Рішення № 14348091, 15.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/463/2011

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Східно - Європейська індустріальна компанія", м. Дніпропетровськ

до Селянського фермерського господарства "Пролісок", с.Виноградівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення 4 710,00 грн.

та

за зустрічним позовом Селянського фермерського господарства "Пролісок", с.Виноградівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська обл.

до Товариства з додатковою відповідальністю "Східно - Європейська індустріальна компанія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 159 204,50 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Назарчук М.С., голова СФГ "Пролісок", Дубицький Ю.Г., представник за

довіреністю № б/н від 28.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянсько фермерського господарства "Пролісок", с.Виноградівка (далі - відповідач) про стягнення з відповідача понесені витрати у зв'язку з відмовою від товару на загальну суму 4 710 грн. та визнання відмови позивача від договору купівлі - продажу, укладеного з відповідачем.

Сума позову складається з наступних сум: 2 310,00 грн. - оренда плата за договором оренди № 01/05 від 30.04.10р., 2 000 грн. - валові витрати згідно висновку спеціаліста, 400грн. - вартість проведеного звіту спеціаліста.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 23-03/10-КД укладеною між сторонами 23.03. 2010 р. в частині відмови від прийняття товару.

28.02.11р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач посилається на порушення позивачем умов договору та вимог чинного законодавства України.

01.03.11р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Селянсько фермерського господарства "Пролісок" до Товариства з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія" про стягнення 159 204,50 грн.

Сума зустрічних позовних вимог складається з наступних сум: 140 800 грн. - попередня оплата за договором купівлі-продажу № 23-03/10-КД від 23.02.10р., 3 842,10 грн. - 3 % річних на суму попередньої оплати, 7 462,40 грн. - інфляційні витрати на суму неповернутої попередньої оплати, 1050 грн. - витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 20/01/2011 від 20.01.11р., 6050 грн. - витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 24/01/2011 від 24.01.11р.

Ухвалою господарського суду від 01.03.11р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, відкладено розгляд справи на 15.03.11р., зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія" надати відзив на зустрічний позов.

15.03.11р. у судове засідання повноважний представник Товариства з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія" не з'явився, відзив на зустрічний позов не надав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є відмітка в матеріалах справи (арк. 91 Том 1).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 15.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом.

23.03.2010р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія" (далі-позивач) та Селянським фермерським господарством "Пролісок" (далі-відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу № 23-03/10-КД (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити на умовах обумовлених цим договором, а відповідач сплатити та прийняти аміачну селітру (надалі-Товар) на умовах, обумовлених цим договором.

Згідно п. 1.2. Договору, кількість товару складає 64 тонни.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сторони домовились, що позивач поставляє відповідачу товар у розмірі 64 тонни. Товар поставляється запакованим в поліпропіленові з поліетиленовим вкладишем клапані мішки по 50 кг з русько-англійським маркуванням виробника.

Сторони домовились, що запакований у мішки товар, транспортується у критих залізних вагонах (чи автомобільним транспортом), в не пакетованому вигляді. Мішки з товаром не пакетуються, а вкладаються безпосередньо у транспортний засіб. Піддони не використовуються (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що позивач вказує ціну на товар в рахунку-фактурі в гривнях за одну тону з урахуванням ПДВ на умовах FCA станції П'ятихатки (Інкотермс 2000).

Вартість 1 тонни товару складає 2 200 гривень з урахуванням ПДВ (п. 3.2. Договору).

При поставці товару залізничним транспортом, відповідач додатково сплачує оплату ж/д тарифу до станції призначення та сплату ж/д тарифу за повернення рухомого составу при відправці товару у власних вагонах Вантажовідправника (п.3.3. Договору).

В п.3.4. Договору зазначено, що загальна сума договору приблизно складає 140 800 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. Договору, якість товару підтверджується результатом аналізу виданим заводом-виробником.

Умови оплати - 100 % попередня оплата вартості товару та вартості залізничного тарифу. Оплата проводиться відповідачем на протязі 3 календарних днів, на підставі виставленого позивачем рахунку (п.5.1. Договору).

Відповідно п. 6.1. Договору товар поставляється на умовах FCA станції відповідача (Інкотермс 2000). Строк поставки - на протязі 10 календарних днів з моменту попередньої оплати, згідно затвердженого сторонами графіку. Дата поставки - дата штампу ж.д. станції відповідача на ж.д. накладній - при відвантаженні ж.д. транспортом.

При поставці залізничним транспортом відвантаження товару проводиться на основі письмової заявки відповідача чи її факсимільної копії, у котрій вказуються реквізити вантажоодержувача: його повне найменування (без скорочення), поштовий індекс та адресу, залізнична станція призначення, код залізничної станції, найменування залізної дороги та чотирьохзначний код отримувача. Відповідач зобов'язується передати позивачу оригінали факсимільних копій письмових заявок на розвантаження товару ( п.6.2. Договору).

За порушення договірних зобов'язань, вимог до якості продукції або інших правил здійснення господарської діяльності сторони несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України ( п. 7.1. Договору).

У випадку виникнення спорів та розбіжностей по даному договору або у зв'язку з ним, останнє підлягає розгляду (з урахуванням досудової процедури врегулювання спорів шляхом направлення в адресу винної сторони претензії) відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду претензії - 30 календарних днів з моменту її отримання ( п. 7.2. Договору).

На підставі п. 5.1. Договору та виставленого позивачем рахунку, відповідачем було зроблено 100 % попередню оплату на рахунок позивача у розмірі 140 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 23.03.10 р.

Для виконання умов договору, позивачем було укладено договір з поставником товару - ТОВ "Діметра-плюс" № 092 від 02.04.10 р., відповідно до якого ТОВ "Діметра-плюс" зобов'язане передати, а позивач прийняти та сплатити хімічну продукцію, по кількості, номенклатурі, вартості, строкам та умовах поставки відповідно умовам дійсного договору і Специфікацій до нього, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1. Договору № 092).

Згідно специфікації № 01 до договору № 092 від 02.04.2010 року для позивача від ТОВ "Діметра-плюс" було поставлено аміачну селітру ГОСТ 2-85 виробництва ТОВ "Концерн "Стирол" у кількості 60 тонн, на суму 124 800,00 грн., яка 06.04.2010р. була перерахована позивачем на рахунок ТОВ "Діметра-плюс", що підтверджує платіжне доручення № 6.

Як зазначає позивач, на підставі п.3.3, 6.2. Договору відповідач зобов'язаний був надати залізничні реквізити та сплатити залізничний тариф, що з його боку не було виконано, чим порушено умови договору. За даними наслідками позивач не зміг поставити товар у визначений договором строк та здійснити поставку залізничним транспортом.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 01 АА від 12.04.10 року та накладної № 1714 від 12.04.10 року позивачем було зроблено поставку першої партії товару автомобільним транспортом у кількості 20 тонн на суму 44 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, якість товару підтверджується результатом аналізу виданим заводом-виробником. На виконання вимог даного пункту договору відповідачу було надано копію паспорту № 53 заводу виробника товару.

Як вважає позивач, поставлений товар відповідає всім вимогам договору по якості та кількості, але 13.04.10р. відповідач відмовився прийняти товар, оскільки останній хоче отримати продукцію Російського виробника, про що складено акт про відмову відповідача приймати вантаж.

За даними наслідками позивач був змушений укласти договір оренди складського приміщення з ТОВ "Мальва" №01/05 від 30.04.10 року для зберігання товару, від якого відмовився відповідач.

Відповідно до платіжного доручення № 16 від 05.05.10 року орендна плата за вказаним договором за весь час оренди приміщення склала 2 310,00 грн.

Внаслідок погодних умов товар був затоплений та зіпсований, про що свідчить звіт про оцінку майна. Згідно висновку спеціаліста, вартість оцінюваного товару станом на 25.06.10 року складає 1 (одна) гривня та вказаний товар непридатний до використання.

Згідно п. 7 звіту спеціаліста, валові витрати складають 2 000 грн., які включають:

- вивіз та захоронення непригодного товару - 1 500 грн.,

- прибирання приміщення - 500 грн.

Вартість проведеного звіту спеціаліста становить 400 грн., що підтверджується квитанцією № 4367964 від 16.07.10р.

Таким чином, позивач просить визнати відмову від договору купівлі-продажу № 23-03/10-КД від 23.02.10р. укладеного між сторонами та стягнути з відповідача понесені ним витрати у зв'язку з відмовою відповідача від товару на загальну суму 4 710 грн., з них: 2310,00 грн. - оренда плата за договором оренди № 01/05 від 30.04.10р., 2 000 грн. - валові витрати згідно висновку спеціаліста, 400 грн. - вартість проведеного звіту спеціаліста.

28.02.11р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач посилається на порушення позивачем умов договору та вимог чинного законодавства України.

Як зазначає відповідач, позивачем в порушення вимог п. 5.1 в рахунку-фактурі № ПР-230310-14 від 23.02.10р. зазначено тільки вартість товару, вартість тарифу залізниці позивачем не вказано, що свідчить про те, що позивач не збирався здійснювати поставку залізничним транспортом.

Також, позивачем було порушено умови п. 1.2 Договору, а саме, як вбачається з позовної заяви позивачем було здійснено поставку тільки 21 тонни.

Крім того, відповідно до п. 6.1. Договору, поставка повинна була бути здійснена протягом 10 днів з моменту внесення попередньої оплати, але позивач, як зазначив у позовній заяві здійснив поставку товару 13.04.10р., тобто через 20 днів.

Щодо якості товару, відповідач посилається на п.4.1. Договору, відповідно якого якість товару підтверджується результатом аналізу виданим заводом-виробником, а не паспортом заводу виробника товару.

У судовому засіданні, представники відповідача повідомили про те, що жодних претензій про вимогу прийняти товар або про відмову від даного договору від позивача не отримували.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір відповідно до цивільного законодавства України є різновидом правочину.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України).

На підставі ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України, позивач відмовляється від договору купівлі-продажу та просить стягнути з відповідача понесені ним витрати у зв'язку з відмовою від товару на загальну суму 4 710 грн., з них: 2 310,00 грн. - оренда плата за договором оренди № 01/05 від 30.04.10р., 2 000 грн. - валові витрати згідно висновку спеціаліста, 400 грн. - вартість проведеного звіту спеціаліста.

Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки:

По-перше, як зазначено у п. 7.2 Договору у випадку виникнення спорів та розбіжностей по даному договору або у зв'язку з ним, останнє підлягає розгляду (з урахуванням досудової процедури врегулювання спорів шляхом направлення в адресу винної сторони претензії) відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду претензії - 30 календарних днів з моменту її отримання. Позивачем не було направлено на адресу відповідача жодних претензій, ні з вимогою прийняти товар, ні про відмову від договору купівлі-продажу № 23-03/10-КД від 23.03.10р. у зв'язку з відмовою відповідача прийняти товар. Тобто, позивачем не здійснено всіх необхідних заходів, які передбачені даним договором, для визнання судом відмови від договору.

По-друге, як зазначено у позовній заяві позивач відмовився від договору купівлі-продажу, він не вимагав від відповідача прийняти товар, таким чином мав здійснити усі необхідні заходи для належного схоронення свого товару для подальшої реалізації.

По-третє, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат по орендній платі у розмірі 2 310 грн., валові витрати згідно висновку спеціаліста у розмірі 2 000 грн. та вартість проведеного звіту спеціаліста у розмірі 400 грн., оскільки позивач сам на власний розсуд обрав місце складського приміщення для збереження свого товару, яке не відповідало умовам для необхідного схоронення у належному вигляді даного товару, у зв'язку з чим товар був зіпсований. Відповідач не має жодного відношення до даного приміщення, таким чином не може відповідати за збереження товару, внаслідок чого не може нести відповідальність за знищення даного товару.

Таким чином, суд встановив відсутній причино-слідчий зв'язок між збитками понесеними позивачем та діями відповідача.

З урахуванням викладеного вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Витрати за первісним позовом по справі покладаються на позивача.

За зустрічним позовом.

23.03.2010р. між Селянським фермерським господарством "Пролісок", с.Виноградівка (далі-позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Східно-Європейська індустріальна компанія", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 23-03/10-КД (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався поставити на умовах обумовлених цим договором, а позивач сплатити та прийняти аміачну селітру (надалі-Товар) на умовах, обумовлених цим договором .

Згідно п. 1.2. Договору, кількість товару складає 64 тонни.

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони домовились, що відповідач поставляє позивачу товар в розмірі 64 тонни. Товар поставляється запакованим в поліпропіленові з поліетиленовим вкладишем клапані мішки по 50 кг з русько-англійським маркуванням виробника.

Сторони домовились, що запакований у мішки товар, транспортується у критих залізних вагонах (чи автомобільним транспортом), в не пакетованому вигляді. Мішки з товаром не пакетуються, а вкладаються безпосередньо у транспортний засіб. Піддони не використовуються (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що відповідач вказує ціну на товар в рахунку-фактурі в гривнях за одну тону з урахуванням ПДВ на умовах FCA станції П'ятихатки (Інкотермс 2000).

Вартість 1 тонни товару складає 2 200 гривень з урахуванням ПДВ (п. 3.2. Договору).

При поставці товару залізничним транспортом, позивач додатково сплачує оплату ж/д тарифу до станції призначення та сплату ж/д тарифу за повернення рухомого составу при відправці товару у власних вагонах Вантажовідправника (п.3.3. Договору).

В п.3.4. Договору зазначено, що загальна сума договору приблизно складає 140 800 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. Договору, якість товару підтверджується результатом аналізу виданим заводом-виробником.

Умови оплати - 100 % попередня плата вартості товару та вартості залізничного тарифу. Оплата проводиться позивачем на протязі 3 календарних днів, на підставі виставленого відповідачем рахунку (п.5.1. Договору).

Відповідно п. 6.1. Договору товар поставляється на умовах FCA станції позивача (Інкотермс 2000). Строк поставки - на протязі 10 календарних днів з моменту попередньої оплати, згідно затвердженого сторонами графіку. Дата поставки - дата штампу ж.д. станції позивача на ж.д. накладній - при відвантаженні ж.д. транспортом.

При поставці залізничним транспортом відвантаження товару проводиться на основі письмової заявки позивача чи її факсимільної копії, у котрій вказуються реквізити вантажоодержувача: його повне найменування (без скорочення), поштовий індекс та адресу, залізнична станція призначення, код залізничної станції, найменування залізної дороги та чотирьохзначний код отримувача. Позивач зобов'язується передати відповідачу оригінали факсимільних копій письмових заявок на розвантаження товару ( п.6.2. Договору).

На підставі п. 5.1. Договору та виставленого відповідачем рахунку, позивачем було зроблено 100 % попередню оплату на рахунок відповідача у розмірі 140 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 23.03.10 р.

Як зазначає позивач, попередню оплату було здійснено на розрахунковий рахунок відповідача в термін, обумовлений договором, і це визнається відповідачем. Таким чином, відповідач в свою чергу мав поставити товар позивачу на умовах договору не пізніше 02.04.2010 року.

Однак, як свідчить товарно-транспортна накладна № 01 АА, товар в кількості 20 тон відповідачем передано перевізнику - ФОП Єлісєєва Ю.М. лише 12.04.2010 року.

Позивач зазначає, що відповідачем крім умов договору, ще були порушені вимоги чинного законодавства

Так, відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Крім того, ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як вважає позивач, в матеріалах справи знаходяться докази того, що станом на 02.04.10р. обумовлений договором товар не був поставлений позивачу.

Крім того, відповідно до ст. 545 Цивільного кодексу України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

З огляду на наведену норму законодавства, позивач зазначає про те, що у відповідача відсутнє будь-яке підтвердження виконання ним свого обов'язку із передачі товару позивачу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, обумовлений договором товар до цього часу позивачу не поставлений, а попередню оплату не повернуто, позивач нарахував відповідачу за період з 03.04.2010 року по 28.02.2011 року до сплати інфляційні витрати у розмірі 7 462,40 грн. та 3% річних у розмірі 3 842,10 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату за договором купівлі-продажу № 23-03/10-КД від 23.02.10р. у розмірі 140 800 грн., 3 % річних у розмірі 3842,10 грн. та інфляційні витрати у розмірі 7 462,40 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором №20/01/2011 від 20.01.11р. у розмірі 1050 грн., витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 24/01/2011 від 24.01.11р. у розмірі 6050 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 1592 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

При викладених обставинах, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ( ст. 663 Цивільного кодексу України) .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Крім того, ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 140 800 грн.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Так, згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладених норм, позивачем було нараховано за період з 03.04.2010 року по 28.02.2011 року до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 7 462,40 грн. та 3% річних у розмірі 3 842,10 грн., розрахунок яких перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 20/01/2011 від 20.01.11р. у розмірі 1050 грн. та витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 24/01/2011 від 24.01.11р. у розмірі 6050 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 20/01/2011 від 20.01.11р. про правову допомогу, надання юридичних послуг та інформаційно-правових послуг (далі - Договір- 1) встановлено, що адвокат Фасулакі П.С. зобов'язується надати Селянському фермерському господарству "Пролісок" у строк та на умовах даного Договору юридичні, інформаційно-правові та загальні юридичні (правові) послуги (юридичне консультаційне обслуговування), що пов'язане з вирішуванням правових (юридичних) питань щодо представництва та захисту прав, законних інтересів позивача на території України у органах міліції, прокуратури, служби безпеки, органах влади, виконавчих органах, місцевих органах, податкових органах, інших адміністративних органах, органах виконавчої служби, нотаріаті, підприємствах, установах, організаціях, державних та недержавних закладах, громадських організаціях, у відносинах з підприємцями та громадянами у порядку та/чи відповідно до Конституції України та законодавства України, а також у всіх (адміністративних, господарських, місцевих, третейських) судах (у судах першої інстанції, апеляційних та касаційних судах, Верховному суді України) України відповідно до процесуального законодавства України (ст. ст.12, 26, 27, 30, 31, 38, 40, 42(1.1, 6), 44, 79 Цивільно-процесуального Кодексу України - без обмежень; ст. ст. 6, 9, 16, 49, 50, 51, 56, 57, 58, 59 Кодексу адміністративного судочинства України - без обмежень; ст. ст. 21, 22, 28 Господарського процесуального Кодексу України - без обмежень.

Відповідно до п. 1.2. Договору - 1 надання усних консультацій позивачу щодо правових питань відповідно до надання правових послуг згідно цього договору.

Згідно п. 1.3. Договору - 1, адвокат Фасулакі П.С. діє щодо захисту прав та законних інтересів позивача при розгляданні господарської справи № 5005/463/2011 у Господарському суді Дніпропетровської області та у відповідних апеляційних та касаційних судах, Верховному суді України.

Строк надання послуг - протягом строку дії даного Договору, тобто до 31.12.2011р. (п. 3.1., п. 5.1. Договору-1)

Оплата за юридичні, інформаційно-правові та загальні юридичні (правові) послуги складає 1050 грн. (п. 2.1. Договору-1).

Пункт 1.1. та пунк 1.2 Договору № 24/01/2011 від 24.01.11 про правову допомогу, надання юридичних послуг та інформаційно-правових послуг (далі - Договір - 2) ідентичні пунктам 1.1 та 1.2 Договору №20/01/2011 від 20.01.11р.

Але, згідно п. 1.3. Договору - 2, адвокат Фасулакі П.С. діє щодо захисту прав та законних інтересів позивача щодо стягнення боргу на користь Селянського фермерського господарства "Пролісок" з Товариства з додатковою відповідальністю "Східно - Європейська індустріальна компанія" відповідно до відносин що виникли з договору купівлі-продажу № 23-03/10-КД у Господарському суді Дніпропетровської області та у відповідних апеляційних та касаційних судах, Верховному суді України.

Строк надання послуг - протягом строку дії даного Договору, тобто до 31.12.2011р. (п. 3.1., п. 5.1. Договору-2).

Оплата за юридичні, інформаційно-правові та загальні юридичні (правові) послуги складає 6050 грн. (п. 2.1. Договору-2).

При дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що адвокатом Фасулакі П.Є. було подано до господарського суду відзив на первісний позов, зустрічну позовну заяву та заяву про забезпечення позову.

Позивач не надав суду інших доказів надання послуг адвокатом Фасулакі П.Є. по даній справі, а саме, перелік послуг отриманих від адвоката та їх вартість.

Крім того, у судових засіданнях інтереси позивача представляв Дубицький Ю.Г., якому було видано Селянським фермерським господарством "Пролісок" в особі голови Назарчука М.С. довіреність від 28.02.11р. Жодного разу адвокат Фасулакі П.Є. не був присутній у судових засіданнях по даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Фасулакі П.Є. Селянському фермерському господарству "Пролісок" по даній справі у розмірі 1 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає попередня оплата у розмірі 140 800 грн., інфляційні витрати у розмірі 7462,40 грн., 3% річних у розмірі 3 842,10 грн., витрати на адвоката у розмірі 1000 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 531 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 226,96 грн.

Керуючись ст. ст.207, 509, 525, 526, 530, 536, 545, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 663, 664, 689, 690, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12 Закону України "Про адвокатуру", ст.ст. 173, 174, 179, 193, 218 Господарського кодексу України, Роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-45, 48-49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

За первісним позовом.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Східно - Європейська індустріальна компанія" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, буд.6, кв.141; ЄДРПОУ 19156650, р/р 2600800010435 у відділенні ВАТ КБ "Крещатик" м.Дніпропетровськ, МФО 307372) держмито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) за вимогу немайнового характеру в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р № 31118095700005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

За зустрічним позовом.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Східно - Європейська індустріальна компанія" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, буд.6, кв.141; ЄДРПОУ 19156650, р/р 2600800010435 у відділенні ВАТ КБ "Крещатик" м. Дніпропетровськ, МФО 307372) на користь Селянського фермерського господарства "Пролісок" (52141, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, с.Виноградівка, ЄДРПОУ 21906348 р/р 26003205071 у відділенні ПАТ "РайффайзенБанк Аваль" м. Київ, МФО 380805) попередню оплату у розмірі 140 800 грн. (сто сорок тисяч вісімсот грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 7 462,40 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят дві грн. 40 коп.), 3% річних у розмірі 3 842,10 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 10 коп.), витрати на адвоката у розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 531 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять одна грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 226,96 грн. (двісті двадцять шість грн. 96 коп.)

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 21.03.11р.