Постанова № 14333367, 10.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10.03.2011 р. Справа № 2а-2572/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., від позивача 1: Стаднійчук Т.А., довіреність № 56/68, від 20.09.10; від позивача 2: Барашников А.О., довіреність № 1, від 20.08.10 р., від відповідача: Яброцький С.В., довіреність № 17934/9/10-013, від 02.08.10;

від прокуратури: Дзюбан О.В., посвідчення № 253, від 26.03.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВАТ " Завод " Екватор ", вул. Декабристів, 60,Миколаїв,54020 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 проскасування рішення від 18.12.2009 р. №00013536/0, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання неправомірними дії по встановленню завищення відємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2009 р. на суму 508 518 грн., визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 00013536/0 від 18.12.2009 р. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач неправомірно зменшив відємне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 508518 грн. Позивачем виконані всі умови для виникнення права платника на бюджетне відшкодування, а саме: податковий кредит сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, підтверджена фактична сплата на користь постачальників товарів сум ПДВ, оформлена належним чином декларація з ПДВ та заява про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідач проти позову заперечує, просить в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії закрити провадження у справі, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення рішення відмовити в позові, оскільки позивачем були порушені вимоги п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Прокуратура Миколаївської області вступила до участі у справі на стороні відповідача для захисту інтересів держави на підставі ч.3 ст. 60 КАС України. У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку: Актом № 1307/36/14308032 від 15.12.2009 р. про результати позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Завод «Екватор»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень місяць 2009р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р. встановлено порушення пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 р. на 355276 грн.

В ході перевірки встановлено, що:

За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період серпень 2009 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., результати якої оформлено актом від 09.11.2009 р. № 1131/36/14308032, не підтверджено правомірність визначення відємного значення різниці між сум податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 508518 грн., яка складається по наступним постачальникам:

-ПП «Агроник»придбання послуг (юридичні та консультаційні послуги згідно договорів від 01.08.2008 р., 18.06.2008 р., 11.02.2008 р., 11.02.2008 р., 09.01.2008 р. по супроводженню договорів всього на суму 937191,05 грн., з яких податок на додану вартість 156198,51 грн.

Податковий кредит позивача сформовано по податковій накладній від 30.09.2008 р. № 454, виписаної ПП «Агроник», отриманої у 2009 р., що зафіксовано у книзі «Податкові накладні відділу закупок за вересень 2009 р.)

-ПП «Николаев Метторг»придбання ТМЦ (нагрівачі електричні,сигналізатори, кабельні вводи, кнопки, кільця заземлення, розетка, вилка, перетворювачі напруги, амортизатори, двигун, обладнання, коробки взривозахисні) всього на суму ПДВ 352319,80 грн. На поставку ТМЦ ПП «Николаев Метторг»виписані видаткові та податкові накладні № 52-84 від 11.12.2008 р., 12.12.2008 р., 15.12.2008 р.,17.12.2008 р., 18.12.2008 р., 19.12.2008 р., 22.12.2008 р., 23.12.2008 р., 24.12.2008 р., 25.12.2008 р., 26.12.208 р, 29.12.2008 р., 30.12.2008 р. В серпні 2009 р. позивач включив до податкового кредиту слідуючи податкові накладні, зареєстровані у книзі «Податкові накладні відділу закупок за серпень 2009 р.»( без дати та даних про спосіб отримання).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00013536/0 від 18.12.2009 р. відповідно до підпункту «б»п.4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ, порушення п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 пп 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 355276 грн. за вересень 2009 р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Актом перевірки від 09.11.2009 р. про результати позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 р. за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту за серпень 2009 р. на суму 508518 грн.

Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки не згодний та просить суд визнати неправомірними дії відповідача по встановленню завищення відємного значення між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за серпень 2009 р. на суму 508518 грн.

Згідно із п.1.3. ст.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому його оцінка, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням субєкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для субєкта господарювання певні правові наслідки, було спрямовано на регулювання тих чи інших відносин і мало обовязковий характер для субєктів цих відносин, та, відповідно, могло бути предметом адміністративного позову. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому його оцінка, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відтак, позивач вжив не той спосіб для захисту свої порушених прав. Належним способом захисту прав буде визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке приймається за наслідками акта перевірки, яким позивач вірно скористався у своїй другій позовній вимозі.

Таким чином позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення також задоволенню не підлягають з оглядом на наступне:

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»:

-П. п. 7.2.3- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю.

-П.п.7.2.6 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари ( послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2009 р. по справі № 5/609/08 ПП «Агроник»ліквідовано. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 р. по справі №5/178/09 ліквідовано ПП «Николаев-Метторг». Підприємства ліквідовані на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»по особливостям застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Про порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури було оголошено в офіційному друкованому засобі газеті «Голос України».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що вимогу про надання податкових вимог він ПП «Агроник»та ПП «Николаев-Метторг»не надсилав та ліквідація цих підприємств відбулась вже після здійснення операцій з цими підприємствами.

Відповідно до ст. 42 ГК України Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом2343-XIІ від 14.05.1992 р. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Таким чином, позивач всупереч приписам п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не вимагав від своїх контрагентів податкові вимоги. Позивач отримав податкові накладні в серпні 2009 р., коли ПП «Агроник»було ліквідовано, а відносно ПП «Николаев-Метторг»здійснювалась ліквідаційна процедура. Позивач не зміг в судовому засіданні пояснити, як він отримав податкові вимоги по підприємствах, в яких вже були знищені печатки, документи передані на зберігання до архівної установи та підприємницька діяльність не здійснювалась.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Також аналіз правових позицій Верховного Суду України свідчить про те, що перевагу необхідно надавати встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону. Оцінюючи спеціальну податкову правосубєктність учасників господарської діяльності, а саме контрагентів позивача ПП «Агроник», ПП «Николаев-Метторг», які на день отримання податкових накладних від ПП «Агроник»вже майже півроку, як було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру, а відносно іншого контрагента позивача ПП «Николаев- Метторг»здійснювалась ліквідаційна процедура та керівником підприємства був ліквідатор, який й повинен був видавати будь-які документи відносно діяльності підприємства, то у суду виникають сумніви стосовно походження податкових накладних .Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача на підставі п.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 14.03.2011 р.