Рішення № 14348290, 17.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.11р.Справа № 5005/2072/2011 За позовом Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 425т на відпуск теплової енергії від 01.11.2007р. у загальному розмірі 20 155,91 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпродзержинськтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 425т на відпуск теплової енергії від 01.11.2007р. у загальному розмірі 20 155,91 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 19 202,37 грн. - основний борг, 953,54 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 425т на відпуск теплової енергії від 01.11.2007р. в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.

Відповідач та позивач у судове засідання не з'явилися, відповідач відзиву на позов не надав, але сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 5191400052504 (по позивачу) та № 4910101648363 (по відповідачу), які повернулися до господарського суду з відміткою про отримання ухвал суду повноважними представниками.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір № 425т на відпуск теплової енергії (далі-Договір), предметом якого є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в договорі.

Згідно з п. 9.1 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 01.11.2008 р., в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору, позивач проводив постачання теплової енергії на протязі всього періоду, передбаченого договором, згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача за адресою: АДРЕСА_1 Джерело ДТЕУ. У період з листопада 2008 року по листопад 2010 року відповідачу була поставлена теплова енергія на загальну суму 20 014,55 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії за вказаний період.

Копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 32-43).

Згідно п. 5.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводиться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (облдержадміністрацією), або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Рішення ВК ДМР від 03.11.2006р. № 732. Тариф за 1 Гкал складає 271,05 грн. з ПДВ.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договору місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Вищевказані зобов'язання відповідачем були порушені, надані позивачем послуги були оплачені лише частково - в сумі 812,18 грн. Отже за відповідачем залишилась заборгованість в сумі 19 202,37 грн.

На підставі п. 5.1. договору позивачем була нарахована пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання в сумі 953,54 грн.

Доказів розірвання договору суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, за наданні послуги розрахувався лише частково - в сумі 812,18 грн., залишивши заборгованість у розмірі 19 202,37 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг у розмірі 19 202,37 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Заборгованість відповідача підтверджується договором, обґрунтованим розрахунком заборгованості за період з листопада 2008 року по листопад 2010 року, актами про постачання теплової енергії за вказаний період.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 19 202,37 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати в повному обсязі спожитої теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за договором № 425т на відпуск теплової енергії від 01.11.2007р. за період з листопада 2008р. по листопад 2010р. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 19 202,37 грн. не спростував.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору № 425т на відпуск теплової енергії від 01.11.2007р. за період з листопада 2008р. по листопад 2010р. в сумі 19 202,37 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Згідно п. 5.1 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Оскільки порушення строків оплати спожитої теплової енергії має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 01.08.2010р. по 29.11.2010р. у розмірі 953,54 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 953,54 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, буд.168; код ЄДРПОУ 03342573) - 19 202 грн. 37 коп. основного боргу, 953 грн. 54 коп. пені, 201 грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін