Постанова № 14311641, 09.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2011 року № 2а-10018/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем під час проведення перевірки виявлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями проводилася на розлив у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідачу за адресою його місця проживання (07200, АДРЕСА_1), відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серії НОМЕР_2 від 16.07.1995 року, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами). До суду повернувся конверт з поштовими відправленнями, з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає (відбиток поштового штемпеля від 29 січня 2011 року).

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Від відповідача будь-яких пояснень, заявив чи клопотань або заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, ОСОБА_1, 16.07.1995 року зареєстрований Іванківською районною державною адміністрацією Київської області як фізична особа підприємець, місце проживання: 07200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, запис про державну реєстрацію № 23370170000000766.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 3.12.2010 року № 83, відповідач 14.01.1998 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 289, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

27 жовтня 2010 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області на виконання Наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області від 27 жовтня 2010 року № 546 «Щодо проведення позапланової перевірки», відповідно до направлення на перевірку № 389 від 27 жовтня 2010 року, на підставі частини 7 статті 11-1 Закону України від 4.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та статті 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями) була проведена перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Перевірка проводилася у торговому павільйоні, який використовується відповідачем для здійснення господарської діяльності та розташований за адресою: Київська область. Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Поліська.

Перевіркою виявлено порушення вимог Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями проводилася на розлив у невизначених для цього місцях торгівлі, а саме: під час перевірки було здійснено розлив в одноразовий посуд та реалізацію 100 грам горілки «Пшенична» (виробництва ЗАТ «Люботинський завод продтоварів») за ціною 4, 00 гривні для споживання на місці. Реалізація 100 грам горілки «Пшенична» була здійснена без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався. Працівником торгового павільйону ОСОБА_2 не було надано документів, які б підтверджували, що господарська одиниця має статус закладу громадського харчування.

За результатами перевірки складено Акт № 425/32-2/ НОМЕР_1 від 27 жовтня 2010 року, в якому викладено виявлені порушення.

Рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 8 листопада 2010 року № 101398-32-206/0409 було застосовано до відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 15-3 Закону «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Так, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки субєктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус субєктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відкриття та діяльність закладу (підприємства) громадського харчування узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Перед початком роботи закладу громадського харчування складається перелік найменувань страв, напоїв та інших виробів, які пропонуватиме цей заклад відвідувачам, і погоджується перелік з територіальним органом санітарно-епідеміологічної служби.

Таким чином, торговий павільйон, що використовується для здійснення господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не має статусу субєкта господарювання громадського харчування, тобто, у нього не може проводитися реалізація алкогольних напоїв на розлив.

Абзацом восьмим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до субєктів господарювання у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною 2 статті 17 цього Закону, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Згідно зі статтею 15 Закону України ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України та його регіональних управлінь, однією з яких є ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Керуючись частиною четвертою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», після розгляду матеріалів перевірки, позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 8 листопада 2010 року № 101398-32-206/0409 до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Частиною пятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування фінансових санкцій від 8 листопада 2010 року № 101398-32-206/0409 було направлено відповідачу 9 листопада 2010 року засобами поштового звязку з повідомленням про вручення, та було одержано відповідачем 11 листопада 2010 року.

Станом на день розгляду справи сума штрафних санкцій, визначена відповідачу, ним до Державного бюджету України не сплачена.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на р/р № 31113106700296, УДК у Київській області, код платежу: 21081100, ЗКПО 23569978, МФО 821018.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя А.В. Музиченко