Постанова № 14328673, 27.01.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р.                               Справа № 2a-4236/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Біньковської Н.В.

розглянувши у скороченому провадження адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по нарахованих фінансових санкціях в сумі 1700,00 грн.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що згідно акту проведення перевірки від 25.05.2010 року, встановлено порушення відповідачем вимог ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". 02.06.2010 року заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області була винесена постанова за №094752 про застосування до відповідача фінансової санкції у вигляді штрафу на суму 1700 грн. Відповідач штраф не сплатив, а тому позивач просить стягнути вказану суму в примусовому порядку.

          03.12.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі. Ухвалу разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб підприємців та юридичних осіб.

          11.12.2010 року на адресу суду повернулося поштове відправлення, з надісланою судом ухвалою про відкриття скороченого провадження, копією позовної заяви та доданих до неї документів, з відміткою центру поштового зв’язку про закінчення терміну зберігання.

          Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Таким чином, враховуючи положення частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з поверненням поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.01.2005 року зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець.

          Під час проведеної 25.05.2010 року вибіркової позапланової перевірки суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області було виявлено факт відсутності належно оформлених трудових відносин з водіями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 при перевезенні пасажирів на таксі, про що був складений відповідний акт №022100.

          Начальник територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області на підставі вищезазначеного акту, з’ясувавши вірно усі обставини справи, виніс постанову №094752 від 02.06.2010 року про застосування до відповідача фінансової санкції у вигляді штрафу на суму 1700 грн.

          Відповідач штраф в добровільному порядку не сплатив.

          Відповідно ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" - автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

          Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі –посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

          Згідно ст.34 Закону України „Про автомобільний транспорт”, пункту 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства Міністерства транспорту та зв”язку України №9/119 від 01.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2008 року за №140/14831 (чинного на час вчинення правопорушення), ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, зобов'язані забезпечити оформлення трудових відносин з персоналом автомобільного транспорту віповідно до трудового законодаства.

          Відповідно до абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006р., за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції, зокрема за порушення правил надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

          Згідно п.28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

          Винесена постанова не оскаржена відповідачем та не скасована у встановленому Законом порядку.

З урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

          Керуючись ст.ст.39, 60, 70 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст.158 -163 КАС України суд,-

          Відповідно до ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

          На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст.183-2, 256 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-836014, код одержувача –20568100 з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікацйний номер НОМЕР_1) фінансові санкції в с умі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за постановою про застосування фінансових санкцій №0094752 від 02.06.2010 року.

          Постанову суду звернути до негайного виконання.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                             Біньковська Н.В.