Рішення № 14348075, 15.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/2359/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-СЕРВІС ДНІПРО", м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 199 900 000 грн. 00 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Горбаненко С.В., дов. від 21.02.2011р. б/н

від відповідача: Махмутова Н. М., дов. від 11.01.2010р. б/н

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУД-СЕРВІС ДНІПРО” (далі Позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства “Агропроекттехбуд” Дніпропетровської обласної ради” (далі Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості за несплаченим векселем серії АА №2003121 у розмірі 199 900 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивач є законним векселедержателем простого векселя серії АА №2003121, емітованого 22.04.2010 року Приватним підприємством “Автотрансексперт-ГВН”, номінальною вартістю 199 900 000 грн. 00 коп., зі строком платежу –за пред’явленням. Вказаний вексель позивач отримав від КП “Агропроекттехбуд”ДОР” в рахунок виконання останнім взятих на себе зобов’язань по оплаті заборгованості в розмірі 199 900 000,00 грн. згідно договору купівлі-продажу ЦП №20100108/Б-02 від 08.01.2010 р. за актом приймання-передачі від 23.04.2010 р. із вчиненням на звороті векселя бланкового індосаменту. 17.01.2011 року позивач пред’явив вексель серії АА №2003121 до платежу відповідачу, однак відповідач відповідно до листа вих. №19-01 від 19.01.2011 р. відмовив у погашенні пред’явленого векселя.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що вексель серії АА №2003121 не видавав, а отже заборгованості по вказаному векселю не має.

В судовому засіданні 15.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 року Приватним підприємством “Автотрансексперт-ГВН” на користь Відповідача емітовано простий вексель серії АА №2003121 на суму 199 900 000 грн. 00 коп., зі строком платежу за пред’явленням.

23.04.2010 року відповідач, з метою виконання взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу ЦП №20100108/Б-02 від 08.01.2010 р. перед позивачем, передав останньому за актом приймання-передачі простий вексель серії АА №2003121 із вчиненням на звороті векселя бланкового індосаменту.

Згідно ст. 16 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі", затвердженого Женевською Конвенцією від 07.06.1930 р. (далі –Уніфікований закон), особа, в якої знаходиться переказний (простий) вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Таким чином, позивач є законним векселедержателем простого векселя серії АА №2003121.

В судовому засіданні 15.03.2011 року оглянутий оригінал спірного векселя серії АА №2003121.

12.01.2011р. представником позивача було доставлено за місцезнаходженням емітента векселя серії АА №2003121 лист вих. №2011/12.01 від 12.01.2011 р. з двома примірниками Акту пред’явлення векселя до платежу (підписаного з боку позивача) та засвідченою копією самого векселя, з метою пред’явлення вказаного векселя до платежу. Проте, за юридичною адресою, що вказана на векселі серії АА №2003121, ПП "Автотрансексперт-ГВН" станом на 12.01.2011р. не знаходилось. Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 28.01.2011р., вказана юридична особа ліквідована (а.с. 19).

Оскільки відповідач відповідно до норм чинного законодавства є регресним боржником, позивач звернувся з вимогою про оплату векселя серії АА №2003121 до відповідача, шляхом направлення на адресу останнього двох примірників Акту пред’явлення векселя до платежу від 17.01.2011 р. (підписаних зі сторони Позивача) із супровідним листом вих. №2011/17.01 від 17.01.2011 р.

Відповідач відмовився від сплати боргу за векселем серії АА №2003121, посилаючись на те, що за вказаним векселем має платити особа, що його емітувала –ПП "Автотрансексперт-ГВН", і з супровідним листом №19-01 від 19.01.2011 р. повернув направлений Акт пред’явлення векселя до платежу від 17.01.2011 р. без підписання.

Станом на момент розгляду справи доказів оплати вказаного простого векселя відповідачем суду не надано.

За своєю правовою природою зобов’язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов’язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов’язання є безспірним і безумовним –сторони не можуть обумовлювати платіж настанням якихось подій; окрім того вексель може бути переданий за індосаментом. За таких умов відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами вексельного законодавства.

Вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та Закону України “Про обіг векселів в Україні”.

Ст. 77 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі”, затвердженого Женевською Конвенцією від 07.06.1930 р. (далі –Уніфікований Закон) визначає, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:

індосаменту (статті 11 - 20);

строку платежу (статті 33 - 37);

платежу (статті 38 - 42);

права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54);

платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63);

копій (статті 67 і 68);

змін (стаття 69);

позовної давності (статті 70 і 71);

неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Відповідно до п. 4. ст. 4 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, індосамент –це передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Стаття 11 Уніфікованого Закону визначає, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент векселя здійснюється векселедержателем (індосантом) індосату –юридичній особі, якому за індосаментом передаються всі права, що випливають із векселя.

Відповідно ст. 13 Уніфікованого Закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Відповідно до ст. 14 Уніфікованого закону якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може: 1) заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи; 2) реіндосувати вексель шляхом бланкового індосаменту або індосувати будь-якій іншій особі; 3) передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.

Стаття 15 Уніфікованого закону закріплює, що індосант відповідає за акцепт і за платіж.

Спірний вексель містить бланковий індосамент.

Ст. 16 Уніфікованого закону визначає, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов’язаних осіб.

Згідно ст. 47 Уніфікованого Закону усі, хто видали, індосували, акцептували переказний вексель, або поставили на ньому аваль, є солідарно зобов’язані перед векселедержателем. Векселедержатель має право на пред’явлення позову всім цим особам, до кожної окремо і до всіх разом, не обов’язково додержуючись при цьому тієї послідовності, в якій вони зобов’язались.

Тобто, у відповідності до ст. 47 Уніфікованого Закону, векселедержатель має право на пред’явлення позову емітенту векселя, індосатам та індосантам, акцептантам та авалістам переказного векселя.

У відповідності до ст. 43 Уніфікованого Закону, держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов’язаних осіб навіть до настання строку платежу у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, заперечення відповідача спростовуються встановленими судом обставинами і матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись Уніфікованим Законом “Про переказні векселі та прості векселі”, затвердженого Женевською Конвенцією від 07.06.1930р., Законами України “Про обіг векселів в Україні”, “Про цінні папери і фондовий ринок”, ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 48-В, код ЄДРПОУ 05455707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-СЕРВІС ДНІПРО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 9, код ЄДРПОУ 34513891) 199 900 000,00 грн. заборгованості, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

Суддя

О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 17.03.2011