Постанова № 14345741, 23.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 лютого 2011 р. № 3/2/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого,

Студенця В.І.,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргуДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року

у справі господарського судуЗапорізької області

за позовомДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

доТОВ "Токмак Теплоенергія"

простягнення 767 604,92 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Левченко О.Є.,

- відповідача:не з"явився, ВСТАНОВИВ:

          У вересні 2010 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" про стягнення 533249 грн. 33 коп. боргу за поставлений природний газ, 50776 грн. 53 коп. пені, 141980 грн. 81 коп. індексу інфляції та 41598 грн. 25 коп. 3% річних.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" 533249 грн. 33 коп. основного боргу, 50776 грн. 53 коп. пені, 41598 грн. 25 коп. 3% річних, 140821 грн. 05 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 7664 грн. 54 коп. витрат на держмита та 235 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року скасовано частково. Стягнуто на користь позивача 533249 грн. 33 коп. основного боргу, 50776 грн. 53 коп. пені, 41598 грн. 25 коп. –3% річних, 106761 грн. 02 коп. індексу інфляції, 6907 грн. 87 коп. державного мита та 212 грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення місцевого господарського суду від 12.10.2010 року залишено без змін.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року в частині відмови у стягненні 35219,79 грн. інфляційних втрат скасувати та залишити рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 року без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.09.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмактепломережа"(покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06-08/1810ТЕ-13, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 договору.

          Згідно з п. 6.1 договору передбачено, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний рахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

          Відповідно до п. 6.4 договору, у платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

          Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Токмактепломережа" природний газ за актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2008р., 31.12.2008р., 31.01.2009р., 28.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р. на загальну суму 3421682грн. 45 коп.

          Відповідно до ст.. 520 ЦК України, боржник у зобов"язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.11.2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмактепломережа" (первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" (новий кредитор) укладено договір про переведення боргу №14/10-37 від 16.02.2010р., відповідно до умов якого, за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/08-1810ТЕ-13 від 29.09.2008р. (далі –зобов’язання), укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов’язанні та змінює первісного боржника у зобов’язанні.

          Згідно з п. 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, становить 533249 грн. 33 коп.

          Статтею 3 договору передбачено, що до нового боржника перейшли обов’язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у п. 2.1 статі 2 цього договору за договором поставки природного газу від 20.09.2008р. №06/08-1810ТЕ-13. Новий боржник зобов’язується протягом п’яти календарних днів з моменту підписання цього договору перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статі 2 договору на рахунок кредитора. Первісний боржник зобов’язується протягом двох календарних днів з моменту підписання цього договору передати новому боржнику всі документи, що стосуються предмету цього договору. Новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником.

          Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст. 520, 525, 526 ЦК України, а також те, що відповідач, як новий кредитор у зобов"язанні не сплатив позивачу вартість заборгованості за отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмактепломережа" природний газ, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 533249,33 грн. боргу.

          Відповідно до п. 4.1 договору №14/10-37 від 16.02.2010р., за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, переданих згідно п. 2.1 статті 2 цього договору, у строк визначений п. 3.2 статті 3 договору, новий боржник зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, п.4.1 договору та ст. 625 ЦК України, а також те, що відповідач не виконав свої грошові зобов"язання за договором №14/10-37, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача пені у розмірі 50776 грн. 53 коп., нарахованої за період 06.03.2010р. по 06.09.2010р. та 41598,25 грн. 3% річних, розрахованих за період з 11.12.2008 року по 06.09.2010 року.

          Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про помилковість застосування судом першої інстанції ч.2 ст. 83 ГПК України в частині виходу за межі позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2008 року по серпень 2010 року.

          В той же час, колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 106761,02 грн., нарахованих за період грудень 2008 року по березень 2010 року, оскільки індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, а саме до простроченого платежу за газ, використаний у листопаді 2008 року, який повинен бути оплачений у грудні 2008 року, має застосовуватись індекс інфляції, визначений у лютому 2009 року за січень 2009 року і до моменту погашення боргу.

          Таким чином, до стягнення з відповідача за порушення грошових зобов"яхань по договору підлягають інфляційні втрати, розраховані за період з січня 2009 року по березень 2010 року –140996,21 грн.

          Враховуючи вищевикладене, а також те, суди попередніх інстанцій встановили всі обставини справи, проте неправильно здійснили розрахунок суми інфляційних втрат, то колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та прийняття нового рішення в цій частині позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року та рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 року у справі № 3/2/10 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та розподілу судових витрат скасувати.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія"(71700, Запорізька область, м. Токмак, вул.Шевченка, 45-а, р/р 2600510428001 в ВАТ "Метабанк", МФО 313582, код ЄДРПОУ 35361900) на користь Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р.№26008301970 в ВАТ "Ощадбанк"м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 140996,21 грн. інфляційних втрат, 7666,19 грн. державного мита та 235,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року з даної справи залишити без змін.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази, згідно зі ст. 122 ГПК України.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді В.І.Студенець

Д.С.Кривда