Постанова № 14328798, 02.03.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2-а-415/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. розглянувши в порядку скороченого провадження без технічної фіксації адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги та поновлення строку звернення до суду, -

в с т а н о в и в :

09.02.2011 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від позивача надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориспіль по нарахуванню та виплаті їй зниженої надбавки до пенсії як дитині війни та визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті щомісячного підвищення до пенсії, у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль перерахувати та виплатити в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, виходячи із розміру 30% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по день звернення до суду, з урахуванням проведених виплат; зобовязати відповідача усунути порушення та призначити щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «про соціальний захист дітей війни»та ст. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».

Свій позов обґрунтувала тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач є дитиною війни та згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року відповідач повинен був виплачувати щомісячно соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом з тим, в 2006-2007 роках позивач не отримував соціальної допомоги взагалі, а з 2008 року отримує лише 10 % затвердженого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не 30 %, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На її звернення відповідач відмовив в перерахунку соціальної допомоги. Позивач вважає, що його права на отримання соціальної допомоги у визначеному законом розмірі були обмежені внаслідок прийняття неконституційних нормативних актів.

Крім того позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки їй законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень-нормативно-правових актів вищої сили, законів України. Окрім цього про належні їй як дитині війни виплати її не було повідомлено. Отже про грубе порушення своїх прав позивач дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2011 року адміністративний позов в частині вимог про визнання незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориспіль по нарахуванню та виплаті їй зниженої надбавки до пенсії як дитині війни та визнання неправомірною відмови відповідача в перерахунку та виплаті щомісячного підвищення до пенсії, у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль перерахувати та виплатити в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, виходячи із розміру 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період до 08.08.2010 року - залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В письмових заперечення представник відповідача Карбань Н.В. адміністративний позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши доводи ОСОБА_1 та представника відповідача Карбань Н.В., а також письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 01.01.2006 року, що підтверджується відміткою «Дитина війни».

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведені позивачем причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду немає підстав вважати поважними, оскільки позивачеві було відомо про надання їй статусу дитини війни, про що свідчить відмітка у пенсійному посвідченні. Вона щомісячно отримує пенсію, була повідомлена про її розмір, тому повинна була знати про порушення своїх прав та інтересів в частині невиплати підвищення пенсії, але не зверталась до відповідача за роз'ясненнями, не подала протягом строку позову до суду.

На підставі наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову за період невиплати їй підвищення до пенсії, що перевищує шість місяців до часу її звернення до суду. Згідно ухвали суду від 18.02.11 року у вимогах позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено.

За період з 09.08.2010 року позов підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на законі та знайшли своє підтвердження наявними у справі доказами.

Доводи відповідача про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про державний бюджет», регулювання цього питання постановою уряду України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст. 22 Конституції України, за приписами якої прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що вказано і у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Відповідач, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язаний виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому його рішення та дії щодо виплати підвищення у нижчому розмірі 10 % є протиправними і він повинен здійснити відповідний перерахунок та виплати підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, тобто 30 % зарахувавши виплати у розмірі 10 % за вказаний період. Тому такі дії відповідача за вказаний період часу є неправомірними, а порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Крім того суд, вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 в частині зобовязання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки такі виплати здійснюються не в повному обсязі.

Також є підстави для задоволення вимог щодо зобовязання здійснювати виплату у вказаному вище розміру починаючи з 09.08.2010 року з урахуванням вже сплачених сум допомоги, оскільки порушення прав позивача відповідачем не усунуті.

Судові витрати за розгляд позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 99, 100, 159-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний статус дітей війни»за період починаючи з 09.08.2010 року, - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період починаючи з 09 серпня 2010 року з вирахуванням раніше сплачених сум.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області виплачувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області (м. Бориспіль Київської області, вул. Головатого, 4, ідентифікаційний код 19422956) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду особами, які не були присутні при оголошенні постанови, а особи, які були присутні при оголошенні постанови протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання на апеляційне оскарження в разі якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги, постанова суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена в повному обсязі 18.02.2011 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М. Вознюк