Рішення № 14297705, 16.03.2011, Сніжнянський міський суд Донецької області

Справа № 2-555/11

РІШЕННЯ

іменем України

14 березня 2011 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Шагіній О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.02.2010 р. звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості за авансовими звітами, компенсації втрати частини заробітку у звязку з несвоєчасною виплатою, про покладання обовязку видати трудову книжку, про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні в розмірі 10480 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000 грн. Рішення за позовними вимогами про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості за авансовими звітами, компенсації втрати частини заробітку у звязку з несвоєчасною виплатою, про покладання обовязку видати трудову книжку - прийнято Сніжнянським міським судом від 15.10.2010 р., яке набрало чинності (залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2011 р.) і тому не є предметом розгляду в цій справі. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні в розмірі 10480 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000 грн. мотивовані тим, що позивач працював на підприємстві відповідача з 12.11.2003 р. по 02.02.2009 р. На день звільнення - 02.02.2009 р. у позивача утворилася заборгованість по заробітній платі. Незаконними діями в частині затримки розрахунку при звільненні йому заподіяна моральна шкода.

В судовому засіданні позивач надав аналогічні пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач 08.02.2010 р. заявив наступні позовні вимоги, рішення по яким прийнято Сніжнянським міським судом від 15.10.2010 р., яке набрало чинності (залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.02.2011 р.) :

1) про стягнення компенсації за невикористану відпустку;

2) про стягнення заборгованості за авансовими звітами;

3) про стягнення компенсації втрати частини заробітку у звязку з несвоєчасною виплатою;

4) про покладання обовязку видати трудову книжку

В звязку з цим вищезазначені позовні вимоги вже розглянуті і не є предметом розгляду в цій справі.

Також позивач в позові від 08.02.2010 р. заявляв позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкоди. В цій частині провадження було закрито ухвалою Сніжнянського міського суду від 11.10.2010 р., яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.02.2011 р. і питання про їх новий розгляд передано до суду 1-ї інстанції. Тобто, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкоди є предметом розгляду в цій справі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні суд виходить з наступного. Позивач працював на підприємстві відповідача з 12.11.2003 р. по 02.02.2009 р., після чого позивача було звільнено за п. 4 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення - 02.02.2009 р. у позивача утворилася заборгованість по заробітній платі за весь період роботи, яку на підставі рішення Сніжнянського міського суду від 21.04.2009 р. було стягнуто на його користь в розмірі 32498,35 грн. Всі ці обставини встановлені рішенням Сніжнянського міського суду від 15.10.2010 р. та ухвалою апеляційної інстанції, яка залишила це рішення без змін. В судовому засіданні на уточнюючі запитання суду позивач пояснив, що він просить стягнути середній заробіток за період з 01.01.2008 р. по 01.01.2010 р. Але, в мотивувальній частині позову від 08.02.2010 р. позивач чітко визначив період, за який він просить стягнути середній заробіток за час затримки заробітної плати при звільненні (з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 р. за 262 дні затримки). Змін до позовної заяви в письмовому вигляді позивач не надав і тому суд на підставі ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах позовних вимог, оформлених належним чином, тобто за період з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 р. Ухвала Сніжнянського міського суду від 21.04.2009 р. (за позовом від 09.12.2008 р. по справі № 2-360/09) про закриття провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку не перешкоджає стягнути середній заробіток за період з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 р. по розглядуваній справі за позовом від 08.02.2010 р. через наступне. На момент звернення позивача з позовом в суд в грудні 2008 р. він не був звільненим і його позовні вимоги про стягнення середнього заробітку не обгрунтовувались затримкою виплати заробітку при звільненні. Тоді як в позовній заяві від 08.02.2010 р. (поданої після звільнення позивача) заявляються позовні вимоги з інших підстав -про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні.

Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Абзацом 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою відповідача від 01.06.2010 р. позивачу нараховано за два останніх місяця роботи перед звільненням 694 грн. 82 коп. в травні 2008 р. (відпрацював 20 днів) та 694 грн. 82 коп. в червні 2008 р. (відпрацював 21 день).

Відповідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 середній заробіток за час затримки з за період з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 р. (в межах позовних вимог) складає:

(694 грн. 82 коп.+ 694 грн. 82 коп.) : 41 роб. день = 33,89 грн. середньоденної зарплати позивача перед звільненням;

33,89 грн. (середньоденна зарплата позивачки перед звільненням) х 262 робочих дні затримки розрахунку при звільненні = 8879 грн. 18 коп.

Тому саме 8879 грн. 18 коп. середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні за період з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 р. підлягають стягненню з вдіповідача на користь позивача.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного. В судовому засіданні встановлено, що моральна шкода заподіяна позивачу незаконними діями, повязаними з невиплатою зарплати при звільненні. Ухвала Сніжнянського міського суду від 21.04.2009 р. (за позовом від 09.12.2008 р. по справі № 2-360/09) про закриття провадження у справі в частині стягнення моральної шкоди не перешкоджає стягнути моральну шкоду по розглядуваній справі за позовом від 08.02.2010 р. через наступне. На момент звернення позивача з позовом в суд в грудні 2008 р. він не був звільненим і його позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не обгрунтовувались затримкою заробітку при звільненні. Тоді як в позовній заяві від 08.02.2010 р. (поданої після звільнення позивача) заявляються позовні вимоги з інших підстав - про стягнення моральної шкоди, заподіяної затримкою заробітної плати при звільненні.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд прийшов до висновку що затримкою виплати заробітної плати при звільненні відповідач порушив конституційне право позивача на оплату праці. Усвідомлення факту незаконних дій відповідача щодо невиплати заробітку призвело до моральних страждань позивача, вивело його з сталого укладу життя, він змушений додавати додаткові зусилля для організації свого життя в сімї та суспільстві. Визначаючи розмір суми моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд керується конкретними обставинами справи. Заявлена позивачем вимога щодо відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Враховуючи глибину заподіяної моральної шкоди, ступеня вини відповідача, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлена в позові сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 грн. є завищеною. З урахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. в якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 88,79 грн.(1% від задоволених позовних вимог. Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні та моральної шкодизадовольнити частково .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»на користь ОСОБА_1 8879 (вісім тисяч вісімсот сімдесят девять) гривень 18 коп. середнього заробітку за час затримки заробітної плати при звільненні.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»на користь ОСОБА_1 500 (пятсот) гривень моральної шкоди.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»- відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»на користь держави судовий збір в розмірі 88 (вісімдесят вісім) гривень 79 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянське спеціалізоване ремонтне підприємство»витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень на рахунок: 31219259700078; Банк: ГУ ДКУ в Донецькій області; отримувач: Державний бюджет Ворошилівського району м. Донецьк, МФО: 834016 ЄДРПОУ: 34686453, код класифікації 2205001, призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сніжнянському міському суді (код суду 0545)).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:В. Є. Радченко