Рішення № 14349229, 20.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.10 Справа № 16/263/10

За позовом 1 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2 товариства з обмеженою відповідальністю “Петрівське” (72123, с.Петрівка Приморського району Запорізької області, вул.Радянська, 13, код ЄДРПОУ 30896330)

до відповідача-1 ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент.№ НОМЕР_1)

до відповідача-2 - ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

про стягнення з відповідача 1 на користь ТОВ “Петрівське” суми відсотків в розмірі 1092,33 грн., стягнення з відповідача 2 на користь ТОВ “Петрівське” суми відсотків в розмірі 766,16 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача 1 - ОСОБА_1, особисто

від позивача 2 - Коваль Ф.Ф. (дов. б/н від 29.04.2010)

від відповідача 1 - ОСОБА_5 (дов. № 3304 від 08.11.2010), ОСОБА_6 (дов. № 3163 від 25.10.2010), ОСОБА_2, особисто

від відповідача 2 - не зявився

В засіданні приймає участь державний реєстратор Козирь Р.Р. (дов. № 01-04/4597 від 16.12.2010)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачів ОСОБА_1 та ТОВ “Петрівське” 1393,15 грн. відсотків та стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів 464,38 грн. відсотків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2010 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/263/10 з призначенням судового засідання на 10.11.2010. Ухвалою від 10.11.2010 розгляд справи відкладався до 01.12.2010, ухвалою від 01.12.2010 до 20.12.2010. В засіданні 20.12.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Поданою до початку судового розгляду заявою, яка була прийнята судом, позивачі змінили предмет позову. Просять стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Петрівське” суму відсотків в розмірі 1092,33 грн. за період з 04.04.2001 по 22.11.2004 та з ОСОБА_3 на користь ТОВ “Петрівське” суму відсотків в розмірі 776,16 грн. за період з 04.04.2001 по 05.01.2009. Саме ці вимоги є предметом розгляду даної справи.

Позивачі позов підтримали, просять його задовольнити. Суду пояснили, що ОСОБА_1 при створенні ТОВ “Петрівське” було внесено повну суму статутного фонду товариства, а відповідачі порушили порядок формування статутного фонду, внески до нього не здійснили. На підтвердження сплати коштів представили суду довідку Приморського відділення ЗРУ ПриватБанку від 27.02.2009 № 26 та прибутковий касовий ордер від 05.05.2000. Також вказали на те, що за рішенням загальних зборів засновників ТОВ “Петрівське” від 28.03.2000 (протокол № 1 від 28.03.2000) обовязок по оформленню необхідної документації, відкриття тимчасового рахунку в установі банку для внесення вкладів засновниками в статутний фонд товариства було покладено на ОСОБА_3, однак вона того не виконала. Невиконання обовязку ОСОБА_3 підтвердила власною заявою від 05.01.2009 на імя позивачів, пояснивши це відсутністю коштів. Цією ж заявою ОСОБА_3 підтвердила той факт, що ні вона сама, ні ОСОБА_2 не внесли грошові кошти до статутного фонду ТОВ “Петровське” та що її заборгованість складає 1000,00 грн., а ОСОБА_2 3000,00 грн. Із згаданої заяви ОСОБА_3 позивачам стало відомо про порушення з боку відповідачів порядку формування статутного фонду товариства. На підставі зазначеного просять стягнути з відповідачів 10 відсотків річних від недовнесеної суми за кожен місяць прострочки, що передбачено п.3 установчого договору ТОВ “Петрівське”.

Відповідач 1 проти позову заперечив, про що представив суду відзив. Вказав, що на момент реєстрації ТОВ “Петрівське” учасниками було виконано вимоги Законів України “Про господарські товариства”, “Про підприємства” та Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності”, що діяли на час реєстрації товариства, та внесено передбачені установчими документами вклади. Так, ОСОБА_2 було внесено 3000 грн., ОСОБА_3 1000 грн. та ОСОБА_1 4000 грн. На думку відповідача-1 твердження позивача про те, що статутний фонд сформований 05.05.2000 виключно ним не відповідає дійсності. Крім того, відповідач-1 зауважив, що у ОСОБА_1 були відсутні будь-які підстави сплачувати 8000 грн., оскільки його частка у статутному фонді складає 4000 грн. Надану позивачами в якості доказу довідку Приморського відділення ЗРУ ПриватБанк не вважає належним доказом, оскільки з неї вбачається, що клієнтом 05.05.2000 були здані готівкою кошти в розмірі 8000 грн., але не вбачається саме яким клієнтом та з яким цільовим призначенням. Також відповідач-1 відзначив, що державним реєстратором взагалі не було б зареєстровано товариство без внесення вкладів до статутного фонду. Пояснив, що гроші в розмірі 8000 грн. були внесені на депозитний рахунок реєстратора, а вже після реєстрації ОСОБА_3 внесла ці кошти на рахунок товариства. Вважає, що доводи позивачів про внесення до статутного фонду ОСОБА_1 8000 грн. також спростовуються тим фактом, що статутний фонд товариства не переглядався та не збільшувався, що мало б відбутись при внесенні учасником суми внеску більшого за передбачений в два рази.

Відповідач-2 в судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду у даній справі не виконав, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвалу суду від 20.10.2010 про призначення справи до розгляду 28.10.2010 отримано ОСОБА_3 особисто, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача-2 до суду не надходило.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач-2 правом на захист своїх інтересів не скористався.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Справу розглянуто з врахуванням положень наведеної норми за наявними у справі матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Відповідач -1 заявив клопотання про застосування у даній справі строку позовної давності та зазначив, що цей строк позивачами пропущений.

Позивач-2, спочатку розділяючи позицію з позивачем-1 щодо дізнання про порушення відповідачами формування статутного фонду з листа ОСОБА_3 від 05.01.2009 та правильності відрахування строку позовної давності від цієї дати, потім заявив клопотання про відновлення строку позовної давності, визнавши причини пропуску цього строку поважними.

Державний реєстратор Приморської районної державної реєстрації, присутній в судовому засіданні, надав суду усні та письмові пояснення стосовно державної реєстрації ТОВ “Петрівське”, згідно з якими вважає, що державна реєстрація ТОВ “Петрівське” відбулася з порушенням норм законодавства в частині невнесення засновниками у відповідності до вимог Закону України “Про господарські товариства” вкладів до статутного фонду, оскільки на час реєстрації 03.04.2000 будь-який документ, визначений діючим законодавством та підтверджуючий формування статутного фонду був відсутній. Разом з тим в реєстраційній справі наявний прибутковий касовий ордер № 5 від 05.05.2000, який свідчить про внесення ОСОБА_1 8000,00 грн. до статутного фонду. Також реєстратор зауважив, що за Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” скасування реєстраційних дій здійснюється лише за рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, суд встановив наступне.

28.03.2000 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засновниками вирішено створити ТОВ “Петрівське”, що оформлено протоколом загальних зборів засновників ТОВ “Петрівське” № 1 від 28.03.2000.

03.04.2000 Приморською районною державною адміністрацією зареєстровано установчий договір та статут ТОВ “Петрівське” (реєстраційний № 02126372 ю 0010052).

У відповідності до ст.52 Закону України “Про господарські товариства” в редакції, діючий та момент реєстрації ТОВ “Петрівське”, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобовязаний внести не менше 30 відсотків вказаного у установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобовязаний внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобовязання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Згідно з розділом 3 установчого договору ТОВ “Петрівське” для забезпечення фінансово-господарської діяльності, а також для гарантії майнових зобовязань товариства, за рахунок грошових внесків, майнових та земельних паїв учасників формується статутний фонд, який не може бути менший за 100 розмірів мінімальних заробітних плат на час реєстрації статуту (п.3.1). Статутний фонд товариства в грошовому виразі складає 8000,00 грн. (п.3.2). На час державної реєстрації товариства учасники зобовязані внести не менше 30 відсотків свого внеску в статутний фонд товариства (п.3.3). Кожен з учасників зобовязаний не пізніше одного року з часу державної реєстрації повністю сплатити свій внесок до статутного фонду (п.3.4). В разі невиконання вимог п.3.4 установчого договору, тобто в разі невнесення вкладу в повному обсязі, учасник сплачує 10 відсотків річних від невнесеної суми за кожен місяць прострочення.

З п.3.10 установчого договору ТОВ “Петрівське” слідує, що персональна доля ОСОБА_1 у статутному фонді товариства складає 4000,00 грн. (50 відсотків, 4 голоси), доля ОСОБА_2 3000,00 грн. (37,5 відсотків, 3 голоси), доля ОСОБА_3 1000,00 грн. (12,5 відсотків, 1 голос).

Судом при розгляді справи досліджено матеріали реєстраційної справи ТОВ “Петровське” (в оригіналах), які було витребувано від Приморської районної державної адміністрації.

В реєстраційній справі міститься квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 05.05.2000, якою підтверджується внесення ОСОБА_1 8000,00 грн. в рахунок внеску до статутного фонду ТОВ “Петрівське”.

Наданою суду довідкою Приморської районної державної адміністрації від 25.01.2010 № 05/14/5 підтверджується, що згідно з прибутковим касовим ордером № 5 від 05.05.2000 ТОВ “Петрівське” прийняло від ОСОБА_1 внесок до статутного фонду в розмірі 8000,00 грн.

Представленою суду довідкою Приморського відділення Запорізького регіонального управління ЗАТ “КБ ПриватБанк” від 27.02.2009 № 26 підтверджується, що 05.05.2000 клієнтом на користь ТОВ “Петрівське” були здані готівкові кошти в сумі 8000,00 грн.

З наведених доказів у їх зіставленні слідує, що ОСОБА_1 у якості внеску до статутного фонду ТОВ “Петрівське” здійснено платіж в сумі 8000,00 грн. - у розмірі визначеного установчим договором статутного фонду.

Щодо здійснення внесків іншими засновниками відповідачами у даній справі, то таких доказів матеріали справи не містять.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування покладено на сторони.

Відповідачі факту невнесення їх визначених установчим договором часток не спростували.

Натомість.

Суду представлені висновок № 19/08 від 23.12.2008 судово-економічної експертизи, проведеної Регіональним судово-експертним бюро м.Запоріжжя, а також висновок № 106 від 23.12.2009 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області.

З вказаних висновків слідує, що експертизи проводилися на підставі ухвали господарського суду Запорізької області, винесеної у справі № 10/303/10, предметом якої являється вимога про стягнення з ТОВ “Петровське” на користь ОСОБА_2 суми платежу в звязку з виходом зі складу учасників.

Відповідач-1 спирається на висновки експертів, стверджуючи, що ними підтверджується факт його участі в ТОВ “Петровське” з часткою внеску до статутного фонду суми 3000,00 грн., що складає 37,5% від статутного фонду, оскільки висновками визначені суми, що підлягають виплаті в звязку з його виходом з такої участі. Такі твердження є помилковим.

Не заперечується, що у висновках йдеться про визначені експертами суми, які має отримати ОСОБА_2 при виході з ТОВ “Петрівське”, але ж при тій умові якщо він являвся учасником товариства з виконаною дольовою участю в розмірі 37,5%.

Тобто визначені експертизами суми є умовними. Твердження експертів про факт внесення ОСОБА_2 передбаченого установчим договором вкладу відсутні.

У висновку № 106 від 23.12.2009 зазначається про те, що аналітика статутного капіталу та первинні документи, підтверджуючі грошовий внесок до статутного фонду ТОВ “Петрівське” в розмірі 3000,00 грн. ОСОБА_2 на дослідження не представлені.

У висновку № 19/08 від 23.12.2008 також зазначається про ненадання ОСОБА_2 первинних документів на підтвердження здійснення внеску в розмірі 3000,00 грн.

Але у будь-якому разі висновок експерта не носить обовязкового для суду характеру.

В звязку з тим, що дата реєстрації статуту ТОВ “Петровське” передує даті прибуткового касового ордеру, згідно з яким ОСОБА_1 здійснив внесок до статутного фонду, а також в звязку із здійсненням ним внеску у більшому, ніж передбачено установчим договором, розмірі без внесення при цьому відповідних змін до договору та статуту слід відзначити, що діюче цивільне законодавство виходить з презумпції дійсності правочинів. Недійсність останніх може бути передбачена виключно законом або встановлена виключно судом.

З презумпції дійсності угод виходило й законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних відносин.

Докази недійсності установчого договору та статуту позивача-1 відсутні, дії реєстратора щодо державної реєстрації ТОВ “Петрівське” не оскаржувалися.

Як пояснили присутні в судовому засіданні грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., що спрямовувалися на формування статутного фонду та які було оприбутковано за прибутковим касовим ордером № 5 від 05.05.2000, на момент державної реєстрації ТОВ “Петрівське” знаходилися на депозитному рахунку Приморської райдержадміністрації.

Крім зазначеного вище, відповідач-1 в обґрунтування своїх заперечень спирається на адресовані йому листи ТОВ “Петрівське” від 17.01.2008 № 45 та від 26.02.2008 № 131, у яких ТОВ “Петрівське” визнає факт внесення ОСОБА_2 частки до статутного фонду товариства та зазначає про можливість її повернення, але ці листи не являються підтвердженням здійснення такого внеску.

Доказами, підтверджуючими оплату, є насамперед платіжні документи, але такі документи, що б підтверджували сплату ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок здійснення внеску до статутного фонду ТОВ “Петрівське” в реєстраційній справі цього товариства відсутні, відповідачами не представлені.

Натомість, квитанція до прибуткового касового ордеру № 5 від 05.05.2000, що міститься в реєстраційній справі ТОВ “Петрівське”, та довідка Приморського відділення ЗРУ ЗАТ “КБ ПриватБанк” № 26 від 27.02.2009, про які зазначалося вище, однозначно свідчать про здійснення єдиного платежу в розмірі 8000,00 грн. на користь ТОВ “Петрівське” ОСОБА_1 Призначенням платежу також однозначно зазначено внесок до статного фонду.

З пояснень позивачів та обставин справи у їх сукупності вбачається, що первісно ОСОБА_1, який являвся керівником ТОВ “Петрівське”, вважав, що вніс до статутного фонду ТОВ “Петрівське” як свою частку, так і частку інших двох засновників, але такого не може мати місця. Відповідні довіреності на вчинення таких дій від імені інших засновників відсутні.

Помилковість у поглядах чи перебування в омані не може впливати на встановлення на підставі існуючих доказів обставин, які фактично склалися.

Слід також зазначити і про існування заяви ОСОБА_3 від 05.01.2009 на імя ТОВ “Петрівське”, у якій вона підтверджує невиконання покладених на неї рішенням загальних зборів товариства обовязків щодо формування статутного фонду в звязку з відсутністю коштів, а також те, що вона з ОСОБА_2 вирішили за можливе не повідомляти ОСОБА_1 про невиконання своїх обовязків при формуванні статутного фонду. В цій же заяві ОСОБА_3 вказує, що її заборгованість до статутного фонду дорівнює 1000,00 грн., а заборгованість ОСОБА_2 3000,00 грн., у звязку з чим просить усунути порушення, які сталися.

Таким чином, матеріалами справи та наданими поясненнями підтверджується факт невнесення відповідачами їх часток до статутного фонду ТОВ “Петрівське”, що згідно зі ст.52 “Про господарські товариства”, а також згідно з умовами установчого договору ТОВ “Петрівське” за спливом року з моменту реєстрації товариства тягне обовязок зі сплати 10% річних з невнесеної суми на користь товариства.

Як зазначалося вище, відповідачем-1 заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.261 Цивільного кодексу України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується виключно за заявою сторони у спорі. Слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Разом з цим передбачено, що у випадку визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Позивачем-2 заявлено клопотання про відновлення строку позовної давності, яке суд вважає за необхідне задовольнити, спрямовуючи це на захист прав та інтересів ТОВ “Петрівське”, яке, незважаючи на суперечливі обставини, що склалися в нього, тривалий час здійснює статутну діяльність, забезпечує працевлаштування тощо.

Заявлення позивачем-2 ТОВ “Петрівське” вимоги про стягнення з відповідачів 10% відсотків від невнесеної до статутного фонду суми є правомірним та обґрунтованим.

Однак позов ТОВ “Петрівське” до відповідачів підлягає частковому задоволенню, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем 2 залишено поза увагою встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності, з врахуванням якого з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Петрівське” підлягає стягненню 901 грн. 43 коп. відсотків за період з 04.04.2001 по 04.04.2004, з ОСОБА_3 на користь ТОВ “Петрівське” 300,48 грн. за той же період.

В позові ОСОБА_1 до відповідачів відмовляється, оскільки закон передбачає сплату заявлених до стягнення сум на користь товариства, але не на користь його засновників.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) слід покласти на відповідачів в рівних долях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ТОВ “Петрівське” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Петрівське” (72123, с.Петрівка Приморського району Запорізької області, вул.Радянська, 13, код ЄДРПОУ 30896330) 901 грн. 00 коп. відсотків та 169 грн. 00 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Петрівське” (72123, с.Петрівка Приморського району Запорізької області, вул.Радянська, 13, код ЄДРПОУ 30896330) 300 грн. 48 коп. відсотків та 169 грн. 00 коп. судових витрат.

. В решті частині позовних вимог ТОВ “Петрівське” відмовити.

. Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Видати відповідні накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 24.12.2010.