Постанова № 14341038, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2011 р. № 2-а- 12937/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Машир В.О.,

представника відповідача Сорокін М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

провизнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (далі - ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова) про визнання незаконними дії податкового органу з визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 333913,50 грн., скасування податкових повідомлень-рішень №0000181550/0 від 25.08.2010 року та №0000181550/1 від 24.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" надало податковому органу усі податкові накладні за березень 2010 року, про що свідчить список використаних матеріалів при перевірці. Посилання податкового органу на факт неподання ТОВ "Белен" податкових декларацій, що нібито свідчить про відсутність об'єкту оподаткування у ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" позивач вважає безпідставним, тому, що ані Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), ані Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, який діяв на час виникнення правовідносин (далі - Наказ №166), не надається право платнику податків не подавати податкову звітність у разі відсутності об'єкту оподаткування в звітному періоді. Факт неподання ТОВ "Белен" податкової звітності за березень 2010 року до податкового органу не дає підстави вважати відсутнім обєкт оподаткування у ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання", а тому і не визнавати його суми податкового кредиту за березень 2010 року. Неправомірними, також, позивач вважає намагання податкового органу визнати укладену ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" та ТОВ 'Белен" угоду нікчемною. Таким чином відповідачем було прийнято необгрунтоване податкове повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що при проведенні звірки за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень 2010 року по даному платнику визначено суму завищення податкового кредиту у розмірі 222609,24грн. по податковій декларації за березень 2010 року (вх. від 16.04.2010 року №9001065239) та додатка 5 (вх. від 16.04.2010 року №9001065241). Під час проведення перевірки було виявлено порушення ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, а саме заниження нарахування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 222609,00 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягу з Єдиного державного реєстру юридичниї осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комутетом Харківської міської ради 30.06.2004 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова 16.08.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" за березень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №2042/155-33067821 від 16.08.2010 року, відповідно до якого було виявлено порушення вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, а саме заниження нарахування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 222609,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000181550/0 від 25.08.2010 року, згідно якого позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 333913,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" податкового повідомлення-рішення №0000181550/0 від 25.08.2010 року, в порядку передбаченому п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ), ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010 року №0000181550/1, згідно з яким визначену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість було залишено без змін, а скарги ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова зроблено висновок, що факт неподання податкових декларацій (податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року подана ТОВ "Белен" 30.06.2010 року, однак не визнана як податкова декларація), недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних ТОВ "Белен", у сукупності свідчать про відсутність правових підстав формування ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного контрагента, які фактично не відбулися. При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені безпосередньо ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання".

Судом встановлено, 03.02.2010 року між ТОВ "Белен" (продавець) та ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (покупець) було укладено Договір №02/01-Б, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця комплектуючі для виготовлення свічок запалювання та датчиків високого тиску, а покупець зобовязується прийняти та сплатити за продукцію на умовах даного договору. Загальна сума договору складає 36 000 000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість 6000000,00 грн. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін. Відповідно до п.7.2 вказаного договору строк оплати за продукцію складає 120 днів з моменту фактичної передачі кожної партії товару.

В судовому процесі були досліджені товарно-транспорті накладні, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, копії платіжних доручень, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ "Белен" та ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячі з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ "Белен" який, в свою чергу, виконав вимоги діючого заканодавства видавши ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, посилання ДПІ на відсутність обєкта оподаткування, через невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Белен" за березень 2010 року як податкової звітності, не приймається судом до уваги, через відсутність прямого звязку між фактом неприйняття органами ДПІ податкової декларації та правом платника податків на подаковий кредит.

Стосовно твердження відповідача в акті перевірки, щодо відсутності за місцезнаходженням ТОВ "Белен" з 10.11.2009 року по 03.06.2010 року, чим порушено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР суд зазначає наступне. Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ "Белен", яка міститься в матеріалах справи, місцезнаходження з дати проведення реєстрації 14.06.2007 року по 09.11.2009 року вказано м.Київ, Шевченківський район, вул.Мельникова, 2/10. З 10.11.2009 року було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, однак 29.04.2010 року було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу за тією ж адресою. Таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ "Белен" весь час, а саме з 14.06.2007 року по 17.05.2010 року знаходилось за адресою м.Київ, Шевченківський район, вул.Мельникова, 2/10, а відомості про це були лише підтверджені. Вказаний факт також підтверджується тим, що первинні документи ТОВ "Белен" виписувались із зазначенням вказаної адреси.

Крім цього суд зазначає, що податкова накладна виписана ТОВ "Белен" від 09.03.2010 року №61, копія якої міститься в матеріалах справи та була використана під час перевірки, є таким документом, що підтверджує проведення господарської операції, оскільки містить відомості про продавця товару, за яким можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Отже, висновки акта превірки щодо незнаходження підтприємства за юридичною адресою та невідповідність податкових накладних вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР суд відхиляє через їх недоведеність.

Згідно із правовою позицією Вищого Адміністративний Суд України оформленою Інформаційним листом від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»(сторінка 20) відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків. У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку».

Таким чином, ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" було правомірно нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Белен".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова податкових повідомлень-рішень №0000181550/0 від 25.08.2010 року та №0000181550/1 від 24.09.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність визнання їх незаконними.

В звязку з тим, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мала підстав для визначення ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання незаконними дії та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова з визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" з податку на додану вартість.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №0000181550/0 від 25.08.2010 року та №0000181550/1 від 24.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" (61106, м. Харків, пр-т Московський, 281, код 33067821) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15.03.2011 року.

Суддя Біленський О.О.