Постанова № 14311740, 15.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року 2а-4808/10/1070

Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого - судді Лисенко В.І., суддів Волкова А.С., Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Варданян О.В., за участю представників

позивача: Гуменюк А.Л., відповідача: - Літвінова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна»» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.04.2010 № 0000182304/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3944750,54 грн., з яких: 2629833,69 грн. - за основним платежем; 1314916,85 грн. - за штрафними санкціями.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про відсутність у позивача податкових накладних, на підставі яких він сформував податковий кредит. Крім того, як стверджує відповідач, вказані накладні підписані невідомою особою, а не посадовою особою контрагента.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в нього були в наявності всі первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, однак, на момент перевірки оригінали фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з контрагентом були в нього відсутні, оскільки їх вилучено правоохоронними органами, що підтверджується відповідними документами. У звязку з цим, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення - рішення правомірним. У задоволенні позову просив суд відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна» є юридичною особою, що зареєстрована 01.06.2006 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 08.06.2006 за № 1280.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво дорогоцінних металів, оброблення металевих відходів, виробництво ювелірних виробів, оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами.

У січні, березні та травні 2009 року між позивачем та ТОВ «Дамар ЛТД» були укладені договори від 02.01.2009 № 4, від 02.03.2009 № 14 та від 05.05.2009 № 16, предметом яких було виконання демонтажних робіт по розборці та сортуванню обладнання, купівля-продаж золота та брухту побутового, що містить дорогоцінні метали.

Факт виконання робіт за вказаними договорами підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, а факт перерахування коштів - виписками з банківського рахунку.

У квітні 2010 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Виробниче обєднання «Десна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Дамар ЛТД», за період з 01.09.2009 по 30.09.2010 (акт від 12.04.2010 №696/23-1/34442611).

В акті зазначено, що на момент перевірки у позивача були відсутні оригінали податкових накладних від ТОВ «Дамар ЛТД», у звязку з цим, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 2629833,69 грн.

За результатами перевірки, Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області прийняла податкове повідомлення - рішення від 19.04.2010 №0000182304/0, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3944750,54 грн., з яких: 2629833,69 грн. основний платіж; 1314916,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Під час судового розгляду встановлено, що постановою слідчого відділу податкової міліції ДПА в Київській області від 01.02.2010 порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Виробниче обєднання «Десна» ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків та службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Дамар ЛТД» були вилучені у позивача правоохоронними органами, про що свідчать протоколи виїмок від 01.10.2009 та від 17.08.2010 (а.с.19 та 224, том І).

Таким чином, оригінали фінансово-господарських документів були відсутні у позивача на момент перевірки з обєктивних причин, що не залежали від його волі.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, копії цих документів у нього також були відсутні, оскільки можливості їх виготовити, незважаючи на звернення з боку позивача, слідчі органи не надали.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податковий орган не перевіряв факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дамар ЛТД», а оскаржуване рішення ґрунтується лише на факті відсутності у ТОВ «Виробниче обєднання «Десна» податкових накладних, на підставі яких позивачем у вересні 2009 року сформовано податковий кредит.

На день розгляду даної справи кримінальну справу відносно директора ТОВ «Виробниче обєднання «Десна» ОСОБА_3 закрито за відсутності події злочину.

Крім того, позивач у судовому засіданні представив суду копії податкових накладних та інших фінансово-господарських документів, які підтверджують факт виконаних робіт за договорами та перерахування коштів, а також наявність підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 3903244,69 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є обєктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Як убачається з матеріалів справи, відсутність у позивача на момент перевірки оригіналів податкових накладних за вересень 2009 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дамар ЛТД», на підставі яких ним сформовано податковий кредит, пояснюється обєктивними причинами, що не залежали від волі позивача.

Посилання податкового органу на висновок експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення Соломянського РУ ГУМВС України в м. Києві від 31.03.2010 №226 про те, що фінансово-господарські документи ТОВ «Дамар ЛТД» підписані не директором Крикуном В.П., а іншою особою, не приймаються судом, з таких підстав.

Висновок експерта, отриманий на стадії попереднього слідства в межах розслідування кримінальної справи, є лише одним з видів джерел доказової інформації, який не може ототожнюватись з поняттям встановленого факту, як певної події життя. Такий факт може бути встановлений в іншій справі лише на підставі судового рішення. Жодного рішення щодо фальсифікації фінансово-господарських документів з боку ТОВ «Дамар ЛТД» судами не приймалось, таким чином, дані твердження відповідача є бездоказовими.

Суд також звертає увагу на те, що та обставина, що певні документи контрагента підписані іншою особою, ніж та, чиє прізвище зазначене у документі, ще не означає фальсифікації самого документу і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально. Крім того, це жодним чином не призводить до втрат Державного бюджету.

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобовязань за цими операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

За таких обставин висновок податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги підпункту 7.2.6. пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є помилковим, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення податкового законодавства, передбачена 17.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами».

Під час судового розгляду відповідач не навів жодних інших обставин, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки та у запереченнях на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, проте, вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 19.04.2010 № 0000182304/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Десна» понесені ним витрати по сплаті судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий - суддя Лисенко В.І.

Судді Волков А.С.

Леонтович А.М.

Повний текст постанови складений 21 лютого 2011 року

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

«21» лютого 2011 року

№2а-4808/10/1070

ТОВ «Виробниче об`єднання «Десна»

Проммайданчик № 3, с. Нові Петрівці Вишгородського району, Київської області, 07354

Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 15.02.2011 в адміністративній справі №2а-4808/10/1070.

Суддя Лисенко В.І.

_________________

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740

«21» лютого 2011 року

№2а-4808/10/1070

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області вул. Шевченка, 1а м. Вишгород, Київської області, 07300 Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 15.02.2011 в адміністративній справі №2а-4808/10/1070. Суддя Лисенко В.І.