Постанова № 14336179, 17.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1419/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Шевякова І.С.,

при секретарі –Ємець Я.М.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2011 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягненняне законно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3821,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості, ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 3812,01 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що на час отримання статусу безробітного ним до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції було подано заяву про припинення підприємницької діяльності та здано довідку про взяття на облік як платника податку. Після чого ніякої підприємницької діяльності не здійснював, доходу не отримував.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Судом встановлено, що 12 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Таким чином, за період з 12 червня 2009 року по 12 січня 2010 року, відповідачем було отримано допомогу по безробіттю в загальному розмірі 3812,01 грн., що підтверджується розрахунком Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006, було встановлено, що на момент реєстрації ОСОБА_1 в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітного, він був зареєстрований як фізична особа - підприємець, відповідачем добровільно це зазначено не було.

Як вбачається із копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований, як фізична особа-підприємець 06.12.2004 року Державним реєстратором Кременчуцької міської ради, номер запису про державну реєстрацію 2 585 000 0000 000818.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Державного реєстру не вносилися записи про рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності.

Отже, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, таким чином, для набуття статусу безробітного ОСОБА_1 необхідно було скасувати свою реєстрацію, як підприємця.           Відповідно до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно п.6 Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006р у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

На момент розгляду справи судом, кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 не надходили.

          Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач належних заперечень на позовну заяву та доказів сплати коштів у сумі 3812,01 грн., суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 в ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 22548262) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3812,01 грн. (три тисячі вісімсот дванадцять гривень одна копійка).                     

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2011 року.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков