Рішення № 14308999, 10.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.11р.

Справа № 35/17-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо –

комерційної фірми "Маскот", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОККО",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 132 833,77 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача –Калачник Ю.П., представник, дов. від 12.01.2011р.

від відповідача - Тихонюк Є.С., представник, дов. б/н від 03.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та, з врахуванням уточнень до позовної заяви, просить стягнути з Відповідача борг - 129 040,32 грн, пеню - 3178,30 грн, штраф - 615,15 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконання умов договору поставки №0209/10 від 02.09.2010р. перерахував Відповідачу спірні грошові кошти, останній продукцію не поставив, грошові кошти не повернув.

Відповідач проти позову заперечує, підтверджує, що дійсно отримав від Позивача спірні грошові кошти, та здійснив постачання передбаченої договором продукції, на яку передав представнику Позивача документи, останній документи не підписав та на його адресу не повернув.

Відповідно до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 10.03.2011р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо–комерційною фірмою "Маскот" –покупець та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "РОККО"–продавець було укладено договір поставки №0209/10, строком дії - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

За умовами договору продавець зобов’язався протягом 30-ти календарних днів з часу підписання договору поставити покупцю катки переміщення навантажувальної машини ПМ -1200 в кількості 8 штук та катки переміщення п/к «Кондор»в кількості 4 штук. Загальна вартість договору визначена 170 080,32 грн з ПДВ. Покупець, в свою чергу, зобов’язався здійснити 50% передплату за товар протягом 3-х днів із часу підписання договору. (п. 1.1., 2.1, 3.1 договору).

Сторонами до договору була складена Специфікація, в якій визначено найменування, кількість та вартість товару.

На виконання умов договору на підставі рахунку-фактури відповідача №03/09-Т від 03.09.2010р. позивач сплатив йому вартість товару в сумі 129 040,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №398 від 06.09.2010р. та №438 від 30.09.2010р.та визнається відповідачем.

Отже, відповідач повинен був здійснити постачання товару не пізніше 02.10.2010р.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За своєю правовою природою поставка є господарською операцією, оскільки сторони є суб’єктами господарювання, в договорі обумовлено постачання товару за плату.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських перацій є первинні документи, які фіксують факти здійснення осподарських операцій. Первинні документи повинні бути складені ід час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми);дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В договорі сторони обумовили, що таким документом буде товарна накладна, яка підписується сторонами (п.3.3, п. 4.1-.4.3 договору).

Всупереч умовам договору та наведеним положенням закону відповідач не здійснив постачання обумовленого цим договором товару. Його твердження щодо здійснення поставки товару не підтверджено належними доказами.

Наданими ним договорами з перевізниками та актами виконаних робіт від 09.10.2010р. про здійснення перевезення в м. Одесу не підтверджується поставка саме позивачу, оскільки відсутній підпис його повноважного представника, який повинен діяти на підставі виданих йому довіреностей на отримання саме цього товару, про отримання товару, відсутні докази надання позивачу документів на товар. А також докази про здійснення самого перевезення в м. Одесу (товарно-транспортні накладні, шляхові листи).

З наведеного суд доходить висновку, що відповідачем не доведено постачання позивачу обумовленого договором товару.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

04.11.2010р. позивач направив відповідачу вимогу №782, в якій відмовився від непоставленої в строк продукції та вимагав повернення сплаченого авансу (фіскальний чек від 04.11.2010р.).

Доказів повернення авансу суду не надано, та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.1. договору за прострочення строків постачання товару покупець має право вимагати від постачальника суму в розмірі 1% за кожний день прострочення від загальної суми договору, що за своєю правовою природою є неустойкою.

Позивач просить стягнути 3178,30 грн за 58 днів прострочення поставки (тобто з 03.10. по 29.11.2010р.) із розрахунку подвійної ставки НБУ, що не перевищує обумовлену в договорі неустойку. Разом з тим, листом від 04.11.2010р. він відмовився від поставки, отже прострочення буде складати з 03.10. по 07.11.2010р. (з врахуванням поштового пробігу кореспонденції) –36 днів та неустойка буде складати 1972,73 грн та в цій частині його вимоги підлягають задоволенню частково.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачена вказана відповідальність за порушення боржником виконання грошового зобов’язання. Грошове зобов’язання щодо повернення попередньої оплати у відповідача виникло з моменту відмови позивача від постачання продукції та вимоги про повернення грошових коштів, і період прострочення грошового зобов’язання з врахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України становитиме з 15.11. по 11.01.2011р. –58 днів, річні складуть 615,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з поставки продукції, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі стягнення сплаченого авансу 129040,32 грн, неустойки –1972.73 грн, 3% річних –615,15 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 525, 526, 623, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОККО" –49041, м. Дніпропетровськ, вул. Бородинська, буд. 51 кв.1, код ЄДРПОУ 32218976 (р/р 260010104787 в ЗАТ Прокредитбанк м. Дніпропетровськ, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо – комерційної фірми "Маскот" –65026, м. Одесса, Митна площа,1, код ЄДРПОУ 23875770 (р/р 26003242101 в ПАТ «Марфінбанк»м. Іллічівськ, МФО 328168) сплачений аванс –129040,32 грн (сто двадцять дев’ять тисяч сорок грн 32 коп), неустойку – 1972,73 грн (одну тисячу дев’ятсот сімдесят дві грн 73 коп), 3% річних – 615,15 грн (шістсот п’ятнадцять грн 15 коп), витрати по сплаті державного мита – 1316,28 грн (одну тисячу триста шістнадцять грн 28 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 233,64 грн (двісті тридцять три грн 64 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Повне рішення складено

09 березня 2011р.

Л.П. Широбокова