Рішення № 14349030, 10.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.11 р. Справа № 29/8

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост”, м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван”, м.Донецьк

про: стягнення 74 833,71грн.

за участю:

представника Позивача – Гранкіна А.В. (за довіреністю від 01.02.2011р.)

представника Відповідача – Плотнікова О.С. (за довіреністю від 21.01.2011р.)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 21.02.2011р. по 10.03.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтмост”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення 74 833,71грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтмост” помилково перерахувало Приватному підприємству Ремонтно - строительная фирма „Сван” кошти у розмірі 74 202,48грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: платіжного доручення №178 від 30.07.2010р. на суму 74202,48грн., вимоги про повернення грошових коштів на суму 74 202,48грн. від 16.08.2010р. №042, акту звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 74 202,48грн., рахунку-фактури №СФ-0000053 від 18.06.2010р., статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост”, свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про юридичну адресу та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

02.02.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: наказу про призначення директора, довідки про юридичну адресу та рахунки.

21.02.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: статуту та свідоцтва про державну реєстрацію Приватного підприємства „Ремонтно – строительная фирма „Сван”, листа №86 від 17.11.2010р., листа від 02.06.2010р. №1821-9/0911233, постанови про арешт коштів боржника від 02.06.2010р.

10.03.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому вказують, що між ТОВ „Альтмост” та ПП РБФ „Сван” ніколи не було договірних відношень. Так 18.06.2010 року було виписано рахунок – фактура „СФ-0000053 на придбання будівельних матеріалів дорожнього будівництва „Альтком” на суму 74 202,48грн. строком дійсності до сплати до 21.06.2010р. Згідно рішення суду Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського району м.Донецька накладено арешт на грошові кошти боржника постановою ВП №15629790 від 02.06.2010 року. ТОВ „Альтмост” 30.07.2010 року згідно виписаного рахунку №СФ-000053 від 18.06.2010 року виписаного на інше підприємство перерахувало грошові кошти у розмірі 74 202,48грн. ТОВ „Альтмост” 16.08.2010р. надало вимогу про повернення грошових коштів, однак ПП РБФ „Сван” не змогло повернути грошові кошти оскільки накладено арешт на розрахункові рахунки. ПП РБФ „Сван” не заперечує повернути помилково надходженні грошові кошти ТОВ „Альтмост” у розмірі 74 202,48грн., однак заперечують проти нарахування індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн., оскільки не повернення перерахованої суми відбулося не з вини підприємства.

10.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн.

Представники Позивача у судове засідання з’явились, підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання з’явились, підтримали доводи викладені у відзиві.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтмост” (Позивач) згідно платіжного доручення №178 від 30.07.2010р. здійснило помилкову оплату на рахунок №26004015110089 в ф-ю АТ „Укрексімбанк” на адресу ПП Ремонтно – строительная фирма Сван (Відповідач) з призначенням платежу мовою оригіналу: „оплата за стройматериалы согласно счета №СФ-0000053 от 18.06.2010р. у т.ч. ПДВ 12367,08грн.

16.08.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу про повернення грошових коштів на суму 74 202,48грн. №042, де просять повернути помилково перераховані кошти. Відповідачем вказаний лист отримано, що підтверджується поштовим повідомленням з позначкою вручено 28.10.2010р. та з підписом Відповідача, проте повернення коштів не відбулось.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом Позивачем 30 липня 2011р. на розрахунковий рахунок Приватного підприємства Ремонтно - строительная фирма „Сван”була помилково перерахована сума, що підтверджується платіжним дорученням №178 від 30.07.2010р. На прохання повернути помилково надіслані кошти, Позивачу було відмовлено.

Особа, яка набула майно та зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога №042 від 16.08.10р., яка направлена Відповідачу з вимогою повернути помилково перераховані кошти (докази направлення підтверджені поштовим повідомленням про з доказами отримання листа ) є вимогою повернути помилково перераховані кошти. Відтак 28.10.2010 +7 днів, отже у Позивача виникло саме 05.11.2010 року право на повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 74 202,48грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення помилково перерахованих коштів у розмірі 74 202,48грн., які задовольняє у повному обсягу.

При цьому, відносно врахування позиції відповідача щодо визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост” в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

10.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн.

Позивачу роз’яснені наслідки їх процесуальних дій, у т.ч. те, що витрати по держмиту та технічному забезпеченню судового процесу за подання позову поверненню не підлягають та відносяться на нього. Припинення провадження по справі – це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судовго процесу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”) передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван”, м.Донецьк про стягнення 74 833,71грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван” (83057, м.Донецьк, вул.Хіміков, 44/40, ЄДРПОУ 30998036, р/р 260076784 у ВАТ „ЕрстеБанк”, МФО 380009, ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост” (83060, м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, 163, ЄДРПОУ 35683453, р/р 26007000100449 у філії „Донецька дирекція ПАТ „БанкКамбіо”, МФО 394523) кошти у сумі 74 202,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван”, м.Донецьк про стягання індексу інфляції у розмірі 222,61грн. та 3% річних у розмірі 408,62грн. припинити.

4. Стягнути з Приватного підприємства „Ремонтно - строительная фирма „Сван” (83057, м.Донецьк, вул.Хіміков, 44/40, ЄДРПОУ 30998036, р/р 260076784 у ВАТ „ЕрстеБанк”, МФО 380009, ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтмост” (83060, м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, 163, ЄДРПОУ 35683453, р/р 26007000100449 у філії „Донецька дирекція ПАТ „БанкКамбіо”, МФО 394523) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 742,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 10.03.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.