Постанова № 14331888, 02.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-14503/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

при секретарі Попович Н.М.

за участю представників:

позивача Лубенець С.В.

відповідача Варданян Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства Дніпрошина

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства Дніпрошинадо Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення №0000428813/0 від 30 липня 2009 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ( (далі - СДПВ ВВП) проведено планову виїзну перевірку ВАТ Дніпрошина, за результатами якої Відповідачем складено Акт № 887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009 р. На підставі Акту Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000428813/0 від 30.07.2009р., згідно якого встановлено порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввід 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього 2690466,48 грн. (за основним платежем 896822,16 грн. за штрафними (фінансовими)санкціями 1793644,32 грн.). Позивач не згоден із висновками відповідача, викладеними в акті, податковому повідомленні-рішенні, та вважає, що відповідач, при проведенні зазначеної перевірки припустився численних порушень норм чинного законодавства України, внаслідок чого були порушені права та охоронювані законом інтереси Позивача.

У судове засідання зявився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення СДПІ ВПП законно проведено перевірку згідно плану-графіку проведення документальних перевірок на II квартал 2009р., за результатами якої встановлено порушення пункту 13.2 статті 13 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оприбуткування прибутку підприємств" (далі - Закон Закону №334), а саме, під час виплати банку-нерезиденту доходів у вигляді відсотків із джерелом їх походження з України не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів у сумі 896822,16 грн.. За результатами перевірки СДПІ ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.09 №0000428813/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 2 690 466,48 грн. (основний платіж - 896 822,16 грн., штрафні санкції 1 793 644,32 грн.).

У періоді, що перевірявся, повернення кредитних коштів нерезиденту підприємством не здійснювалось. Перевіркою встановлено, що при перерахуванні доходів нерезиденту у періоді, що перевірявся, податок з доходу нерезидента підприємством не утримувався та до бюджету не сплачувався. Однак, перераховані суми доходу нерезиденту у вигляді процентів за користування кредитом відповідно до п.13.1 ст.13 Закону №334, є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно п.13.2 ст.13 цього Закону.

В судове засідання зявився представник відповідача, який проти позову заперечував та просив у задоволені вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську згідно плану-графіку проведення документальних перевірок на II квартал 2009 року та на підставі направлення від 28.05.2009 №235/08-02/2 виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку ВАТ Дніпрошиназ питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.03.09.

За результатами перевірки СДПІ ВПП складено № 887-08-02/3-05768898 від 17.07.2009 р. згідно якого встановлено порушення пункту 13.2 статті 13 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оприбуткування прибутку підприємств", а саме, під час виплати банку-нерезиденту доходів у вигляді відсотків із джерелом їх походження з України не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів у сумі 896822,16 грн., у тому числі:

за 1 квартал 2007 року в сумі - 69151,87 грн., за II квартал 2007 року в сумі - 155942,34 грн., за III квартал 2007 року в сумі -48426,28 грн., за IV квартал 2007 року в сумі - 158751,81 грн., за І квартал 2008 року в сумі - 83274,28 грн., за II квартал 2008 року в сумі 53544,14 грн., за III квартал 2008 року в сумі - 117053,02 грн., за IV квартал 2008 року 60269,74 грн., за І квартал 2009 року в сумі - 150408,68 грн.

В акті встановлено, що у періоді, що перевірявся, ВАТ Дніпрошиназдійснювало виплати доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України у вигляді процентів за користування кредитними коштами, отриманими згідно кредитних договорів № 1649/2005 від 15.08.05, № 1650/2005 від 15.08.05, № 1401/2006 від 16.08.06, № 1402/2006 від 16.08.05, укладених ВАТ Дніпрошина(Позичальник) з нерезидентом Vseobecna uvеrоvа bаnkа, Словацька Республіка, (Кредитор).

Відповідно до зазначених кредитних договорів на користь банка-нерезидента у період з 01.01.07 по 31.03.09 підприємством ВАТ Дніпрошинаперераховано доходу у вигляді процентів за користування валютними коштами у загальній сумі 1178232,62 евро (еквівалент 8968221,63 грн.), в тому числі:

за І квартал 2007 року в сумі 105010,74 Євро (691518,73 грн.), за II квартал 2007 року в сумі 228692,17 Євро (1559423,41 грн.), за III квартал 2007 року в сумі 69990,22 Євро (484262,81 грн.), за IV квартал 2007 року в сумі 214260,50 Євро (1587518,08 грн.), за І квартал 2008 року в сумі 109441,38 Євро (832742,79 грн.), за II квартал 2008 року в сумі 68725,36 Євро (535441,38 грн.), за III квартал 2008 року в сумі 159150,59 Євро 1170530,20 грн.), за IV квартал 2008 року в сумі 77491,33 Євро (602697,36 грн.), за І квартал 2009 року в сумі 145470,33 Євро (1504086,87 грн.).

З а результатами перевірки СДПІ ВПП винесене податкове повідомлення рішення №0000428813/0 від 30.07.2009р., яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього 2690466,48 грн. (за основним платежем 896822,16 грн. за штрафними (фінансовими)санкціями 1793644,32 грн.).

З матеріалів акту вбачається що, у пункті 3.4 визначено, що Згідно умов Договору у періоді, що перевірявся, ВАТ Дніпрошинана рахунок Кредитора-нерезидента в оплату процентів за користування кредитними коштами було перераховано 8 968 221,63 евро, або 1 178 232,62 грн.

Перераховані суми доходу нерезиденту у вигляді процентів за користування кредитом відповідно до п.13.1 ст. 13 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР Про оподаткування прибутку підприємств, із змінами та доповненнями, є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно п. 13.2 ст. 13 цього Закону.

Згідно п. 13.2 ст. 13 Закону № 283-97-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Статтею 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори України"та ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування" закріплено переважну дію положень міжнародних договорів над положеннями чинного законодавства.

Так, 12.07.1996 року Україною ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Словацької Республіки "Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно".

Відповідно до положень п..2 статті 11 Конвенції проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від валової суми процентів.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним додержано вимоги Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки "Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно"та Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування

За змістом статті 15 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобовязання за цими договорами.

Чинні міжнародні договори України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України").

Статтею 19 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Зазначене положення кореспондується з вимогами ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобовязання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

Отже, п. 1 ст. 11 Конвенції визначено, що проценти будуть оподатковуватись у другій Договірній Державі. І не передбачено, що можуть оподатковуватись в Україні. А п. 2 ст. 11 Конвенції передбачається, що можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій здійснюються виплати, проте не визначено при яких умовах вони можуть також оподатковуватись. Конвенцією, як і будь-якими іншими нормативно-правовими актами України не визначено умов, за яких підприємство може застосовувати п. 2 ст. 11 Конвенції та оподатковувати зазначені проценти в України за ставкою 10%.

Оскільки не визначалось будь-яких умов, за яких підприємство при виплаті процентів повинно було утримувати податок у розмірі 10%, то відповідно до процедури звільнення від оподаткування визначено у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470 при наявності усіх відповідних документів підприємство застосовувало норми п. 1 ст. 11 Конвенції.

Згідно пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470 (далі по тексту Порядок № 470), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обовязково містити інформацію, визначену частиною 2 пункту 4 Порядку № 470.

Судом встановлено, актом перевірки підтверджено, що Відповідно до вимог п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом його походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 № 470, нерезидентом „Vseobecna uverova banka, а.с." було надано довідки - підтвердження статусу податкового резидента Словацької республіки, видані місцевим податковим органом - податковою адміністрацією м. Братіслава..., які підтверджують, що „Vseobecna uverova banka, а.с." є резидентом Словацької республіки згідно Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, а саме:

- Довідка - підтвердження статусу податкового резидента, реєстраційний №500/420/5977/07/Vrb, видана 12.03.07, яка діє в період 2007 року, підписана директором податкової адміністрації пані Клучковою (Kluckova) та скріплена печаткою податкового органу.

- Довідка - підтвердження статусу податкового резидента, реєстраційний №500/420/31573/08/Vrb, видана 17.12.08, яка діє в період 2008 року, підписана директором податкової адміністрації пані Буйнаковою (Bujnakova) та скріплена печаткою податкового органу з написом „Податкове управління для окремих платників податку, Братіслава.3".

- Довідка - підтвердження статусу податкового резидента, реєстраційний №500/420/5314/09/ Vrb, видана 04.03.09, яка діє в період 2009 року, підписана директором податкової адміністрації пані Буйнаковою (Bujnakova) та скріплена печаткою податкового органу з написом Податкове управління для окремих платників податку, Братіслава.3".

Як вбачається з матеріалів справи, довідки надані позивачем на підтвердження того факту, що його контрагент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір відповідають вимогам, закріпленим в пункті 4 Порядку № 470, отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що прибуток від підприємницької діяльності цього резидента, який є стороною угоди, укладеної з позивачем, оподатковуються лише в державі резидентом якої він є.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4.4.1 Закону № 2181-111, а також п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби(затверджено Наказом ДПАУ № 29 від 11.12.1996 р., із змінами та доповненнями) у разі коли норма закону чи іншого-нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи ч.1 ст.2 КАС України згідно з якою завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000428813/0 від 30.07.2009р., згідно якого визначено суму податкового зобов'язання на суму 2690466,48 грн. (основний платіж 896822,16 грн,. штрафні (фінансові)санкції - 1793644,32 грн.).

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000428813/0 від 30 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.

Суддя О.В. Єфанова

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Єфанова