Рішення № 14340563, 01.03.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-51/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Малихіна О.О.

за участю секретаря Аркадової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, та відновлення становища, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив:

·зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в місячний строк встановити під покрівлю даху гаражу літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 із сторони житлового будинку садиби АДРЕСА_2 водозбірну систему атмосферних осадків з виведеним стоку на земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_1;

·зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в місячний строк встановити огорожу (сітка рабіца і металеві стовпи) по межі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 із сторони житлового будинку садиби АДРЕСА_2 від гаража літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 до літньої кухні літ. Б садиби АДРЕСА_2 довжиною три мерти 32 сантиметри;

·зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в двомісячний строк звільнити частину земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 5,502 кв. метрів, зайняту під альтанкою літ. Д та сараями літ. Е, Ж домоволодіння АДРЕСА_1 до межі земельних ділянок між вказаними домоволодінням і садибою по трикутнику шириною до 0,37 метрів на довжину 11,38 метрів до початку кута від альтанки літ.Д та на довжину 18,36 метрів до кінця кута з садибою № 1 гр-ки ОСОБА_5, з приведенням її у стан придатний для користування власником;

·зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в двомісячний строк демонтувати чотири балки сараїв літ. Е, Ж домоволодіння АДРЕСА_1, що вбудовані в стіну сараю літ. В садиби АДРЕСА_2.

·зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в двомісячний строк встановити під покрівлю літніх кухонь літ. Б,Д та сараю літ. В садиби АДРЕСА_2 водозбірну систему атмосферних осадків із сторони земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 з виведенням стоку на земельну ділянку садиби АДРЕСА_2;

·стягнути на користь позивача солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдані матеріальні збитки в сумі 1379 грн. та завдану моральну шкоду в сумі 15000 грн.;

·стягнути на користь позивача солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати: сплачений судовий збір 550 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення 120 грн., витрати з залученням спеціалістів (план встановлення меж, оціночний звіт) 750 грн. та 700 грн., витрати із проведення судової експертизи 2321, 21 грн. та витрати по сплаті послуг адвокатів 150 грн. та 4000 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що відповідачами влітку 2007 року без належного дозволу була знесена його огорожа та на межі земельної ділянки збудували гараж літ. Г без влаштування водозбірної системи, через що атмосферні опади, які стікають з гаражу, руйнують фундамент житлового будинку позивача. Також відповідачі в літку 2008 року без належного дозволу самочинно прибудували до його літніх кухонь і сараю літ. Б, Д, В свої господарські будови - альтанку літ. Д, сараї літ. Е, Ж з кріпленням будівельних несучих конструкцій до несучих будівельних конструкцій будов позивача з частковим їх пошкодженням і демонтажем водозбірної системи літніх кухонь та сараю літ. Б, Д, В у виді алюмінієвого жолобу з трубами, без яких з дахів сараїв і альтанки відповідачів атмосферні опади стікають по стінам належних позивачу кухонь і сараю, поступово руйнуючи ці будівлі. Своїми протиправними діями відповідачі нанесли йому, позивачу, матеріальні збитки в сумі 1379,00 грн. При цьому відповідачами було протиправно позбавлено позивача частини земельної ділянки загальною площею 5,502 кв.м, на якій прибудовані сараї відповідачів літ. Е та Ж.

В обґрунтування завданої відповідачами моральної шкоди ОСОБА_1 вказував, що з літа 2007 року він не може спокійно відпочивати і жити в своїй садибі, дивлячись на протиправні прибудови відповідачів, захоплення його землі та руйнування житлового будинку і господарських будов. Його мирне володіння майном було протиправно зупинено з-за винної та самоправної діяльності відповідачів з завданням збитків майну та житловому будинку з господарськими будовами. Відповідачі пошкодженням його майна та порушенням його прав завдають розлади його психофізичному стану здоров'я, через що він перебуває в стані постійного стресу, тривоги та образи саме із-за протиправної поведінки відповідачів, починаючи з літа 2007 року, що викликає довготривалі душевні страждання. Визначений розмір моральної шкоди позивач вважає достатнім для відновлення душевного стану та психологічного здоров'я.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні уточнений позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити. В своїх поясненнях посилалися на обставини, викладені в позові.

Відповідачі по справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та представники відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в судовому засіданні вимогу позивача про встановлення під покрівлю даху гаражу літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 із сторони житлового будинку садиби АДРЕСА_2 водозбірної системи атмосферних осадків визнали та погодились з нею.

Щодо інших вимог позивача відповідачі та представники відповідачів заперечували. ОСОБА_7 - представник відповідача ОСОБА_2, пояснила, що водозбірних систем у літніх кухонь літ. Б,Д та сараю літ. В позивача не існувало, а будівництво спірних господарських будівель здійснювалось з дозволу позивача. Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в якості заперечень пояснила те, що будівництво спірних господарських будівель здійснювалось з дозволу позивача. Межа між земельними ділянками була сформована ще в 1950-х роках, по якій їх власниками був встановлений паркан. При спорудженні гаражу паркан розібрали, а при частковому встановленні нового паркану вони навіть уступили позивачу частину земельної ділянки свого домоволодіння шириною 0,2 м. Також відповідач ОСОБА_3 пояснив, що при будівництві сараю він встановив балки в стіну сараю позивача. ОСОБА_8 представник відповідача ОСОБА_4, пояснив, що земельна ділянка позивача має нечіткі межові знаки, через що її фактичні розміри не співпадають з технічною документацією на земельну ділянку.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлене наступне.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки розміром 0,0632 га, що знаходяться в АДРЕСА_2, на підставі договору дарування від 14 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_9, та зареєстрованому в Люботинському БТІ 26 квітня 2005 року за реєстровим № 5660. Відсутність у позивача оформленого державного акту про право власності на земельну ділянку не є перешкодою для позивача у здійсненні ним право на захист своє ї власності.

Згідно з технічним паспортом на домоволодіння АДРЕСА_2, складеним станом на 05 січня 2005 року, на земельній ділянці 0,0632 га розташові житловий будинок літ. «А-1»з тамбуром літ. «а», верандою літ. «а1»і погребом літ. «ап», літні кухні літ. «Б»і «Д», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», зливна яма «Я»і огорожа «1.2», яка зроблена з дерева і метала.

З наданого відповідачами технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, складеним станом на 03 жовтня 2008 року, вбачається, що власником є ОСОБА_2, і на земельній ділянці за вказаною адресою розташовані житловий будинок літ. «А-1»з прибудовою літ. «А1»,ганком літ. «а»і погребом літ. «ап», гараж літ. «Г», альтанка літ. «Д», сараї літ. «Е» і «Ж», вбиральня літ. «З», навіс «І», вигрібна яма «Я»і огорожа «2-6», яка зроблена з шиферу, металевої сітки і дерева.

Позивач та його представник стверджували, що огорожу з сітки рабіци на металевих стовпах, яка поділяє земельні ділянки і була знесена відповідачами, збудував саме ОСОБА_1 Але належних доказів здійснення позивачем будівництва такої огорожі суду не надані. Тим більше, що з наведених відомостей, викладених в технічних паспортах на домоволодіння сторін по справі, огорожа з металевої сітки відноситься саме до домоволодіння ОСОБА_2 відповідачки по справі. Тому в цій частині позовних вимог суд позивачу в задоволенні відмовляє.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10, допитана за ініціативою відповідачів, пояснила, що влітку 2008 року, перебуваючи в гостях у своєї племінниці ОСОБА_4, ОСОБА_1 в розмові з ОСОБА_3 дав згоду останньому на здійснення прибудов до його споруд.

В ході проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2010 року за № 2262 було встановлено, що сарай відповідачів літ. «Е», розташований за адресою: АДРЕСА_1, побудовано впритул до сараю позивача літ. «В», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Стіна сараю літ. «В»є суміжною. Частина дерев'яних балок сараю літ. «Е», а саме чотири балки (деревяний зруб діаметром 100 мм) опирається на стіну сараю літ. «В». В місцях закладання балок, має місце руйнування цегляної кладки, відсутність окремих цеглин, послаблення цегляної кладки. Відповідач ОСОБА_3 не заперечував те, що саме він встановлював вказані балки в стіну сараю літ. «В», належного позивачеві.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи також зазначається про те, що сарай відповідачів літ. «Ж»за адресою: АДРЕСА_1, не розташований впритул до господарських будівель позивача за адресою: АДРЕСА_2, та відстань від сараю літ. «Ж»до межі земельної ділянки ОСОБА_1 становить 0,28 см.

У відповідності до ст. 391 КК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі викладеного, враховуючи не надання відповідачами належних доказів того, що ОСОБА_1 дозволив їм здійснити прибудову сараю літ. «Е»до своїх споруд саме у той спосіб, як це було зроблено відповідачами, суд задовольняє частково вимогу позивача та зобовязує відповідачів демонтувати чотири балки (деревяний зруб діаметром 100 мм) сараю літ. «Е», що вбудовані в стіну сараю літ. «В»позивача.

В обґрунтування інших вимог, зокрема щодо зобовязання звільнити частину земельної ділянки, позивач та його представник стверджували, що відповідачі внаслідок самочинного будівництва сараїв захопили частину земельної ділянки, належної ОСОБА_1, в розмірі 5,502 кв.м. Але такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження під розгляду справи по суті. Так, з висновку експерта від 29 липня 2010 року за № 2262 вбачається, що виявилось неможливим встановити те, чи збудовано відповідачами гараж літ. «Г», сарай літ. «Ж»та альтанку літ. «Д»на земельній ділянці позивача. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували захоплення відповідачами земельної ділянки саме в розмірі, визначеному позивачем, суду не надані. До того ж, як вже зазначалось вище, удовим експертом було встановлено, що сарай відповідачів літ. «Ж»розташований на відстані 0,28 м від межі земельної ділянки позивача.

Позивач та його представник в судовому засіданні стверджували, що відповідачами влітку 2008 року при зведенні господарських будівель літ. «Д», «Е», «Ж»були пошкоджені та демонтовані водозбірні системи у виді алюмінієвих жолобів з трубами з належних йому сараїв та літніх кухонь (літ. «Б», «Д», «В»). Допитаний в судовому засіданні за ініціативою позивача свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що влітку 2007 року він бачив встановлені на сараях алюмінієві жолоби.

Але суд відмовляє позивачу в задоволенні йог вимоги про зобовязання відповідачів встановити під покрівлю літніх кухонь літ. Б,Д та сараю літ. В садиби АДРЕСА_2 водозбірну систему атмосферних осадків, оскільки позивачем та його представником не надані належні докази того, що водозбірні системи на спорудах позивача існували на початок будівництва сараїв відповідачів, того, що водозбірні системи були демонтовані саме відповідачами, а також того, що саме через відсутність таких систем здійснюється руйнування споруд позивача. Також позивачем не наведені відомості про те, які саме водозбірні системи (вид, найменування, кількісний та якісний склад) мають бути встановлені на його спорудах для припинення руйнації інших споруд.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Нанесення матеріальної шкоди та її розмір позивач та його представник обґрунтовують звітом з незалежної оцінки майна від 02 листопада 2010 року. Але суд не приймає такий звіт як належний доказ, оскільки зі звіту вбачається, що в результаті візуального огляду оцінювачем були виявлені значні ознаки фізичного зносу, які, на думку оцінювача, можуть вплинути на загальний стан обєкту та зменшити вартість сараю літ. «В».

Щодо вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн., суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.

Моральна шкода у відповідності до ст. 23 ЦК України, полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджував, що з літа 2007 року він не може спокійно відпочивати і жити в своїй садибі, дивлячись на протиправні прибудови відповідачів, захоплення його землі та руйнування житлового будинку і господарських будов. Його мирне володіння майном було протиправно зупинено з-за винної та самоправної діяльності відповідачів з завданням збитків майну та житловому будинку з господарськими будовами. Відповідачі пошкодженням його майна та порушенням його прав завдають розлади його психофізичному стану здоров'я, через що він перебуває в стані постійного стресу, тривоги та образи саме із-за протиправної поведінки відповідачів, починаючи з літа 2007 року, що викликає довготривалі душевні страждання. Визначений розмір моральної шкоди позивач вважає достатнім для відновлення душевного стану та психологічного здоров'я. Але належних доказів того, що позивач зазнав саме таких душевних страждань через дії відповідачів, позивач та його представник суду не надали, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.

З урахуванням наведеного суд задовольняє позов ОСОБА_1 частково, в тому числі зобовязує відповідачів встановити під покрівлю даху гаражу літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 із сторони житлового будинку садиби АДРЕСА_2 водозбірну систему атмосферних опадів з виведеним стоку на земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки така вимога позивача ними визнана.

Ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Також суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у звязку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 8,50 грн., і витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30,00 грн., які були сплачені позивачем при поданні первісного позову, та витрати на оплату судової експертизи в сумі 773,74 грн., що на думку суду є пропорційним доведеності вимог позивача висновком експерта.

Однак, позивачем належних доказів того, що сплачені ним грошові кошти в якості витрат з залученням спеціалістів 750 грн. та 700 грн., є саме судовими витратами, повязаними з розглядом справи, не надані. Щодо витрат по сплаті послуг адвокатів 150 грн. та 4000 грн., то суд також відмовляє в їх стягненні, так як здійснення позивачем таких витрат саме як судових витрат не підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 23, 391, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановити під покрівлю даху гаражу літ. Г домоволодіння АДРЕСА_1 із сторони житлового будинку садиби АДРЕСА_2 водозбірну систему атмосферних опадів з виведеним стоку на земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 демонтувати чотири балки (деревяний зруб діаметром 100 мм) сараю літ. Е домоволодіння АДРЕСА_1, що вбудовані в стіну сараю літ. В садиби АДРЕСА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн. та витрати на оплату судової експертизи в сумі 773,74 грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 490,50 грн. з суми судового збору, сплаченого за квитанцією № 095КП423 від 21.12.2009 року на рахунок 31413537700018 в УДК в м. Люботин Харківської області, код 24134538, МФО 851011 в ГУДКУ у Харківській області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін

судді