Рішення № 14349400, 13.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10 Справа № 24/333/10

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій і компанія”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод імені Кірова”, 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Миру, 1

про стягнення 27 300,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Чутчев І.А., довіреність від 09.12.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

15.10.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій і компанія” (надалі –ТОВ “Меркурій і компанія”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Машинобудіний завод імені Кірова” (далі –ВАТ “Машинобудівний завод імені Кірова”) про стягнення з відповідача 27 300,00 грн. основного боргу за отриманий товар згідно накладних.

Ухвалою від 18.10.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/333/10, судове засідання призначено на 17.11.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.11.2010р. розгляд справи відкладено на 13.12.2010р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 12.12.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на видаткові накладні № РН-0000144 від 16.02.2007р., № РН-0000344 від 04.05.2007р., № РН-0000378 від 22.05.2007р., № РН-0000849 від 12.10.2007р., згідно яких відповідачу поставлено чавун переробний ПЛ-1,2, феросиліцій ФС-65 на загальну суму 27300,00 грн. Свої зобов’язання щодо оплати товару позивач не виконав, у зв’язку з чим на адресу останнього направлено вимога від 19.03.2010р.про сплату боргу. Однак вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Враховуючи викладене позивач просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратили чинність, деякі роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - відповідачів - учасників судового процесу.

Процесуальні документи надсилались судом на адресу відповідача, вказаній у позовній заяві.

Отже, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на видаткові накладні № РН-0000144 від 16.02.2007р. на суму 18 500,00 грн., № РН-0000344 від 04.05.2007р. на суму 3 350,00 грн., № РН-0000378 від 22.05.2007р. на суму 3 350,00 грн., № РН-0000849 від 12.10.2007р. на суму 2 100,00 грн., відповідно до яких відповідачу поставлено чавун переробний ПЛ-1,2, феросиліцій ФС-65 на загальну суму 27300,00 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується вказаними видатковими накладними та довіреностями, які видані уповноваженій особі відповідача (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов’язковість письмової форми договору поставки.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у поставці товару, а обов’язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

З матеріалів справи вбачається, що за видатковими накладними відповідачу передано товар на загальну суму 27 300,00 грн.

Про прийняття ВАТ “Машинобудівельний завод імені Кірова” запропонованих умов купівлі - продажу свідчить самі видаткові накладні та підпис на цій накладній та довіреності, що підтверджує факт отримання товару.

Виходячи з цього, у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача була надіслана вимога від 15.03.2010р. № 15/03 про сплату боргу за отриманий товар на суму 27 300,00 грн. Факт відправлення вимоги підтверджується фіскальним чеком від 19.03.2010р. № 8957.

Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді ВАТ “Машинобудівельний завод імені Кірова” має заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 27 300,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобов’язань, внаслідок чого суд знаходить позовні вимоги про стягнення 27 300,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –273,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод імені Кірова” (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 34517770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій і компанія” (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 33701276, р/р 26002038960302 в АКИБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) - 27300 (двадцять сім тисяч триста ) грн. 00 коп. основного боргу, 273 (двісті сімдесят три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 30.12.2010 р.