Рішення № 14307072, 15.03.2011, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/835/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.

при секретарі Колос А.В.,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

встановив:

У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що у забезпечення виконання всіх вимог позивача до ОСОБА_2 за кредитним договором, відповідач передав у іпотеку позивачу нерухоме майно. Оскільки умови кредитного договору ОСОБА_2 не виконала, просить звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та виселити відповідача із зазначеної квартири.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи сповіщався у встановленому законом порядку. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору № CNGLGA0000000081 від 15.02.2008 року, ОСОБА_2 15.02.2008 року отримала у позивача кредит у розмірі 28050 доларів США зі сплатою відсотків за користування сумою кредиту у розмірі 15, 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2018 року.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість по кредиту станом на 06.08.2010 року становить 34416, 93 доларів США, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 6-7).

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, що посвідчений нотаріально 15.02.2008 року, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.

Згідно положення ст. 33 вищезазначеного закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ... Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Враховуючи викладене, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Суд визначає початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 181 800,00 грн., відповідно до угоди сторін про вартість предмета іпотеки, зазначену у договорі іпотеки від 15.02.2008 року.

На виконання вимог ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, суд вважає можливим встановити спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої частиною 1 статті 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь якій особі - покупцеві.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бут направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутня письмова вимога про добровільне звільнення квартири, що є предметом іпотеки, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури, а також те, що на даний час відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаного житлового приміщення їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом, суд знаходить підстави для відмови в позові про виселення мешканців з житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.

Також з відповідача належить стягнути сплачені позивачем судові витрати в сумі 1820 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNGLGA0000000081 від 15.02.2008 року в розмірі 34416, 93 доларів США звернути стягнення на квартиру загальною площею 33,4 кв. м., житловою площею 17,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, (на підставі договору іпотеки від 15.02.2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення-продажу з встановленням початкової ціни предмету продажу в розмірі 181 800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 1820 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Деснянським районним судом м. Чернігова за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя