Постанова № 14318792, 13.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 2а-2910/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г. В. при секретаріІвановій І.О. . . розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: 26.02.2010 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування прийнятої державним виконавцем Кабаченко Ією Миколаївною постанови ВП №16651198 від 13.01.2010 року про звернення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріусу ОСОБА_4 №4406 від 22.12.2009 року на автомобіль MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму боргу у розмірі 272400грн. 88коп. та поновлення строку для звернення до суду. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням державним виконавцем Кабаченко І.М. територіальності при відкритті виконавчого провадження. Позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що заявником ПАТ КБ «Приватбанк» (стягувач у виконавчому провадженні) подано заяву про звернення стягнення на зазначений автомобіль MERCEDES-BENZ з посиланням на його перебування у Ленінському районі м.Дніпропетровська. Що, в свою чергу, й слугувало підставою для відкриття виконавчого провадження саме Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18 січня 2008 року між ОСОБА_3 (позивач по справі) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (на час розгляду адміністративної справи - Публічний акціонерний комерційний банк «ПриватБанк») в особі Кіровського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладений Кредитний договір № МК/339, за умовами якого останній прийняв зобов'язання надати позивачу по справі кредит для придбання автомобіля у сумі 38000.00 (тридцять вісім тисяч) доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% річних за період користування кредитом строком до 18.01.2012 р. та сплати платежів по кредиту і нарахованим відсоткам згідно Графіку погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді Додатків до Кредитного договору і є його невід'ємною частиною (p.1, п.п.4.1, 4.2. Кредитного договору) (а.с.8-11).

В якості забезпечення Позивачем виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту за Кредитним договором №МК/339 від 18 січня 2008 року, сплати відсотків за користування кредитом і можливих штрафних санкцій та інших витрат, із Банком було укладено Договір застави автотранспорту №МК/339-1 від 18.01.2008 pоку, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №94.

Предметом застави за даним договором є автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, колір -білий, тип Бортовий -С, реєстраційний НОМЕР_1, заставною вартістю 217150грн. 00коп. (двісті сімнадцять тисяч сто п'ятдесят грн. 00коп.), який належить Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, видане 18.01.2008 р. РЕВ 2-го MB ДАІ при УMBС України в Дніпропетровській області (а.с.12-13).

В ході судового засідання позивач пояснила, що у телефонній розмові з державним виконавцем Ленінського ВДВС їй було запропоновано зявитись до Ленінського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції. Також зазначено, що про причини виклику буде повідомлено під час явки.

Одночасно позивач пояснила, що за результатами прибуття до Ленінського відділу ДВС отримала постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 16651198 від 13.01.2010 р. (а.с.33), з якої, власне, і дізналася, що за ініціативою Банку в позасудовому порядку було здійснено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, колір білий, тип Бортовий -С, реєстраційний НОМЕР_1 на суму боргу у розмірі 272400грн. 88коп., шляхом вчинення виконавчого напису №4406, виданого 22.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на Договорі застави автотранспорту № МК/339-1 від 18.01.2008 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 16651198 від 13.01.2010 р. винесена заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Кабаченко Ією Миколаївною.

Стягувачем у виконавчому проваджені є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), а Боржником є ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Не погоджуючись з винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 16651198 від 13.01.2010 р., позивач звернулася за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Ухвалою суду від 08.06.2010 року ОСОБА_3 поновлено строк звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено норми ст.20 Закону України „Про виконавче провадження", якою передбачено проведення виконавчих дій за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Тобто, адреса боржника та її майна: 49000, АДРЕСА_2, - це територіальність Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, а не Ленінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції (відповідача по справі).

Також, позивач зазначає, що у відповідності до ст.26 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець мав у 3-денний строк після надходження до нього виконавчих документів винести постанову, якою відмовити стягувачам у відкритті виконавчого провадження та повернути без виконання виконавчі документи, у звязку з порешунням територіальності. Однак, цього не було зроблено.

Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем приписів ст.24 Закону України „Про виконавче провадження" та п.3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 p. № 74/5, оскільки виконавчий документ не надісланий державним виконавцем у встановлений строк.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на той факт, що виконавче провадження було відкрите саме Ленінським ВДВС за заявою стягувача, де визначено, що майно позивача, а саме: автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, колір білий, тип Бортовий-С, реєстраційний НОМЕР_1, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Відповідач також вказує, що виходом на місце за вказаною стягувачем адресою,майна боржника не виявлено, у звязку з чим його оголошено у розшук.

Проте, у даному випадку суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Так, державний виконавець у судовому засіданні надав суду пояснення, що аргументом на підтвердження належної територіальності виконавчих дій є адреса, зазначена стягувачем у заяві, за якою і здійснено вихід для встановлення місцезнаходження майна боржника.

Проте, викладений факт не знайшов свого підтвердження та спростований матеріалами справи і поясненнями сторін у судовому засіданні, оскільки судом встановлено та особисто представником відповідача (державним виконавцем Кабаченко І.М.) підтверджено що будь-яких документів (актів обстеження, актів виходу на місце за адресою: АДРЕСА_1 тощо, а також, інших документів на підтвердження місця знаходження майна позивача саме за заявленою адресою) не складалось, не надавалось та не мається.

Навпаки, позивачем на вимогу суду та відповідно до ст.ст.70-71 КАС України надано довідку обласного адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області за № 0886 від 09.03.2010 року, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.49) та копію паспорта на імя ОСОБА_3 (а.с.6, 64-65), що підтверджують незмінність адреси позивача.

Що стосується адреси місцезнаходження майна позивача, остання пояснила у судовому засіданні, що її автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, колір білий, тип Бортовий-С, реєстраційний НОМЕР_1 ніколи не мав відношення до адреси АДРЕСА_1 і позивачці взагалі невідомо, що це за адреса та що там розташовано.

Викладене підтверджується наданим у судовому засіданні Договором № 37/01.01.10 від 01.01.2010 р. на здійснення послуг збереження автотранспорта, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.59).

З даного Договору вбачається, що ПП ОСОБА_7 надає ОСОБА_3 місце для відповідального збереження автотранспорту, в тому числі автомобіля марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний НОМЕР_1, за плату. Місцезнаходження нічного паркування: м.Дніпропетровськ, вул.Енергетична, 1 (а.с.59), тобто Красногвардійський район м.Дніпропетровська.

Крім того, суд вважає за можливе прийняти пояснення позивача та її представника щодо того, що стоянка автотранспорту за адресою: вул.Енергетична, 1 в м.Дніпропетровську є нічною, а вдень на автомобілях ОСОБА_3 здійснюють рейси її син та чоловік. Тобто, місце збереження автомобілів є незмінним з моменту їх купівлі та укладення Договорів на здійснення послуг збереження автотранспорта на відповідний рік, які оглянуто в ході судового засідання. А автомобілі позивача, в тому числі, й MERCEDES-BENZ, реєстраційний НОМЕР_1, не переховуються.

Отже, жодного відношення позивача або її майна до Ленінського району м.Дніпропетровська не встановлено та не підтверджено.

Що стосується направлення на адресу позивача відповідно до ст.24 Закону України „Про виконавче провадження" та п.3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 p. № 74/5, постанови про відкриття виконавчого провадження, остання не була надіслана на адресу позивача. У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що постанова від 13.01.2010 р. була вручена ОСОБА_3 під час її особистої явки до Ленінського ВДВС, що підтверджується відповідною відміткою (а.с.33), а також, особисто підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Працівники органів державної виконавчої служби районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є державними службовцями (ст.6 Закону).

А відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про державну службу» державна служба грунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості;

пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Також, статтею 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що державний службовець повинен:

сумлінно виконувати свої службові обов'язки;

шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні. Так, державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа - за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи очевидність протиправності дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3грн. 60коп., сплачені квитанцією № 8005.646.1 від 25.02.2010 р.

Керуючись 11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю.

Дії заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Кабаченко Ії Миколаївни при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження № 16651198 від 13.01.2010р. про звернення стягнення на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_3, тип ТЗбортовийС, реєстраційний НОМЕР_1, зареєстрований 18.01.2008р. ВРЕВ №2 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комеційного банку «Приватбанк» - визнати протиправними.

Постанову заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Кабаченко Ії Миколаївни про відкриття виконавчого провадження № 16651198 від 13.01.2010р. про звернення стягнення на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1831, 2000 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_3, тип ТЗ бортовий С, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 18.01.2008р. ВРЕВ №2 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комеційного банку «Приватбанк» - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2) 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 14.06.2010 р.

Суддя Г. В. Потолова