Рішення № 14348901, 15.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.11 р. Справа № 37/48

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди №882-Ж від 22.01.2007р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 21076,84грн., послуг в розмірі 159,88грн. та пені в розмірі 811,53грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора не зявився;

від Позивача не зявився;

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 28.02.2011р. на 15.03.2011р.

У судовому засіданні 15.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі Позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 21076,84грн. і пені в сумі 811,53грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради як стягувача за реквізитами місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області на р/р №33213871700052, код ЄДРПОУ 3468694, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, код платежу 22080401, а також за послуги орендодавця в сумі 159,88грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради за реквізитами: р/р №35422004003177, код ЄДРПОУ 23599040, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №882-Ж від 22.01.2007р. з липня по листопад 2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди №882-Ж від 22.01.2007р. та рахунок заборгованості 1842/3 від 20.12.2010р..

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 28.02.2011р. надав пояснення (а.с.а.с.13,14), якими підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, а також додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.15-22)

Відповідач у судові засідання не зявлявся, витребуваних судом документів не надав, своєї позиції до відома суду не довів, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с.а.с.28, 30).

Прокурор та Позивач у судовому засідання 28.02.2011р. підтримали заявлені вимоги у повному обсягу, а у засідання 15.03.2011р. не зявилися, при цьому від Позивача надійшло клопотання №04/4-569 від 09.03.2011р. (а.с.29) про задоволення позовних вимог і здійснення розгляду справи без участі свого представника.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів, а також неявка інших учасників справи у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своє позиції по суті спору з представленням відповідних доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання учасників справи здійснювати свої процесуальні права та обовязки.

Вислухавши у судовому засіданні 28.02.2011р. представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення № 882-Ж (а.с.а.с. 6-8), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 333,10кв. м., для використання під офіс, строком до 01.02.2017р.

Означений договір 15.02.2011р. посвідчений нотаріально та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (а.с.8).

За змістом п. 2.3. Положення про Управління міського майна Маріупольської міської ради (а.с.а.с.20, 21) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача. В свою чергу, перебування будівлі, в якій розташований обєкт оренди, в комунальній власності підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.17).

Згідно умов п.п.4.2, 5.2-5.3. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобовязання:

- з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 43,30грн. щомісячно з розрахунку 0,13 гривень за 1 кв. м. орендованої площі;

- зі сплати орендної плати не пізніше 20 числа поточного місяця на реквізити одержувача Маріупольської міської ради у розмірі 2504,91грн. з розрахунку 7,52грн. за 1 кв.м. за перший місяць оренди з подальшим інфляційним коригуванням

Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.6. договору оренди закінчення строку оренди серед іншого віднесено до підстав припинення його дії, проте в п. 8.3. сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом місяця, він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

15.02.2007р. обєкт оренди у відповідності до п.2.1. договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складений і підписаний акт приймання-передачі №51021(а.с.18).

Задля забезпечення належного виконання Відповідачем грошових зобовязань, Позивачем виписувалися рахунки (а.с.10) за період з липня по листопад 2010р. включно у загальній сумі 21076,84грн. (орендна плата) і 159,88грн. (плата за послуги Орендодавця), обовязок з отримання яких у період з 11 по 19 число кожного місяця покладений на Орендаря. Через несплату означених рахунків на орендні платежі була нарахована пеня (а.с.11) у розмірі 811,53грн., на примусовому стягненні якої разом із сумою заборгованості наполягають Прокурор та Позивач.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків від 22.02.2011р. (а.с.16), складеного та надісланого (а.с.15) Позивачем на вимогу суду.

Суд розглядає справу в всіх заявлених позовних вимог, оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобовязань за договором оренди), а їх сумісний розгляд не перешкоджає зясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №882-Ж від 22.01.2007р. на оренду нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №882-Ж від 22.01.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із щомісячного здійснення платежу за послуги з обслуговування на користь Орендодавця та орендної плати не пізніше 20 числа поточного місяця на користь Маріупольської міської ради відповідно до умов п.п. 4.2., 5.2. договору оренди №882-Ж від 22.01.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобовязань за період з липня по листопад 2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 21076,84грн. та за послуги орендодавця в сумі 159,88грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобовязань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати та за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумах -21076,84грн. та 159,00грн. відповідно.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди №882-Ж від 22.01.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 811,53грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №882-Ж від 22.01.2007р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 21076,84грн., послуг в розмірі 159,88грн. та пені в розмірі 811,53грн.- задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача - Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) за реквізитами отримувача - місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401, заборгованість з орендної плати у сумі 21076,84грн. та пеню в сумі 811,53грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040, п/р 35422004003177 ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) заборгованість за послуги обслуговування в сумі 159,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету компенсацію державного мита в сумі 220 грн. 48 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.03.2011р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Попков Д.О.