Рішення № 14311252, 02.03.2011, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-851/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на заставне майно,

в с т а н о в и в:

16.12.2010 року АТ «Укрінбанк» в особі Сімферопольської філії АТ «Укрінбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на заставне майно (а.с.1-2). Свої вимоги мотивували тим, що 24.11.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. Згідно до цього кредитного договору банк надав відповідачу кредит на суму 58050 грн. строком до 23.11.2012 року зі сплатою 17% річних. Цільове призначення кредиту – придбання автомобіля. В цілях забезпечення зобов’язань за кредитним договором був укладений договір залогу транспортного засобу. Відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконує. Станом на 09.12.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 30306 грн. 28 коп. Просять стягнути з відповідача на їх користь вищевказану суму заборгованості, звернути стягнення на автомобіль, та судові витрати.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року АТ «Укрінбанк» замінено на ПАТ «Укрінбанк» у зв’язку зі зміною найменування позивача.

Представник позивача у судовому засіданні свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка у судовому засідання позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Згідно з ч . 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи та надані на підставі ст. 60 ЦПК України докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2006 року між позивачем АТ «Укрінбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1077. Згідно до цього кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на суму 58050 грн. строком до 23.11.2012 року та сплатою 17% річних. Цільове призначення кредиту – придбання автомобілю марки «DAEWOO», модель «LANOS TF69Y», 2006 року випуску.

В цілях забезпечення зобов’язань за кредитним договором 24.11.2006 року був укладений договір залогу транспортного засобу, згідно до якого відповідач передав в залог автомобіль марки «DAEWOO», модель «LANOS TF69Y», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 09.12.2010 року має заборгованість у розмірі 30306 грн. 28 коп., з яких залишок по кредиту – 20156 грн. 25 коп., прострочена заборгованість по кредиту – 7271 грн. 47 коп., прострочена заборгованість по процентам – 1961 грн. 36 коп., прострочена заборгованість по комісії – 275 грн. 55 коп., пеня по кредиту – 386 грн. 71 коп., пеня по процентам – 223 грн. 50 коп., пеня по комісії – 31 грн. 44 коп.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1052 ЦК у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених кредитним договором, щодо забезпечення повернення кредиту, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно п.п. 5 Договору застави та ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 589-592 ЦК України у разі невиконання ОСОБА_1 зобов’язань, передбачених кредитним договором, позивач, як заставодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставного майна.

Оскільки судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 неналежним чином виконувалися умови кредитного договору, у зв’язку з чим й встановилася заборгованість, яка до тепер не погашена, то суд вважає, що існують всі підстави для звернення стягнення на предмет застави при несплаті визначених судом сум.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки на день винесення судом рішення вимоги позивача не виконані, порушення умов кредитного договору не усунені, то у позивача виникло передбачене договором застави право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, посадових або службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення згідно з ч. 2 ст. 14 ЦПК України є підставою для відповідальності, передбаченої законом.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 року № 4, від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15), що згідно зі ст. 7 ЦК України є правовим звичаєм і на день розгляду спору не суперечить чинним законам України, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. В резолютивній частині рішення, зокрема, має бути зазначено: які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити або яким іншим передбаченим законом способом підлягає захисту порушене право.

Отже, резолютивна частина рішення повинна бути викладена таким чином, щоб це зробило можливим її виконання, оскільки невиконання судового рішення зробить неможливим захист прав і законних інтересів позивача у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 217 ЦПК України суд, що прийняв рішення, може визначити порядок його виконання або вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Оскільки за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в порядку звернення стягнення на предмет застави – автомобіль марки «DAEWOO», модель «LANOS TF69Y», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, суд вважає необхідним визначити спосіб реалізації предмету застави, а саме: звернути стягнення на автомобіль шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету застави для його реалізації згідно експертної оцінки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір - 303 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу – 120 грн.

На підставі ст.ст. 526, 526, 625, 589-592, 1046, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, с у д -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Укрінбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрінбанк» (Сімферопольська філія ПАТ «Укрінбанк» м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 32, р/р 29090000000002 в СФ АТ «Укрінбанк», МФО 384782, ОКПО 26401788 ) заборгованість за кредитним договором № 1077 від 24.11.2006 року станом на 09.12.2010 року у розмірі 30306 грн. 28 коп., що складається з: залишку по кредиту – 20156 грн. 25 коп., простроченої заборгованості по кредиту – 7271 грн. 47 коп., простроченої заборгованості по процентам – 1961 грн. 36 коп., простроченої заборгованості по комісії – 275 грн. 55 коп., пені по кредиту – 386 грн. 71 коп., пені по процентам – 223 грн. 50 коп., пені по комісії – 31 грн. 44 коп., а також судовий збір – 303 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в Київському районному суді м. Сімферополь - 120 грн. 0 коп., а всього 30729 грн. 28 коп. (тридцять тисяч сімсот двадцять дев’ять) гривень 28 коп.

При неможливості стягнення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставне майно, а саме: автомобіль марки «DAEWOO», модель «LANOS TF69Y», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету застави для його реалізації згідно експертної оцінки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: