Ухвала суду № 14350192, 01.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

01.02.11 справа № 9/62/10

Суддя

За позовом Комунального підприємства “Михайлівське житлово-комунальне господарство” Михайлівської селищної ради Запорізької області (72000, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 187)

до Михайлівського району електричних мереж ВСП ВАТ “Запоріжжяобленерго” (72000, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Запорізька, 25)

про визнання акту недійсним

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача –Троян В.В. (директор, розпорядження № 6 від 11.01.2011р.), Козаченко І.В. (дов. № 188 від 24.11.2010р.), Рикун В.М. (дов. № 14 від 01.02.2011р.);

Від відповідача –Пономаренко Т.П. (дов. № 193 від 03.08.2010р.)

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлений позов про визнання повністю недійсним акту ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Михайлівського району електричних мереж № 66/1295 від 30.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/62/10, судове засідання призначено на 01.02.2011р. Також, ухвалою суду від 30.12.2010р. позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

У судовому засіданні 01.02.2011р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові. Просить позов задовольнити на підставі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 382 Цивільного кодексу України, договору № 191 від 01.01.2009р. про постачання електричної енергії, ст. ст. 20, 29, 275 ГК України. А також зазначив про те, що 20.01.2011р. ним заявлено клопотання про забезпечення позову, просить його задовольнити.

20.01.2011р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, згідно з якою заявник на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України просить заборонити відповідачеві відключати об’єкти КП «Михайлівське ЖКГ»від електропостачання до розгляду справи № 9/62/10 по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд відмовляє у її задоволенні, так як вжиття заходів до забезпечення позову можливе за умови їх обґрунтованості, адекватності з урахуванням предмету спору, та імовірності того, що у разі невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено що відповідачем проводиться відключення всіх об’єктів КП «Михайлівське ЖКГ»від електропостачання, в той же час, доказів в підтвердження викладених обставин позивачем не надано. До заяви додано лише попередження відповідача про відключення об’єктів від постачання електричної енергії та протест прокурора Михайлівського району, яким відключення заборонено.

Крім того, якщо позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству, він не позбавлений звернутися до органів прокуратури з заявою про притягнення винних осіб до відповідальності.

Заява КП «Михайлівське житлово-комунальне господарство»Михайлівської селищної ради Запорізької області про забезпечення позову ґрунтується лише власних міркуваннях та припущеннях.

У судовому засіданні 01.02.2011р. відповідач усно заперечив проти позову, вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Письмовий відзив суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Із змісту акту-вимоги № 66/1295 від 30.11.2010р., який є предметом позовних вимог та який позивач просить визнати недійсним, слідує, зокрема, наступне: «Чинними Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЄ від 17.10.2005р. № 910 (зі змінами, внесеними Постановою НКРЄ від 04.02.2010р. № 105 та зареєстрованими Мінюстом України 23.04.2010р. за № 304/17599) встановлений певний порядок улаштування та здійснення обліку електричної енергії (а саме: п.п. 3.1., 1.5.6, 3.26 ПКЕЕ) відповідно до якого і проводить свою роботу зі споживачами ВАТ «Запоріжжяобленерго». Згідно з положеннями пункту 2 постанови НКРЄ від 17.10.2005р. № 910 встановлено, що електропостачальні організації, які здійснюють діяльність на закріпленій території, зобов’язані врегулювати відносини згідно з вимогами абзацу другого п. 1.10. Правил із власниками технологічних електричних мереж незалежно від розміру середньомісячного обсягу передачі електричної енергії протягом п’яти років від дати набрання чинності цією постановою. Тобто термін виконання постанови НКРЄ України закінчився 18.11.2010р. КП“Михайлівське житлово-комунальне господарство” Михайлівської селищної ради Запорізької області було необхідно в термін до 18.11.2010р. улаштувати розрахункові обліки та укласти договори про використання технологічних електричних мереж згідно листа від 14.09.2010р. № 007-44/5939 ВАТ «Запоріжжяобленерго»та у відповідності до вимог нормативних документів встановити розрахункові обліки на межі балансової належності і таким чином, щоб була можливість забезпечити складання балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків. Згідно п. 3.4 ПКЕЕ усунути порушення у термін до 30.12.2010р. У разі невиконання з боку КП “Михайлівське житлово-комунальне господарство” Михайлівської селищної ради Запорізької області вимог п. 3.26. ПКЕЕ, вимог ПУЕ щодо улаштування приладів розрахункового обліку та положення пункту 2 Постанови НКРЄ, Михайлівський РЕМ буде вимушений відповідно до п. 7.5.6. та п. 7.5.7. ПКЕЕ, починаючи з 30.12.2010р. проводити відключення всіх об’єктів, що знаходяться у договорі про постачання електричної енергії від 01.01.2009р. № 191. Вся відповідальність за можливі негативні наслідки пов’язані з відключенням покладаються на КП “Михайлівське житлово-комунальне господарство” Михайлівської селищної ради Запорізької області».

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 статі 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржений акт за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання.

У зв’язку з цим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у даній справі підлягає припиненню, так як спір такої категорії не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Крім того, відповідачем у позовній заяві зазначено Михайлівський район електричних мереж ВСП ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

Із змісту ст.ст. 1, 16, 21 ГПК України слідує, що сторонами у процесі, який розглядається в порядку господарського судочинства, можуть бути підприємства, установи, організації, наділені статусом юридичної особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. У випадках, встановлених законом, сторонами можуть бути фізичні особи (зокрема, по спорах, які виникають із корпоративних відносин).

Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 64 цього Кодексу підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Аналогічні положення визначені ст. 95 Цивільного кодексу України.

До того ж, в судовому засіданні 01.02.2011р. позивачем на вимогу суду надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої станом на 19.01.2011р. юридична особа Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»зареєстрована за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14.

Таким чином, відповідачем у справі може бути саме підприємство, а не його філія.

На підставі ст. 47 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, сплачені позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню.

Керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 9/62/10 припинити, так як спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Видати Комунальному підприємству “Михайлівське житлово-комунальне господарство” Михайлівської селищної ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 35319513) довідку про повернення із Державного бюджету України державного мита в розмірі 85 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 915 від 16.12.2010р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., сплачених за платіжним дорученням № 990 від 28.12.2010р.

Суддя                                         О.С. Боєва