Постанова № 14343611, 15.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року Справа № 2н-08/10/2370

14 год. 26 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Мельник А.П., Терьохіна І.І.,

від відповідача - Бодревська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анталія»(далі за текстом ТОВ «Анталія») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі Уманська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи подання заяви позивач зазначає, що судове рішення у справі №2-2706/07, яке стало передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення Уманської ОДПІ від 28.08.2009р. №0000772310/0, і було одним з доказів правомірності прийняття цього повідомлення-рішення під час розгляду справі №2а-330/10/2370, скасовано. Крім того, позивач зазначає, що мотивуючи відмову у задоволенні адміністративного позову у справі №2а-330/10/2370 суд також посилався на зазначене рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-2706/07 як на таке, що має преюдиціальне значення для вирішення спору. Отже, з урахуванням тієї обставини, що донарахування зобовязання підприємству обґрунтовано податковим органом саме не включенням до прибутку поворотної фінансової допомоги, але існування такої поворотної допомоги було встановлено лише на підставі рішення суду у справі №2-2706/07, позивач стверджує, що у звязку з тим, що рішення у справі №2-2706/07 скасоване, то ця обставина є істотною і такою, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи. Таким чином позивач просив суд переглянути судове рішення в адміністративній справі №2а-330/10/2370 з урахуванням вказаних нововиявлених обставин у справі.

У судовому засіданні представники позивача заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримали з підстав, викладених у заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення вимог позивача зазначивши, що скасування судового рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-2706/07 не є беззаперечною підставою для скасування податкового зобовязання відповідачу на підставі повідомлення-рішення від 28.08.2009р. №0000772310/0, оскільки в ході проведеної перевірки, за наслідками якої прийнято це податкове повідомлення-рішення, не було досліджено первинні документи на придбання матеріалів, робіт та послуг, що підтверджують будівництво, а також не було зясовано походження грошових коштів у підприємства на ведення цього будівництва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновків, що заява про перегляд судового рішення від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2010р., було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Анталія»про скасування податкового повідомлення-рішення Уманської ОДПІ від 28.08.2009р. №0000772310/0.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009р. №0000772310/0 про визначення зобовязання з податку на прибуток ТОВ «Анталія»у звязку із порушенням п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств». Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що підприємством не відображено у бухгалтерському обліку суму поворотної фінансової допомоги, отриманої ТОВ «Анталія»11.03.2006р. від громадянина ОСОБА_4 у розмірі 700000,00грн., в результаті чого занижено валовий дохід підприємства. При чому, укладання договору позики між ТОВ «Анталія»та громадянином ОСОБА_4 як в ході перевірки, так і на час судового розгляду справи №2а-330/10/2370 позивачем заперечувалось. Однак, оскільки Уманський міськрайонний суд Черкаської області рішенням у справі №2-2706/07 від 29.11.2007р. (що набуло законної сили як на час податкової перевірки, так і на час прийняття рішення судом першої інстанції у справі №2а-330/10/2370, а.с.92) встановив факт укладання між ТОВ «Анталія»та громадянином ОСОБА_4 договору позики на 700000,00грн., заперечення підприємством здійснення цієї операції не було прийнято до уваги.

Разом з тим, після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №2а-330/10/2370, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2010р. у справі №8-12-2010р. було скасовано за нововиявленими обставинами рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2007р. у справі №2-2706/07 (яким встановлено факт отримання позики) (а.с.107). Крім того, в подальшому, 05.05.2010р. ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області було прийнято відмову ОСОБА_4 від позову до ТОВ «Анталія»про стягнення боргу та закрито провадження у цій справі (а.с.106).

Таким чином, юридичний факт, який спричинив виникнення правовідносин щодо нарахування позивачеві зобовязання за занижений валовий дохід підприємства, встановлений Уманським міськрайонним судом Черкаської області рішенням від 29.11.2007р. у справі №2-2706/07, не є встановленим у звязку із подальшим скасуванням рішення у справі №2-2706/07. Отже, суд дійшов висновку, що покладені в основу судового рішення в справі №2а-330/10/2370 обставини укладання договору позики між ТОВ «Анталія»та громадянином ОСОБА_4, які було спростовано в подальшому, є істотними для справи і такими, що обґрунтовують скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, Уманською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Анталія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 17.08.2009р. №1152/23/31918999 (а.с.12-18).

Проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2007р. у справі №2-2706/07 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Анталія»про стягнення боргу або визнання права власності було визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлову будівлю виробничий комплекс з офісом, розташовану по вул. Леваневського, 56 у м.Умані. При цьому, вказаним рішенням було встановлено, що право ОСОБА_4 на вказану будівлю визнано у звязку з тим, що кошти в розмірі 700000,00грн. на будівництво цієї споруди ТОВ «Анталія»отримала від ОСОБА_4 в якості позики, яка повернута не була (а.с.92).

Отже, в ході перевірки, на підставі встановлених обставин у рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2007р. у справі №2-2706/07, контролюючим органом було встановлено, що 10.03.2006р. між ТОВ «Анталія»та ОСОБА_4 укладався договір, за умовами якого підприємство отримало від громадянина позику в розмірі 700000,00грн., яка передана директору підприємства на підставі акту прийому коштів від 11.03.2006р., і мала бути повернута громадянинові протягом року.

Втім, оскільки станом на 30.09.2007р. виробничий комплекс з офісом, розташований по вул. Леваневського, 56 у м.Умані, належав ТОВ «Анталія», про що свідчив лист ЧООБТІ від 16.07.2009р., податковий орган дійшов висновків, що в порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»позивач не відніс до складу валового доходу суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 700000,00грн., що, в свою чергу, призвело до заниження валового доходу.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009р. №0000772310/0, яким ТОВ «Анталія» визначено зобовязання з податку на прибуток в сумі 268187,00грн. у т.ч. 173397,00грн. основного платежу та 94790,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).

Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, та має включатися до валового доходу платника в порядку підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону.

Таким чином, висновок податкового органу про необхідність включення до складу валового доходу позивача вартості поворотної фінансової допомоги ґрунтується на вимогах п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду включаються до валового доходу.

Згідно п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Отже, за висновком податкового органу, з урахуванням не віднесення підприємством до складу валового доходу суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 700000,00грн., перевіркою було донараховано 173397,00грн. податку на прибуток, а також штраф у розмірі 94790,00грн., на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

На підставі нових обставин, які встановлені в ході перегляду справи суд не погоджується з даними висновками податкового органу.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому обставина щодо не укладання договору позики між ТОВ «Анталія»та громадянином ОСОБА_4, не підлягає доказуванню, як така, що встановлена судом при розгляді справи №8-12-2010.

Крім того, судом встановлено, і це підтверджується актом перевірки від 17.08.2009р., що у встановленому порядку позика не оприбуткована підприємством, її надходження не відображено ні по касі підприємства, ні по банківським рахункам. Про дану позику немає відомостей в бухгалтерській та податковій звітності позивача, тому жодних підстав для віднесення до валового доходу суми в розмірі 700000,00грн. у ТОВ «Анталія»не виникало.

Щодо посилання податкового органу на необхідність дослідження первинних бухгалтерських документів на придбання матеріалів, робіт та послуг, що підтверджують будівництво ТОВ «Анталія»обєкту по вул. Леваневського, 56 у м.Умані за власні кошти, а також походження грошових коштів у підприємства на ведення цього будівництва, суд зазначає, що вказані обставини не були підставою для донарахування зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2009р. №0000772310/0, оскільки згідно висновків акту перевірки застосовано відповідальність у вигляді донарахування зобовязання саме за невідображення отриманої позики.

Крім того, в ході розгляду справи, на задоволення клопотання представника відповідача судом зупинялось провадження у справі і відповідачу було надано можливість надати суду докази на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.08.2009р. №0000772310/0. Проте, відповідач суду таких доказів не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, рішення податкового органу щодо визначення податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій від 28.08.2009р. №0000772310/0 підлягає скасуванню.

Оскільки вказані вище обставини не були відомі на час первісного розгляду справи і є нововиявленими обставинами у справі, за змістом вимог ст.253 КАС України суд скасовує постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 та приймає у справі нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72, 86, 94, 159, 161, 162, 245, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010р. в адміністративній справі №2а-330/10/2370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати за нововиявленими обставинами.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2009р. №0000772310/0 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 28.08.2009р. №0000772310/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

повний текст постанови складено 21.03.2011р.