Рішення № 14350405, 03.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11 Справа № 18/5/11

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТЕНЕРГО” (61070, м.Харків, вул. Ак.Проскури, 1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОПРОГРЕСС” (69008, м.Запоріжжя, вул. Штабна, 12; 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64-Д; 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ля-Сейнська, 34)

про стягнення 21 897,85 грн.

суддя Носівець В.В.

За участю представників:

від позивача: Філатов П.А., довіреність б/н від 01.11.2010 р., паспорт серія ЕС 913860 від 31.03.1999 р. (в судовому засіданні 20.01.2011 р.: Сапелкін М.С., довіреність б/н від 01.11.2010 р., паспорт серія МН 947771 від 18.12.2007 р.);

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.12.2010 р. звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТЕНЕРГО” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОПРОГРЕСС” про стягнення 12 000 грн. заборгованості за поставлений товар, 8 577,05 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1320,80 грн. трьох відсотків річних, а всього 21 897,85 грн., на підставі видаткової накладної № К000000353, ст.ст. 530, 625, 642 ЦК України, ст. 265 ГК України, ст.ст. 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 р. порушено провадження у справі № 18/5/11, судове засідання призначено на 20.01.2011 р. Розгляд справи відкладався до 03.02.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2011 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити; надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 763195 від 26.01.2011, в якому вказано місцезнаходження відповідача: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ля-Сейнська, 34.

Представник відповідача в судові засідання 20.01.2011 р. та 03.02.2011 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомляв. Ухвали, які були направлені відповідачу, повернулися до суду.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, сторони є повідомленими належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

Розгляд справи був закінчений 03.02.2011 р., судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТЕНЕРГО” (позивач) направило товариству з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОПРОГРЕСС” (відповідач), за попередньою домовленістю сторін, рахунок-фактуру № К000000553 від 17.12.2007 р. на суму 46 446,30 грн. на оплату товару, в якому зазначено його ціну, кількість та найменування (ВА 55-43 стац. з е/м прив. 2000А 344730, 3 шт.). Листом б/н від 18.12.2007 р. відповідач гарантував виконати оплату вказаного товару до 29.12.2007 р.

Позивачем відповідачу, згідно з видатковою накладною № К000000353 від 18.12.2007 р., був поставлений товар на загальну суму 46446,30 грн. Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача (Куліков О.М.) на підставі довіреності серія ЯОМ № 959094 від 18.12.2007 р.

Оплата товару, отриманого за видатковою накладною № К000000353 від 18.12.2007 р., відповідачем здійснена частково та з порушенням строку оплати товару, а саме: 30.01.2008 р. –3 000,00 грн., 12.02.2008 р. –2 000,00 грн., 15.02.2008 р. –2 500,00 грн., 18.02.2008 р. – 3 000,00 грн., 26.02.2008 р. –3 000,00 грн., 12.03.2008 р. –10 000,00 грн., 20.05.2008 р. – 10 946,30 грн., що підтверджується банківськими виписками на відповідні дати. Решту суму боргу у розмірі 12 000,00 грн. відповідач не сплатив.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі продукції відповідачу, а обов’язки відповідача – в оплаті цієї продукції.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунка, видаткової накладної та довіреності, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умова його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).

Як зазначено вище, 18.12.2007 р. відповідач вказав термін оплати до 29.12.2007 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Норми права аналогічного змісту містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений йому товар у повному обсязі, у визначений сторонами термін, не здійснив, факт наявності заборгованості ТОВ “ЕЛЕКТРОПРОГРЕСС” перед ТОВ “КОНТАКТЕНЕРГО” у розмірі 12 000,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 12 000,00 грн. боргу за поставлений товар обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8 577,05 грн. втрат від інфляції за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року та 1 320,80 грн. 3 % річних за період з 30.12.2007 р. по 09.12.2010 р.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як свідчать матеріали справи, відповідач повинен був виконати свій обов’язок щодо оплати за товар до 29.12.2007 р. включно.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Суд, перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції у розмірі 8 577,05 грн., вважає його вірним, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню. Перевіривши розрахунок суми трьох відсотків річних у розмірі 1 320,80 грн., суд також знайшов його вірними, а вимогу про стягнення суми 3 % річних із відповідача такою, що підлягає задоволенню (при перерахунку вказаних сум, судом отримано суми втрат від інфляції та 3 % річних значно більші ніж позивачем заявлено до стягнення, однак, судом задовольняються заявлені вимоги в сумі, зазначеній позивачем за спірний період).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ поверненню підлягає державне мито у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Позивачем при звернені до суду було внесене державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством –в сумі 220,00 грн., отже поверненню підлягає 1,02 грн. державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОПРОГРЕСС” (69008, м.Запоріжжя, вул. Штабна, 12; 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64-Д; 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ля-Сейнська, 34, ідентифікаційний код 31708201) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТЕНЕРГО” (61070, м. Харків, вул. Ак.Проскури, 1, ідентифікаційний код 34014744) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. основного боргу, 8577 (вісім тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. 05 коп. втрат від інфляції, 1 320 грн. (одну тисячу триста двадцять) грн. 80 коп. –3% річних, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “КОНТАКТЕНЕРГО” (61070, м. Харків, вул. Ак.Проскури, 1, ідентифікаційний код 34014744) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1,02 грн. (одна грн. 02 коп.), перераховане квитанцією № 37497958 від 07.12.2010 р. Видати довідку.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України 08.02.2011 р.