Рішення № 14310419, 09.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2010 Справа № 17/103

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтеплоізоляція", м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон", м. Кременчук

про стягнення 30824 грн. 69 коп.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Справа прийнята до розгляду суддею Пушко І.І. відповідно до ухвали про зміну складу суду від 28.10.2010 року.

Розглядається позовна заява про стягнення 30824 грн. 69 коп. заборгованості згідно договору поставки № 2 від 27.01.2010 року, з яких: 29437,50 грн. –основний борг; 1179,11 грн. –пеня; 208,08 грн. –3% річних.

Сторони в судове засідання не з’явилися, відповідач відзив на позов не надав.

Суд зваживши, що сторони належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення ухвали суду від 25.11.2010 року, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

27.01.2010 року сторонами був укладений договір поставки № 2 (далі –Договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався поставляти, а покупець (відповідач) приймати та оплачувати продукцію - мати теплоізоляційні прошивні мінераловатні ТУ УВ 2.7.-21.356-99 облицьовані з усіх сторін стекло тканиною (2000*500*70) і (2000*500*90) на умовах, викладених в Договорі.

Кількість, асортимент і номенклатура продукції указується в специфікаціях і накладних на відпуск продукції, які являються невід’ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

За п. 4.1. Договору ціна на продукцію вказується в специфікаціях і в рахунках-фактурах.

Як свідчить видаткова накладна № 66 від 23.05.2010 року позивач передав, а відповідач отримав за довіреністю № 113 від 23.03.2010 року продукцію на суму 17157,00 грн., за видатковою накладною № 77 від 06.05.2010 року, довіреність № 130 від 21.04.2010 року передано продукцію на суму 41718,00 грн., всього отримано на суму 58875,00 грн. Згідно специфікації № 2 від 23.03.2010 року ціна договору складала 58875,00 грн.

Позивачем був виставлений рахунок фактура № 34 від 11.03.2010 року на зазначену суму.

Продукція, отримана у власність за Договором поставки, відповідачем була оплачена частково - в розмірі 29437,50 грн. (платіжне доручення № 101 від 12.03.2010 року, а.с. 20). За розрахунком позивача, станом на момент подання позову основна заборгованість відповідача по Договору становить 29437,50 грн.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 5.2 Договору оплата продукції здійснюється у формі 40 % передплати, та 60 % - оплата повинна здійснюватися по факту відвантаження за кожну окремо заявлену партію.

Фактично п 5.2 Договору не визначає конкретного строку оплати ("по факту" –вказує на наявність підстави саме для оплати, а не строку її здійснення).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, відповідач повинен виконати обов'язок щодо оплати отриманого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем направлялась відповідачу претензія № 04-121 від 01.07.2010 року з вимогою погасити виниклу заборгованість за отриману у власність продукцію на суму 29437,50 грн., а також сплатити пеню та три відсотки річних. Претензію відповідач отримав 07.07.2010 року, проте борг погашений не був.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманого товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості. За таких обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за передану у власність продукцію у розмірі 29437,50 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом 8.2. Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Позивачем заявлено до стягнення 1179 грн. 11 коп. пені за період з 06.05.2010 року по 01.08.2010 року. Суд задовольняє вимоги про стягнення пені частково виходячи з наступного.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Оскільки конкретного строку оплати в Договорі сторонами не визначено, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був виконати обов'язок щодо оплати отриманого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення претензія з вимогою про оплату отримана відповідачем 07.07.2010 року, виходячи з положень ст. 253 Цивільного кодексу України 14.07.2010 року є останнім днем платежу, тобто з 15.07.2010 року у позивача виникло право для нарахування пені.

Таким чином, до стягнення підлягає пеня за 18 днів прострочки в період з 15.07.2010 року по 01.08.2010 року в сумі 246,79 грн. (розрахунок проводився за допомогою системи "Ліга:Закон"), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано 208 грн. 08 коп. 3% з 15.07.2010 року по 01.08.2010 року. Річні є невід’ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу. Оскільки позивачем перевищено межі цього строку, заявлені до стягнення 3% річних задовольняються частково - на суму 43,55 грн. за період з 15.07.2010 року по 01.08.2010 року (18 днів прострочки).

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон", м. Кременчук, вул. Красіна, 3, ідентифікаційний код 21050769 (інші відомості: ІПН 210507616038, св.-во № 100079561, р/р 26003300000222 в АКБ "Форум", МФО 331984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтеплоізоляція", юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 8, оф. 43; адреса для листування: 87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Станіславського, 1, ідентифікаційний код 33760347 (інші відомості: р/р 260015648 в ПАТ "Український Бізнес Банк", МФО 334969 ІПН 337603405811) –29437 грн. 50 коп. основної заборгованості; 246 грн. 79 коп. пені; 43 грн. 55 коп. - три відсотки річних; 297 грн. 28 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 227 грн. 60 коп. –відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.