Ухвала суду № 1432377, 19.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 грудня 2007 року                                                           м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу ПП « Мегаполіс» на  постанову господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р. у справі за позовом  ПП «Мегаполіс» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-29997/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Приватним підприємством « Мегаполіс» подано позов до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. № 00007562301/0 про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 5625 грн.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПП «Мегаполіс» звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове  рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Як встановлено судом, уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Мегаполіс» ( ЄДРПОУ 32022235 ) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 26.07.2002р. по 01.07.2005р.

За результатами перевірки складений акт від 20.10.2005р. № 1980/23-6/32022235.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р., ПП «Мегаполіс» до складу валових витрат були віднесено послуги, надані НПМП «Віф» по розробці проекту експериментального пристрою (акт № 1 від 23.02.2004р.), який було зібрано в 1 кварталі 2005 року та віднесено до складу основних засобів. Була зроблена бухгалтерська проводка Дт 902Кт377 - 15.000,00 грн. в оборотно-сальдо відомості по рахунку за січень 2004 року.

На підставі акта перевірки, начальника ДПІ у м. Херсоні 02.11.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007562301/0.

Згідно з пп. 4.2.2 «б» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р., у відповідності з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП, Приватному підприємству «Мегаполіс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5.625,00 грн.

У тому числі 3.750,00грн. - основний платіж + 1.875,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р., валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг ). які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого  використання у власній господарській діяльності.

 Згідно  з пп.. 5.2.1 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених ( нарахованих) протягом звітного періоду з зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ( робіт, послуг ) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії ( включаючи реактивну ),  з урахуванням обмежень, установлених пунктами  5.3-5.7 цієї статті.

4

Як встановлено судом, 16.01.2004р. між НПМП «Віф», виконавець, та ПП «Мегаполіс» замовник, укладено договір № 16-01-04. Предметом зазначеної угоди є виконання робіт по розробці технічного проекту конструктивних елементів експериментального пристрою по патенту України на винахід № 27634 "Пристрій для вдавлювання паль і (або) інших конструкцій та спосіб вдавлювання за допомогою цього пристрою". Отримання технічної документації підтверджується актом виконаних робіт №1 від 23.02.2004р. Вартість цієї документації - 15.000,00грн. віднесено позивачем до валових витрат.

Обставини справи свідчать, що позивачем, з використанням технічної документації виготовлено пристрій, що використовується у будівництві, та який включено до основних фондів. Розроблена документація є документом (нематеріальним активом), що відноситься до основного засобу підприємства, який підлягає амортизації.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8 і 9 та п.п.7.9.4 цього Закону.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів, згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1ст. 8 Закону № 334/94-ВР, слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Основи формування та розкриття в фінансовій звітності інформації про нематеріальні активи містяться в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи", (далі - Стандарт № 8) затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999р., відповідно якого нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з ціллю використання на протязі періоду більш ніж один рік для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або для надання в оренду іншим особам.

В даному випадку, позивачем на підставі первинних бухгалтерських документів вартість технічної документації для виготовлення пристрою, що використовується у будівництві, віднесено до складу валових витрат.

Віднесення цих витрат до складу валових позивач обґрунтовує приписами пункту 9 Стандарту, відповідно якого не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на дослідження. При цьому позивачем не враховано, дану документацію розроблено для виготовлення основного засобу підприємства, що підлягає амортизаційним відрахуванням.

У відповідності з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Враховуючи викладене, витрати на технічну документацію, яка є нематеріальним активом, у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог Стандарту № 8 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинні відображатися як витрати на придбання нематеріального активу з метою його подальшої амортизації.

Зазначене підтверджує обґрунтованість висновку суду про правомірність визначення податковим органом податкового зобов'язання.

Таким чином,  судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «Мегаполіс».

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ПП «Мегаполіс» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р – без змін

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає. 

Судді :