ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.03.11р.
Справа № 5005/1682/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Метал", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих конструкцій", м. Кривий Ріг
про стягнення 1 230 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Процік О.І., генеральний директор ТОВ НВП "Метал"
від відповідача: Бершадська Т.О., представник ТОВ "Завод металевих конструкцій", за
довіреністю № 1 від 17.02.11р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Метал", м.Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих конструкцій", м.Кривий Ріг (далі-відповідач) про стягнення 1 230 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №3 від 21.04.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
17.03.11р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі. Крім того, відповідачем надано акт звірки розрахунків № 151 від 15.03.11р. проведений між сторонами, відповідно якого заборгованість у розмірі 1 230 грн. відповідачем визнана у повному обсязі, що підтверджує підпис посадової особи та печатка підприємства.
17.03.11р. у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача не заперечував щодо існування за даним договором заборгованості у розмірі 1 230 грн. та зазначив про те, що вимоги позивача визнаються в повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 17.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №3 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар.
Загальна сума договору складає 1 448 400,00 грн. (п.1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору товар поставляється партіями згідно з п. 1.1. цього Договору та товарних накладних.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що період поставки до 30 квітня 2010 року.
Відповідач проводить оплату отриманого товару грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача на протязі 90 (дев'яносто) днів з дня поставки (п. 4.1 Договору).
Пунктом 5.1.Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов’язків по даному Договору відповідно до чинного законодавства України.
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку та передачу товару відповідачу, відповідно до видаткових та податкових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на загальну суму 1 448 400,00 грн.
В порушення умов договору відповідач за поставлений товар в передбачені договором строки розрахувався не в повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 05.01.2011р. було направлено на адресу відповідача лист № 03-11 з проханням негайно погасити заборгованість у розмірі 1230грн.
Відповідач листом № 11/02 від 11.01.2011 року повідомив позивача про те, що не має змоги здійснити погашення заборгованості у розмірі 1 230 грн. у зв'язку з відсутністю вільних коштів та наявністю заборгованості перед іншими постачальниками.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 3 від 21.04.2010 року у розмірі 1 230 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Крім того, відповідачем було надано для долучення до матеріалів справи акт звірки розрахунків № 151 від 15.03.11р. проведений між сторонами, відповідно якого заборгованість у розмірі 1230 грн. відповідачем визнана у повному обсязі, що підтверджує підпис посадової особи та печатка підприємства.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 3 від 21.04.2010 року за поставлений товар у розмірі 1 230 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).
Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу україни, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, 4,32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод металевих конструкцій" (50057, м.Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, буд. 17, ЄДРПОУ 33265372, р/р 26006001300637 в ПАТ "АКТАБАНК" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Метал" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Глінки, буд.1, оф.401, ЄДРПОУ 20195796, р/р 26009001300850 в ПАТ "АКТАБАНК" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) заборгованість за поставлений товар у розмірі 1 230 грн. (одна тисяча двісті тридцать грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 21.03.11р.
Судове рішення № 14347932, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5005/1682/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: