Постанова № 14311716, 23.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року місто Київ № 2а-7219/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - Микитюка В.П., відповідача: - Кривошеї О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Споживчого товариства «Віктан» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області, про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Споживче товариство «Віктан», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області, про скасування рішення начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212, як незаконне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає незаконним рішення про застосування до нього фінансових санкцій, оскільки не порушував правила зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належними чином.

У призначений день та час у судове засідання зявилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, позовні вимоги не визнав.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Споживче товариство «Віктан» зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 2 лютого 2000 року Серії А00 № 524056, адреса місцезнаходження: 08725, Київська область, Обухівський район, село Козіївка, вулиця Гагаріна, будинок 16 А, ідентифікаційний номер: 30737247.

Згідно з частиною десятою статті 15 Закону від 19.12.1995 року № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до Ліцензії Серії АГ № 246645 від 30 березня 2010 року позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії якої з 29 березня 2010 року по 28 березня 2011 року, а згідно Ліцензії Серії АГ № 246646 від 30 березня 2010 року, позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, термін дії якої з 29 березня 2010 року по 28 березня 2011 року.

При цьому, відповідно до статті 1 вказаного Закону, ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

4 червня 2010 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області проведено перевірку магазину кафе, що розташована за адресою: 08725, Київська область, Обухівський район, село Козіївка, вулиця Гагаріна, будинок 16 А, який належить Споживчому товариству «Віктан» з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами даної перевірки працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області складено Акт № 288/32-2/30737247 від 4 червня 2010 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевірка проводилася на підставі Наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області № 264 від 4 червня 2010 року щодо проведення позапланової перевірки та направлення № 186 від 4 червня 2010 року на проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до вимог Закону України від 4.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», перед початком перевірки, продавцю магазину кафе ОСОБА_1 було предявлено службове посвідчення працівників Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області, вручено копію Наказу № 264 від 4 червня 2010 року щодо проведення позапланової перевірки та копію направлення № 186 від 4 червня 2010 року на проведення позапланової виїзної перевірки, що підтверджується підписом працівника магазину у відповідних графах направлення на перевірку.

Перевіркою встановлено, що зберігання алкогольних напоїв здійснювалося у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігань.

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області 24 червня 2010 року було прийнято Рішення № 101188-32-206/0212 про застосування фінансових санкцій до Споживчого товариства «Віктан» на загальну суму 5790 (пять тисяч сімсот девяноста) гривень 00 копійок.

Рішення від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212 про застосування фінансових санкцій направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням та вручено йому 6 липня 2010 року.

З вказаним рішенням позивач не згоден, вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Фактично, рішення мотивуються порушенням з боку позивача вимог частина 33 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, в силу вимог якої, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Однак, такий висновок відповідача суперечить нормам законодавства та самому поняттю «місце зберігання», визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 16 Закону від 19.12.1995 року №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 8 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон від 04.12.1990 року №509-ХІІ) передбачено, що однією з функцій Державної податкової адміністрації України є проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та його регіональні управління. Вказаною постановою визначені основні функції Департаменту та його регіональних управлінь, до яких, зокрема, належить здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за №116/13383.

Користуючись усіма правами, наданими статтею 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби, посадові особи Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у Київській області мали право здійснювати перевірку господарської діяльності відповідача, у тому числі й позапланову.

Відповідно до частини сьомої статті 111 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, у яких обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що місце торгівлі місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів без обмеження площі, для алкогольних напоїв торгівельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, а місце зберігання місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Тобто місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів та місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами це різні місця, і внесення до реєстру місця торгівлі Законом не передбачене.

Тому, суд вважає, що відповідач помилково ототожнив поняття «місце торгівлі» (місце реалізації) та «місце зберігання» алкогольних напоїв.

З пояснень представника позивача вбачається, що алкогольні напої в незначній кількості розміщувались на прилавку магазину кафе, тобто у місці торгівлі для їх реалізації, а не зберігалися в якомусь окремому приміщенні.

Позивач не використовує приміщення магазину-кафе, де проводилася перевірка, для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, і зворотного в ході розгляду справи судом відповідачем не доведено.

Правову позицію щодо відсутності законодавчої вимоги вносити у Єдиний державний реєстр місця зберігання, які розміщені за однією адресою з місцями роздрібної торгівлі, наведено у Листі Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України №4892/21-4215 від 18.11.2002 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що з метою врегулювання колізійних питань, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 № 2275-VI (набрав чинності 16.06.2010 року), внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», і зазначено, що субєкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Оскільки факт порушень позивачем норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року, на які посилається відповідач в своїх рішеннях, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Позивач не використовує приміщення магазину-кафе, де проводилася перевірка, для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, будь-якого спеціально облаштованого приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в даному магазині-кафе немає. Алкогольні напої та тютюнові вироби в асортименті та у незначній кількості на загальну суму 4521 (чотири тисячі двадцять одна) гривня 35 копійок, на момент перевірки 04.06.2010 року знаходились на торговельних полицях магазину-кафе, тобто розміщувались у місці торгівлі для їх реалізації, а не зберігалися в окремо визначеному приміщенні.

Тобто, магазин-кафе, де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Посилання відповідача на те, що наявність такої кількості алкогольних напоїв та тютюнових виробів не можна вважати незначною кількістю, до уваги судом не беруться, оскільки законодавство не визначає таких понять як значна та незначна кількість, а отже таке посилання є припущенням відповідача.

Посилання відповідача на Наказ ДПА України № 489 від 07.09.2009 року «Про затвердження змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання», відповідно до якого абзац 6 пункту 2.1 Порядку викладено у такій редакції: «Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів субєкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання», як на підставу прийняття оспорюваного рішення, на увагу суду не заслуговує з огляду на наступне.

Відповідно до змін, внесених вказаним наказом до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251, до Єдиного державного реєстру місць зберігання вносяться і місця зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Однак, як було зазначено судом, відповідно до визначених Законом № 481/95-ВР понять, «місце зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «місце роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» не є тотожними поняттями. Тому, застосування РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольними напоями та тютюновими виробами ДПА України у Київській області фінансових санкцій до субєкта підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами - неправомірне.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212 про застосування фінансових санкцій на суму 5790 (пять тисяч сімсот девяноста гривень 00 копійок за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не ґрунтується на вимогах закону, тому підстав для стягнення штрафу суд не вбачає, отже, адміністративний позов підлягає задоволенню, а рішення від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212 скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області від 24 червня 2010 року № 101188-32-206/0212 про застосування фінансових санкцій на суму 5790 (пять тисяч сімсот девяноста гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Споживчого товариства «Віктан» здійснені ним судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 листопада 2010 року.

Суддя А.В. Музиченко