Рішення № 14347945, 03.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.11р.

Справа № 5005/2145/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Відповідача-1 - Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Відповідача-2 - Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання права власності

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

Від позивача - Гуленко В.Ю., представник, довіреність №14/23141 від 24.12.10 р.

Від відповідача - 1 - Поган Л.С., спеціаліст, довіреність №7/26-629 від 11.11.10 р.

Від відповідача - 2 - Поган Л.С., спеціаліст, довіреність №7/26-629 від 11.11.10 р.

Від третьої особи - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось у лютому 2011 року із позовом до Відповідача-1 - Криворізької міської ради та Відповідача-2 - Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, в якому просить господарський суд:

1) Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190905) право власності на новостворене нерухоме майно на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: 50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17 та складається із споруд, які зазначено у технічному паспорті, а саме:

- Відділення флотаційної доводки; ворота металеві з електроприводом (літера А), площею 2 903 м2;

- Лабораторний корпус (літера Б), площею 119,5 м2;

- Будівля перевантажувального вузла №11 (літера В), площею 45,4 м2;

- Відділення централізованого фільтрування; ПСУ-21 на відмітці –0,55 по ряду і/к (літера Г), площею 2091,4 м2;

- Перевантажувальний вузол №12 (літера Д), площею 182,3 м2;

- Будівля згущувача 18-м (літера Е), площею 333,2 м2;

- Будівля градирної з насосним відділенням (літера Ж), площею 23,8 м2;

- Галерея №48 (літера З), площею 487,6 м2;

- Кп/д корпус збагачення ПУМФО (літера К), площею 1299 м2;.

- Галерея № 48 (літера З), площею 487,6 м2;

- галерея № 53 (літера И).

- естакада №3 (І);

- естакада №4 (ІІ).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказує на відмову КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" від оформлення свідоцтва про право власності на об’єкт - "Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату", що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17, який, у відповідності з дозволом на виконання будівельних робіт №363 від 27.10.2003р. (виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Кривому Розі), був збудований Позивачем на земельній ділянці, яку надано Позивачу у постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею Шр. №174. Вказує, що згідно Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №10, складеного 16.12.2010р. судовим експертом Бихно М.В., , використання будівель за призначенням можливе.

КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (Третя особа) у поясненнях (факс надійшов 28.02.2011р.) вказує, що після визнання права власності за Позивачем зареєструє за ним визнане право власності за умови надання з боку Позивача необхідного пакету документів. Просить розглянути справу по суті за відсутності свого представника, який зайнятий в іншому судовому процесі.

Представник Криворізької міської ради (Відповідача-1) та Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (Відповідача-2) у поясненнях щодо заявлених позовних вимог просить винести судове рішення згідно вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 03.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (Позивачем) на підставі наказу цього підприємства № 896 від 21.11.2001р. та згідно з дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Кривому Розі на виконання будівельних робіт № 363 від 27.10.2003р. було здійснено будівництво нерухомого об’єкту - “Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату”, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17.

Проектно-кошторисна документація на будівництво зазначеного об’єкту була розроблена НІПІ “Механобрчермет” та ДПІ “Кривбаспроект”.

27.12.2004р. рішенням державної приймальної комісії було прийнято в експлуатацію “Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату”, про що складено відповідний акт, який затверджено наказом ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” за №1373 від 28.12.2004р.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради від 15.07.2009р. "Про присвоєння поштової адреси комплексам будівель та споруд цехів ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", зазначеному комплексу будівель та споруд виробничої дільниці магнітно-флотаційного збагачення було присвоєно поштову адресу: 50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, у вересні 2009 року ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звертався до Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (Відповідача-2) із заявою про видачу свідоцтва про право власності на завершений будівництвом об’єкт “Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату” (м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17), до якої були додані копія акту Державної приймальної комісії про прийняття об’єкта в експлуатацію та копія експлікації з технічного паспорту об’єкта.

Листом вих. № 54/14686 від 15.10.2009р. Позивач звертався також до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (Третя особа) із проханням підготувати проект рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про видачу свідоцтва про право власності на завершений будівництвом об’єкт “Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату”, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17.

За результатами розгляду вищевказаного звернення Позивача Третя особа повідомила про неможливість підготовки проекту рішення міськвиконкому щодо видачі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд на вул. Руднічній, в м.Кривому Розі на підставі поданого Позивачем акту про прийняття до експлуатації завершеного будівництвом об’єкта. Вказує при цьому, що згідно з ДБН.А.3.1-3-94, що діяли на момент введення в експлуатацію об’єкта, такі об’єкти нерухомості приймалися в експлуатацію за рішенням державних технічних комісій, який є підставою для оформлення права власності на новозбудований об’єкт.

Отже, як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів та пояснень сторін, єдиною причиною відмови Позивачу у реєстрації права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна стала відсутність у нього акта державної технічної комісії про прийняття цього об’єкта в експлуатацію.

Згідно до Державних будівельних норм України "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення" (ДБН.А.3.1-3-94, закінчені будівництвом та підготовлені до експлуатації об’єкти державної власності підлягають прийняттю державними приймальними комісіями (п.2.1), а введення в експлуатацію об’єктів, які не є державною власністю рекомендується вводити в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією (п.3.1). Державні технічні комісії призначаються районними та міськими виконкомами місцевих Рад народних депутатів. В окремих випадках за дорученням виконкомів місцевих рад народних депутатів державні технічні комісії можуть призначатися місцевими органами Державного архітектурно-будівельного контролю (п.3.2). До складу державних технічних комісій включаються представники замовника, проектувальника, Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з енергозбереження та організації, яка здійснює будівництво. При прийнятті в експлуатацію об’єктів виробничого призначення до складу технічної комісії додатково включається представник профспілкової організації замовника або експлуатаційної організації (п. 3.3).

Як вказано у акті Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта: "Збагачувальна фабрика №1. Магнітно-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату", до складу цієї комісії увійшли як представники Позивача (замовника), підрядника (ТОВ "Евертон", генерального проектувальника (НІПІ “Механобрчермет” та ДПІ “Кривбаспроект”), так і представники інспекції Держархбудконтролю м. Кривий Ріг, Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Дніпропетровської державної гірничо-технічної інспекції по нагляду в гірнорудній і нерудній промисловості, Державної екологічної інспекції, виконкому Інгулецької районної у місті ради та профспілкової організації замовника.

Таким чином, зазначений об’єкт був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією, яка за своїм складом відповідала складу державної технічної комісії, із дотриманням рекомендованого порядку прийняття в експлуатацію об’єктів, які не є державною власністю.

В подальшому, з метою додаткового визначення відповідності вищевказаного об’єкту вимогам державних будівельних норм, Позивач звернувся до судового експерта Бихно М.В. для отримання відповідного висновку щодо визначення відповідності вимогам державних будівельних норм комплексу будівель та споруд, що розташований на території промислового майданчику ВАТ “Інгулецький гірночо-збагачувальний комбінат”.

Згідно Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №10, складеного 16.12.2010р. судовим експертом Бихно М.В., було виявлено, що будівлі та споруди зазначеного Об’єкту відповідають вимогам державних будівельних норм, які діють на території України на момент складання висновку.

Наявність зазначеного спірного майна в натурі на час вирішення цієї справи підтверджується також експлікацією з технічного паспорту об’єкта (зведеним актом вартості будівель та споруд), згідно з даними якого станом на 03.03.2009р. спірне майно має наступні характеристики:

- відділення флотаційної доводки; ворота металеві з електроприводом (літера А), площею 2 903 м2;

- лабораторний корпус (літера Б), площею 119,5 м2;

- будівля перевантажувального вузла №11 (літера В), площею 45,4 м2;

- відділення централізованого фільтрування; ПСУ-21 на відмітці –0,55 по ряду і/к (літера Г), площею 2091,4 м2;

- перевантажувальний вузол №12 (літера Д), площею 182,3 м2;

- будівля згущувача 18-м (літера Е), площею 333,2 м2;

- будівля градирної з насосним відділенням (літера Ж), площею 23,8 м2;

- галерея №48 (літера З), площею 487,6 м2;

- Кп/д корпус збагачення ПУМФО (літера К), площею 1299 м2;.

- галерея № 48 (літера З), площею 487,6 м2;

- галерея № 53 (літера И).

- естакада №3 (І);

- естакада №4 (ІІ) ;

- майданчик для вакумного пробовідбірника (ІІІ);

- благоустрій сушки (ІV);

- автодороги та автопід'їзди (V);

- автомобільна дорога МФО 6/29 (VІ);

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів.

Як встановлено ч.ч. 1 і 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як видно із встановлених вище обставин, Позивачу було відмовлено Третьою особою в державній реєстрації права власності на новозбудоване майно у зв’язку із відсутністю акту технічної державної комісії, який посвідчує відповідність збудованого об’єкту проектній документації та будівельним нормам і правилам.

Частина 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, надає визначення самочинного будівництва, згідно з яким житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас частина 3 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 08.02.2006р. № 83, ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” дозволено здійснення реконструкції “Магнітно-флотаційна доводка магнетитового концентрату збагачувальної фабрики ВАТ “Інгулецький ГЗК” ІІ-й пусковий комплекс” на вул. Рудній, 47 на земельній ділянці площею 4141,6641 га, яка знаходиться у постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею № 174 від 25.02.1998р.

Надані до матеріалів судової справи вищевказані Акт державної приймальної комісії та Висновок експертного будівельно-технічного дослідження свідчать про дотримання Позивачем будівельних норм і правил.

Відповідачі зі своєї сторони будь-яких заперечень до Позивача щодо здійсненого будівництва зазначеного Об’єкту на земельній ділянці, яка надана Позивачу у постійне користування, не мають.

В силу ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Таким чином, Позивач правомірно набув право власності на зазначений Об’єкт нерухомого майно, яке новостворене майно, і з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що немає підстав для відмови Позивачу у визнанні його права власності на це майно.

В силу положень статей 15 та 16 Цивільного кодексу України та тотожних положень статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом визнання в судовому порядку права.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача про визнання за ним права власності на зазначене спірне нерухоме майно, тому такі вимоги до обох Відповідачів підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) право власності на новостворене нерухоме майно (завершений будівництвом об’єкт) "Збагачувальна фабрика №1. Магнітна-флотаційна доводка магнетитового концентрату. 1-й пусковий комплекс потужністю 3,208 млн. т/рік по магнетитовому концентрату”, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47-17, та складається з:

- відділення флотаційної доводки; ворота металеві з електроприводом (літера А), площею 2 903 м2;

- лабораторний корпус (літера Б), площею 119,5 м2;

- будівля перевантажувального вузла №11 (літера В), площею 45,4 м2;

- відділення централізованого фільтрування; ПСУ-21 на відмітці –0,55 по ряду і/к (літера Г), площею 2091,4 м2;

- перевантажувальний вузол №12 (літера Д), площею 182,3 м2;

- будівля згущувача 18-м (літера Е), площею 333,2 м2;

- будівля градирної з насосним відділенням (літера Ж), площею 23,8 м2;

- галерея №48 (літера З), площею 487,6 м2;

- Кп/д корпус збагачення ПУМФО (літера К), площею 1299 м2;.

- галерея № 48 (літера З), площею 487,6 м2;

- галерея № 53 (літера И).

- естакада №3 (І);

- естакада №4 (ІІ) ;

- майданчик для вакумного пробовідбірника (ІІІ);

- благоустрій сушки (ІV);

- автодороги та автопід'їзди (V);

- автомобільна дорога МФО 6/29 (VІ);

Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобєд

Повне рішення складено - 05.03.2011р.