому засіданні 24.01.2011 р.);

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь МПП “Альфа-Строй” суми заборгованості 3135,00 грн. за видатковими накладними №РН-0000013 від 11.01.2010р. та № РН-0000132 від 29.01.2010р.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/99/10, судове засідання призначено на 20.12.2010р. Ухвалою суду від 20.12.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.01.2011р., потім на 24.01.2011р. Ухвалою господарського суду від 24.01.2011 р. за клопотанням представника позивача на підставі ст. 69 ГПК України продовжено розгляд спору на 15 днів до 08.02.2011р., згідно зі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.02.2011р. У судове засідання 07.02.2011р. представники сторін не з’явилися.

07.02.2011 р. справу розглянуто та прийнято рішення.

Від представника позивача через канцелярію господарського суду Запорізької області за вх. № 09-06/2402 від 04.02.2011 р. надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних документів.

Розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог від 02.02.2011 р., яка прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, копія заяви направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 1329. Позовні вимоги мотивовано наступним. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000132 від 29.01.2010 р. позивачем відповідачу було поставлено сировину на суму 4935,00 грн., яка була отримана відповідачем згідно з довіреністю № 090650 від 28.01.2010 р. За поставлену сировину відповідачем було здійснено оплату у розмірі 1800,00 грн., заборгованість склала 3135,00 грн. На підставі ст.ст. 525, 526, 625, 692 ЦК України, ст. 173-175, 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 3135,00 грн. заборгованості за поставлену сировину.

Відповідач в судові засідання не з”являвся, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27), згідно з яким уповноважений представник відповідача 30.11.2010р. отримав ухвалу суду про порушення провадження у справі. Відповідач письмових пояснень чи заперечень на позов не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 24.01.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковою накладною № РН-0000132 (а.с. 8) від 29.01.2010р. Мале приватне підприємство “АЛЬФА-СТРОЙ”(позивач у справі) передало Приватному підприємству “Торговая марка “Каравай” (відповідач у справі), а останнє отримало на підставі довіреності серії ААА № 090650 від 28.01.2010р. сировину на загальну суму 4935,00 грн.

29.01.2010р. позивач виставив Приватному підприємству “Торговая марка “Каравай” рахунок-фактуру б/н на суму 4935,00 грн. за сировину згідно з переліком (у тому числі рослинні вершки, сировина для хлібопекарської та кондитерської промисловості) із зазначенням назви, кількості, ціни. У рахунку визначено строк оплати до 29.01.2010р.

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні 24.01.2011 р., та викладених письмово в заяві про уточнення позовних вимог від 02.02.2011 р. вбачається, що між сторонами у справі існували господарські відносини, відповідно до яких позивач неодноразово здійснював відповідачу на його замовлення поставку сировини для хлібопекарської та кондитерської промисловості, а відповідач відповідно до виставлених рахунків здійснював оплату. Натепер відповідач має заборгованість за поставлену сировину у сумі 3135,00 грн. по видатковій накладній № РН-0000132 від 29.01.2010 р., яку позивач просить стягнути на свою користь. Позивачем до позовної заяви долучено копію виписки банку по рахунку МПП “АЛЬФА-СТРОЙ” від 27.01.2010 р. (а.с. 15), з якої вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було здійснено переказ грошових коштів у сумі 1800,00 грн., із призначенням платежу: за сировину згідно накладної 24 від 12.01.2010 р. Як слідує із письмової заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, поставок по накладній за № 24 не проводилося, тому платіж у сумі 1800,00 грн. позивач вважає частковою сплатою за поставлену сировину по видатковій накладній № РН-0000132 від 29.01.2010 р.

Відповідач своїм правом щодо надання суду письмового відзиву на позов не скористався, не заперечив факт отримання сировини згідно з видатковою накладною № РН-0000132 від 29.01.2010 р., довіреністю серії ААА № 090650 від 28.01.2010 р., суму за поставлену сировину у розмірі 3135,00 грн. не сплатив.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі ст.ст.11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов’язання, оскільки фактично між сторонами укладено договір поставки.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Рахунком-фактурою б/н від 29.01.2010 р. на суму 4935,00 грн. передбачено, що рахунок дійсний до сплати до 29.01.2010 р.

Таким чином, вимоги про стягнення з ПП “Торговая марка “Каравай” на користь позивача суми 3135,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як слідує із письмових пояснень щодо гонорару адвоката, наданих директором МПП “АЛЬФА-СТРОЙ”, сума 1000,00 грн. заявлена з урахуванням тривалості роботи з даним адвокатом по наданню адвокатських послуг в інтересах МПП “АЛЬФА-СТРОЙ”, та враховувались такі фактори, як об’єм часу та роботи, необхідні для складення адвокатом даної позовної заяви, робота з первинною документацією, відрядження, в тому числі витрати на проїзд та харчування, важливість та значущість стягнення заборгованості у сумі 3135,00 грн., яка є для підприємства значною.

Представником відповідача було надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2012, видане головою Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 04.11.2005р., платіжне доручення № 1059 від 25.10.2010 р. щодо перерахування позивачем адвокату суми 1000,00 грн. за адвокатські послуги по договору б/н від 15.10.2010р. До позовної заяви долучено договір про надання адвокатських послуг від 15.10.2010 р. (а.с. 22-23). Суд вважає заявлену суму 1000,00 грн. послуг адвоката не співрозмірною з заявленою сумою позову. Суд зауважує, що спір щодо стягнення 3135,00 грн. не представляє складності, оскільки до стягнення з урахуванням заяви про уточнення заявлена лише основна сума заборгованості за однією видатковою накладною. Справа неодноразово відкладалася розглядом, в першу чергу, із-за неявки до суду представника позивача і ненадання ним витребуваних судом документів, що заважало розглянути справу по суті в більш короткі терміни. В заяві про уточнення позовних вимог визнано, що у первісній позовній заяві в розрахунку помилково було допущено неточності по сумі заборгованості з урахуванням номерів накладних. Крім того, ухвали суду про надання документів, необхідних для розгляду справи, неодноразово не виконувались. Зокрема, вимоги суду в ухвалі від 24.11.2011р. про надання документів, які посвідчують правовий статус позивача (статутні документи, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ), акту звірки, довідку державного реєстратора про реєстрацію відповідача виконано лише в третьому судовому засіданні 24.01.2011р., а довідка з ЄДРЮО щодо місцезнаходження відповідача, витребувана судом у позивача ухвалою від 24.11.2010р. і повторно ухвалами від 20.12.2010р., 24.01.2011р. була надана суду лише 04.02.2011р. на запит, зроблений лише 25.01.2011 р., тобто після третього судового засідання.

Згідно з п. 11 Інформаційного листа ВГСУ N 01-8/155 від 13.02.2002 р., вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

На підставі викладеного, враховуючи співрозмірність заявлених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму 800,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Торговая марка “Каравай” (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 23, код ЄДРПОУ 36786588, р/р 26002060316821 в ЗАО КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь Малого приватного підприємства “АЛЬФА-СТРОЙ” (місцезнаходження: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 29, адреса для листування: 83003, м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова, 16 кв. 1, код ЄДРПОУ 31206137, р/р 26007401325798 в ЗАО “ОТП Банк” в м. Київ, МФО 300528) суму 3135 (три тисячі сто тридцять п’ять) грн. 00 коп. основного боргу, суму 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 07.02.2011 р.