Рішення № 14309042, 10.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.11р.

Справа № 5005/1441/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьтранссервіс”, м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 348 166 грн. 08 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Мурадян С.В. - директор, протокол від 17.04.1997р. №2;

від відповідача: Кучерук А.В. - начальник юридичного сектора, дов. від 01.01.2011р. №29.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 348 166 грн. 08 коп. –заборгованості з послуг по наданню в експлуатацію під’їзної колії.

Відповідач у відзиві (вх. № 16219/11 від 10.03.2011р.) на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю через відсутність письмового договору між сторонами, що тягне за собою відсутність прав та обов’язків у сторін.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 25.06.2009р. між відповідачем - Державним підприємством “Придніпровська залізниця” (контрагентом) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Південьтранссервіс” (власником колії) було укладено договір №ПР/ДН-1-09419/НЮ (надалі –Договір), відповідно пункту 1.1 якого власник колії зобов’язується надавати послуги з надання в експлуатацію під’їзної колії від стрілочного переводу №5 до стрілочного переводу №10 Нижнього парку ст. Нижньодніпровськ-Вузол контрагенту для безперешкодної подачі та придбання вагонів на дезпромпункт;

- відповідно до розділу 5 Договору термін дії договору встановлюється з моменту підписання договору і до 31.12.2009р.;

- в подальшому сторони додатковою угодою від 29.12.2009р. №1 до Договору продовжили строк дії Договору до 31.03.2010р.;

- також як вбачається відповідачем було спрямовано позивачу лист від 27.04.2010р. №535, в якому відповідач просив не припиняти надання послуг з експлуатації під’їзної колії від стрілочного переводу №5 до стрілочного переводу №10 Нижнього парку ст. Нижньодніпровськ-Вузол для безперешкодної подачі та прибирання вагонів на дезпромпункт;

- у відповідь на зазначений лист відповідача позивач листом від 29.04.2010р. №04/29-И повідомив, що не буде перешкоджати в експлуатації власної під’їзної колії, за умови обов’язкового підписання актів наданих послуг;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу було надано послуги з надання в експлуатацію під’їзної колії з березня 2010р. по грудень 2010р. на загальну суму 348 166 грн. 08 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами виконання послуг від 31.03.20010р. №4 на суму 32 511 грн. 36 коп., від 30.04.2010р. №5 на суму 46 671 грн. 36 коп., від 31.05.2010р. №6 на суму 27 470 грн. 40 коп., від 30.06.2010р. №7 на суму 32 228 грн. 16 коп., від 31.07.2010р. №8 на суму 28 773 грн. 12 коп., від 31.08.2010р. №9 на суму 31 152 грн. 00 коп., від 30.09.2010р. №10 на суму 34 550 грн. 40 коп., від 31.10.2010р. №11 на суму 40 044 грн. 48 коп., від 30.11.2010р. №12 на суму 37 325 грн. 76 коп., від 31.12.2010р. №12 на суму 37 439 грн. 04 коп. (а.с.7-16);

- при цьому, послуги за березень 2010р. на суму 32 511 грн. 36 коп. були надані позивачем на виконання умов укладеного між сторонами Договору, а послуги за квітень 2010р. –грудень 2010р. на загальну суму 315 654 грн. 72 коп. надавалися ним без письмово укладеного договору;

відповідно до пункту 3.4 Договору оплата за надані послуги має бути перерахована власнику колії протягом 20-ти банківських днів з дня виставлення рахунку;

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов’язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання;;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 901 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин щодо надання послуг, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті послуг, надання яких підтверджується актами виконання послуг за квітень 2010р. –грудень 2010р.;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати послуг не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором;

- форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи відповідачу позивачем було виставлено рахунок від 31.12.2010р. №86 на загальну суму 348 166 грн. 08 коп. за надані останнім послуги за березень 2010р. –грудень 2010р.; отримання зазначеного рахунку не спростовується відповідачем та підтверджується підписаним сторонами актом від 24.02.2011р. звірки заборгованості;

отже, за надані послуги у березні 2010р. відповідач повинен був розрахуватися до 31.01.2010р., а за послуги, надані у квітні 2010р. –грудні 2010р. –до 07.01.2010р.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108; ідентифікаційний код 26139824; п/р 26006007123 у Дніпропетровській філії АБ „Експрес-банк”, МФО 306964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південьтранссервіс” (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 82/69; ідентифікаційний код 24438250; п/р 26009113337051 в Індустріальному відділенні Приватбанка м. Дніпропетровська, МФО 305299) 348 166 грн. 08 коп. –заборгованості, 3 481 грн. 66 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„11„ березня 2011р.