Рішення № 14310451, 11.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р. Справа № 5023/207/11

вх. № 207/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ніконоров Є.В., за дов.

відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Белтім"

до ПП "НМ", м. Харків

про стягнення 269 452,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача 239620,00 грн. основного боргу, 2575,18 грн. пені, 5272,06 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних в сумі 498,42 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 03/11/10.

22.02.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 239620,00 грн. основного боргу, 7459,50 грн. пені, 16616,26 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних в сумі 1443,77 грн. та інфляційні в сумі 4313,16 грн., в зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2011 року, суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, проте, на адресу суду поштовим відділенням було повернено копії ухвал від 14.01.11 р. та від 15.02.11 року у даній справі, яку було направлено на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення "за відмовою адресата від одержання".

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

03 листопада 2010 року між ТОВ «Белтім» (позивач) та ПП «НМ» (відповідач) був укладений договір поставки № 03/11/10. Відповідно до умов вищевказаного Договору Постачальник (позивач) зобов'язався передати, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах передбачених Договором Товар в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск Товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості у безготівковому порядку на рахунок Постачальника на протязі 14 календарних днів після отримання товару Покупцем.

Ст. 193 Господарського Кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином до умов договору та в строк.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за умовами вищевказаного Договору, поставив відповідачеві Товар, що підтверджується видатковими накладними №2365 від 12.11.2010 року та №2419 від 18.11.2010 року копії яких долучені до матеріалів справи, на загальну суму 239620,00 грн.

Згідно статті 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 239620,00 грн., яка до теперішнього часу залишена не сплаченою.

Відповідно до п.7.2. Договору, за порушення грошового зобов'язання щодо строків оплати товару, Відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, в зв'язку з чим за неналежне виконання своїх зобов'язань за умовами Договору позивачем була нарахована пеня в сумі 7459,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

За таких обставин та керуючись ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні в сумі 4313,16 грн. та 3% річних в сумі 1443,77 грн.

Однак пунктом 7.2. Договору передбачено нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк Товару. Так, позивачем були нараховані відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 616,26 грн.

Таким чином сторонами було визначено інший розмір відсотків ніж той ,що встановлено ст.625 ЦК України, а тому нарахування 3% річних у розмірі 1443,77 грн. суперечить вимогам діючого законодавства та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що сума основного боргу, пені, інфляційних та річних відповідачем не оспорені, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 239620,00 грн., пені в сумі 7459,50 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 616,26 грн., інфляційних в сумі 4313,16 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 2693,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "НМ" (61020, м.Харків, вул. Конотопська, буд.1, код 22673415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім» (07443, Київська обл., Броварський р-н, смт Калинівка, вул. Ігорева, 12, р/р 260083012222 в центральному відділенні АТ «Єврогазбанк», МФО 380430, код 34719902) суму основного боргу у розмірі 239620,00 грн., пені в сумі 7459,50 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 616,26 грн., інфляційних в сумі 4313,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2693,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1443,77 грн. та 1,44 грн. державного мита відмовити.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 16.03.2011 року